Системи комутації в електрозв’язку

 

Імовірнісний граф для структури ST-SТ-SТ (яка насправді перетворилася в структуру ST-SТ), зображений на рисунку 4.14, розраховується ще простіше, ніж для попередньої. Від точка „А” до точки „с” включено 378 паралельних ребер, кожне по w1=0,724. Еквівалентні втрати будуть такі:

w'=0.724378=9.58•10-54

Це є втрати на ступеню групового шукання – тому що далі, за точкою „с” вже починається лінійне шукання. Навантаження на ньому таке ж саме, як і в схемі ST-S-ST, і так само не відповідає нормативу: P=0,01. Отже, висновок щодо структури ST-ST буде аналогічний висновку щодо структури ST-S-ST: втрати на ступеню групового шукання набагато менші, ніж треба за нормативом, а на ступеню лінійного шукання – набагато більші. Загальні втрати – більші за норматив, треба проводити оптимізацію.

 

Цілком зрозуміло, що задачею розрахунку є підтвердження того, що наскрізні втрати телефонного сполучення від абонента до абонента будуть відповідати нормативу: Р=0,002. Але загальні втрати, які складаються з втрат на трьох ділянках, в сумі дають цифру більшу для всіх схем ЦКП, в основному, за рахунок лінійного шукання – таблиця 6.1. Зверніть увагу, що для структури S-T-S втрати ступенів ГШ та ЛШ рахуються разом. Отже, наступний етап – оптимізація параметрів, яка буде мати свої відмінності залежно від схеми та показників втрат, отриманих під час розрахунку.

 

 

Можуть бути два основні підходи до оптимізації системи комутації. Перший – міняти співвідношення входів та виходів S-елементів. Для зменшення втрат можна встановити у ланці „А” S-елемент, у якого кількість виходів буде більша за кількість входів. У таблиці 6.1 показано хід оптимізації для різних значень кількості входів ланки А. Кількість виходів – завжди 12.

Як видно, для того, щоби досягнути нормативного показника втрат, треба побудувати ЦКП з розширенням телефонного потоку вдвічі – кожний комутатор ланки А буде розмірності 6х12, а в ланці В потрібно буде 12 комутаторів 12х12. Ланка С буде складатися з 144 комутаційних елементів типу Т, ланка D буде така ж сама, як і В, а ланка Е – як А. Зверніть увагу, що резерву для подальшої оптимізації у поля немає – подальше зменшення кількості входів ланки А призведе до того, що у ланці В не вистачить входів, адже конструктивний параметр S-елемента – 12 входів-виходів згідно завдання. Оптимізовану структурну схему ЦКП для останнього варіанта оптимізації зображено на рисунку 6.1.

 

Рисунок 6.1 – Оптимізована структурна схема ЦКП для 1 варіанту

Другий підхід до оптимізації – зменшення навантаження на абонентський концентратор. Цей спосіб не такий ефективний, тому що самі концентратори та лінії первинного доступу працюватимуть з меншим коефіцієнтом використання, але в деяких випадках, коли вичерпано можливості оптимізації ЦКП, можна запропонувати такий підхід. У таблиці 6.2 показано хід оптимізації для різних значень розміру абонентської групи. Кількість входів комутатора ланки А завжди однакова – 12.

Як видно з таблиці, потрібного показника втрат можна досягнути тільки при кількості абонентів одного концентратора 78, при цьому комутаційна здатність S-елемента використовується повністю – так само подальшого резерву оптимізації немає. Для довідки можна також навести навантаження канального інтервалу первинного потоку для розміру абонентської групи 78 – воно дорівнює 0,209 Ерл, що свідчить про дуже низький коефіцієнт використання лінійного обладнання.

 

Рисунок 6.2 – Оптимізована структурна схема ЦКП для 2 варіанту

Мета оптимізації досягнута – показник втрат відповідає нормативній цифрі, тому можна на цьому зупинитися і далі порівняти показник складності для обох варіантів. Втім, і так з першого погляду видно, що 1 варіант буде кращий за 2 – він відрізняється тільки тим, що має меншу кількість входів ланки А та виходів ланки Е, решта показників однакова. 

 

Структура Т-S-S-T теоретично може бути оптимізована так само, як і S-T-S – через співвідношення входів та виходів S-елементів. Але в конкретному даному випадку поміняти кількість входів-виходів неможливо – втрати при цьому перевищать норму. Тому для даної структурної схеми прийнятна тільки оптимізація через розмір абонентської групи. Звернімо увагу, що не відповідає нормі показник втрат на ступеню лінійного шукання – за рахунок того, що навантаження на канальний інтервал на виході ЦКП несе в собі не тільки абонентське навантаження, але й те, що приходить зі з’єднувальних ліній. Отже, для того, щоби втрати на ступеню лінійного шукання відповідали нормі, треба зменшити вихідне навантаження з абонентського концентратора, тобто, зменшити розмір абонентської групи. Хід оптимізації показано в таблиці 6.3.

Зверніть увагу – в результаті оптимізації втрати на ступеню ЛШ більші за розрахункові, але загальні втрати відповідають нормативу – 0,002. Має значення цифра загальних втрат; якщо втрати на ступенях ПШ та ГШ менші за нормативні, то можна дозволити більші втрати на ЛШ. Структурну схему ЦКП, отриману