Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Системи комутації в електрозв’язку

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
55
Мова: 
Українська
Оцінка: 

12 точок “d”, лише 480 точок. Придивившись пильніше до еквівалентної схеми, можна побачити, що з виходу ланки „С” лінії збігаються на входах елементів ланки „D”. А саме, перша лінія з виходу 1-го елемента ланки „С” підключається до входу першого елемента ланки „D”, і так само перша лінія з виходу 6-го елемента ланки „С” підключається до входу того ж першого елемента ланки „D”. Правильно, так і є: елемент ланки „D” 6-входовий. Отже, правильно буде об’єднати виходи з 6 точок „С” на одну точку „D”. Такий виправлений граф зображено на рисунку 4.4.

 
Рисунок 4.4 − Виправлений третій етап побудови імовірнісного графа
Імовірність втрат w3 буде така ж, як і w2, тому що елемент „Т” в даному випадку має однакову кількість входів та виходів: w3=w2=0,724. Для подальшої побудови графа простежимо, що виходи з 12 елементів ланки „D” збігаються на один елемент ланки „Е”, і всього таких елементів 40. В одному напрямку (до одного абонентського концентратора) йдуть 40 КІ – це насправді одна фізична лінія, яка виходить з одного елемента типу „S”, але на еквівалентній схемі вона відображається, як 40 незалежних еквівалентних елементів. Черговий етап побудови графа показано на рисунку 4.5.
 
Рисунок 4.5 − Четвертий етап побудови імовірнісного графа
Імовірність відмов w4 на ребрах графа, що ведуть від точок „d” до точок „e” розраховується аналогічно імовірності w2, тільки кількість входів-виходів береться для комутаційного елемента ланки „D”. Тут так само справедливе зауваження, що в даному випадку кількість входів та виходів однакова, але в результаті оптимізації вона може стати різною.
Нарешті, останній етап побудови графа – всі лінії збігаються в одну точку, це виходи елементів ланки „Е”, які підключені до одного абонентського концентратора. Насправді, між ЦКП та концентратором стоїть демультиплексор, але з точки зору розрахунків втрат він на роботу комутаційної схеми не впливає. Цей етап побудови наведено на рисунку 4.6.
 
Рисунок 4.6 − П’ятий етап побудови імовірнісного графа
Очевидно, що імовірність втрат w5 розраховується, виходячи з w4 та кількості входів-виходів комутаційного елемента ланки „Е”, і для даного випадку також буде 0.724. Ще також варто зауважити, що w5 – це втрати на ступеню лінійного шукання, тобто, повертаючись до рисунку 2.2, можна побачити, що загальна цифра втрат ЦКП – це сума втрат другої та третьої ділянки всієї системи комутації, для нашого варіанту буде 0.0007+0.0003=0.001. Це й є контрольна цифра для розрахунку – реальна сума втрат не повинна її перевищувати. Але вона не повинна бути й набагато менша за неї, бо це свідчить про неоптимальну побудову ЦКП – поле з більшими втратами буде дешевше.
 
4.2 Імовірнісний граф для комутаційного поля T-S-T
Логіка побудови графа для структури T-S-T аналогічна. Розглянемо еквівалентну схему для структури T-S-S-T, яку було побудовано у розділі 3.2 і наведено на рисунку 3.4. На вході схеми стоїть елемент з 504 входами-виходами. Це означає, що загальне навантаження складається з навантаження 504 вхідних канальних інтервалів, а вхідний виклик може пройти по 504 вихідних шляхах. Отже, перший етап побудови графа дає таку картину – рисунок 4.7.
 
Рисунок 4.7 − Перший етап побудови імовірнісного графа для структури T-S-S-T
Імовірність втрат телефонного сполучення w1 розраховувати не треба – вона чисельно дорівнює телефонному навантаженню на вході, тому що кількість входів та виходів для елемента типу „Т” однакова та мінятися не буде:
w1=yср=0,724
Далі розглянемо вихідні лінії з комутаційного елемента ланки „В”. По-перше, самих точок „b” – 504. По-друге, з кожної виходить 12 ліній, але не всі вони ведуть до мети – тільки лінії, що сполучують між собою 1-й елемент ланки „В” та 1-й елемент ланки „С”. Інші лінії ведуть до таких комутаційних елементів, з яких немає виходу до потрібного нам напрямку. Елементи ланок „В” і „С” зв’язані між собою подвійними лініями – це так звана „двозв’язна” схема.  Тому на графі між точками „b” і „с” так само треба відобразити по 2 ребра. Другий етап побудови графа дає таку картину – рисунок 4.8. Імовірності відмов на його ребрах розраховуються так само, як і для структури S-S-T-S-S, за формулою 4.3, і значення таке ж саме: w2=0,724, тільки кількість входів-виходів – 12, а не 6. 
 
Рисунок 4.8 − Другий етап побудови імовірнісного графа для структури T-S-S-T
Далі вихідні лінії з елементів ланки „С” збігаються до одного елемента ланки „D” – відповідно й ребра графа, які виходять з точок „с”, збігатимуться до однієї точки „d” – адже тільки з одного комутаційного елемента ланки „D” є вихід на потрібний нам напрямок. Результат відображений на рисунку 4.9. Імовірності втрат на ребрах – аналогічно, за формулою 4.4, і значення у даному випадку таке ж саме: w3=0,724.
 
Рисунок 4.9 − Третій етап побудови імовірнісного графа для структури T-S-S-T
Далі на виході комутаційного елемента ланки „D” є 504 канальних інтервалів. Але до нашої мети ведуть з них лише 40 – так само, як і в структурі S-S-T-S-S. На відміну від цієї
Фото Капча