Теоретичні підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації п'ятикласників до навчання в середній школі

3. Методика “Експертна оцінка адаптованості дитини до школи” (В. Чиркова, О.Соколова, О.Сорокіна)  

 На першому етапі дослідження ми провели методику "Визначення мотивації школяра до навчання у школі "( О. Ануфрієв, С. Костроміна. В ній приймали участь  23 учні 5 — А класу. Дана методика  для учнів середньої ланки, дає можливість визначити рівень шкільної мотивації дітей. Наявність у дитини прагнення виконувати всі пропоновані школою вимоги, показати себе із кращої сторони спонукає його проявити активність. При низькому рівні мотивації спостерігається зниження успішності.

Матеріали: текст анкети О. Ануфрієва та С. Костроміної.

    Дітям пропонується відповісти на запитання анкети, використовуючи відповіді “так”, “ні”, “не знаю”.

Обробка та інтерпретація результатів. За кожну відповідь, що стоїть в анкеті на першому місці — 0 балів. Максимальна оцінка — 30 балів. Зі зростанням кількості балів підвищується рівень мотивації.

25 -30 балів — сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність;

20 — 24 бали — ставлення до себе як до школяра практично сформовано;

15 — 19 балів — позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами;

10 — 14 балів — ставлення до себе як до школяра не сформовано;

менше 10 балів — ставлення до школи негативне.

( Додаток А)

Наступним кроком у психолого-педагогічному дослідженні є діагностика вад особистісного розвитку “ДВОР” Опитування для дітей 9 -11 років (З. Карпенко).

Участь приймали 23 учні 5 – А класу.

Учням  пропонується відповісти на 90 запитань, що стосуються різних сторін їхньої особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань тощо.

У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номера твердження треба поставити знак „+”, якщо ти згоден з твердженням, і знак „ - „, якщо ти  з твердженням не згоден

Інтерпретація результатів

8 -10 балів - високий рівень вираженості вади;

4 - 7 балів - середній рівень вираженості вади;

1 - 3 бали - низький рівень вираженості вади.

( Додаток Б)

“Експертна оцінка адаптованості дитини до школи”   (В. Чиркова, О.Соколова, О.Сорокіна).

Мета: визначення соціально психологічної адаптації до школи .

 Методика складається з двох схем:

 Схема 1 (для вчителів) включає 4 критерії адаптованості і 7 характеристик (шкал) для їхньої оцінки. Як критерії виступають наступні параметри:

- Ефективність навчальної діяльності.

- Засвоєння шкільних норм поведінки.

- Успішність соціальних контактів.

- Емоційне благополуччя.

- Характеристики ( шкали).

- Навчальна активність.

- Засвоєння знань (успішності)

- Поведінка на уроці.

- Поведінка на перерві.

- Взаємини з однокласниками

- Ставлення до вчителя.

- Емоційне благополуччя.

 Схема 2(для батьків) включає наступних 6 характеристик (шкал ):

Успішність виконання шкільних завдань.

- Ступінь зусиль, необхідних дитині для виконання шкільних завдань.

- Самостійність дитини у виконанні шкільних завдань.

- Настрій, з яким дитина йде до школи.

- Взаємини з однокласниками.

- Загальна оцінка адаптованості.

Порядок використання схем.

Вчителя та батьків у кожнім критерії просять вибрати твердження, найбільш точне на даний момент. (Кожне твердження має свій бал.) Підсумовування отриманих балів за кожною схемою дає змогу одержати оцінки адаптованості дитини до школи.

На підставі цих даних одержують сумарний показник адаптованості дитини, а також складають графік динаміки процесу адаптації за визначений період.

22 - 35 балів — зона адаптації;

15 - 21 бал — зона неповної адаптації;

0 - 14 балів — зона дезадаптації

 

 

2.2Аналіз проведення досліджень.

Методика “Визначення мотивації школяра до навчання у школі ”( О. Ануфрієв, С. Костроміна)

Дана методика  для учнів середньої ланки, дає можливість визначити рівень шкільної мотивації дітей. Наявність у дитини прагнення виконувати всі пропоновані школою вимоги, показати себе із кращої сторони спонукає його проявити активність. При низькому рівні мотивації спостерігається зниження успішності.

Матеріали: текст анкети О. Ануфрієва та С. Костроміної.

    Дітям пропонується відповісти на запитання анкети, використовуючи відповіді “так”, “ні”, “не знаю”.

На Рис 2.1 ми бачимо що у 13 % учнів  сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність. Такі діти відрізняються наявністю високої пізнавальної мотивації  прагненням найбільш успішно виконувати всі пред'явлені школою вимоги. Вони дуже чітко дотримуються всіх вказівок вчителя, сумлінні і відповідальні, сильно переживають, якщо отримують незадовільні оцінки або зауваження педагога

У 10 %  ставлення до себе як до школяра практично сформовано, такі учні успішно справляються з навчальною активністю. Дотримуються завдань і правил. 

У 55.4% позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами. Такі діти досить благополучно відчувають себе у школі, одначе ходять частіше до школи, щоб спілкуватися з друзями, з вчителями. Їм подобається відчувати себе учнями, мати гарний портфель, ручки, зошити. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані в меншій мірі і навчальний процес їх мало приваблює.

У 4.3 % ставлення до себе як до школяра не сформовано.