Теоретичні та практичні аспекти проблеми формування мовленнєвого спілкування у дітей старшого дошкільного віку засобами гри-інсценізації

Високого рівня є такі: сформованість стійких мотивів спілкування з дорослими і ровесниками, частота контактів, ініціативність, активність взаємодії з навколишніми людьми, виражена у формах емоційно-особистісного, ситуативно-ділового та позаситуативного спілкування; володіння багатством невербальних засобів, знання ввічливих форм контакту і вміння здійснювати дії мовленнєвого та невербального характеру для взаємодії; розвинутість і різноманітність побудови мовлення у діалозі й монолозі, його адекватність просторово-часовому і партнерському оточенню, зв'язність, логічність висловлювань, наявність творчих розповідей.

Середнього рівня: ситуативність проявів особистісних, ділових і пізнавальних мотивів спілкування з дорослими та однолітками, що не стало стійким, стабільним механізмом, який спонукає до особистої ініціативи при вступі в мовленнєву взаємодію; відсутність активності в комунікації, знання ввічливих форм контактів, але не як керівництво до дії; слабка сформованість навичок соціально-перцептивного аналізу ситуації спілкування, помилки в оцінці просторово-часових характеристик та діючих осіб у комунікації; бідність лексики, граматичних і звукових утворень (зменшувальні суфікси, звертання, відповідні інтонації, тон, темп, сила голосу), що використовуються для встановлення взаєморозуміння в мовному спілкуванні, одноманітність побудов і форм мовленнєвих висловлювань, розповідання (монолог) відповідно до наочно-образної ситуації спілкування, несформованість елементів творчої уяви, фантазії, прогнозування, невміння виходити за межі наочної ситуації.

Низькогог рівня сформованість мотивів спілкування з дорослими і ровесниками, труднощі вступу в контакт, комунікативно-мовленнєві дії без урахування (аналізу-синтезу) ситуації спілкування («не до ладу»), безініціативність у веденні діалогу, мимовільне використання експресивних, невербальних засобів комунікації при невмінні «читати» їх у партнерів; складнощі у формулюванні задуму дій партнерів щодо спілкування і розуміння ситуації в цілому; низькі мовні характеристики (бідність лексики, невиразність звучного мовлення, граматична неправильність) ; однотипність побудови фраз, відсутність творчої розповіді.

Система критеріїв визначення високого, середнього і низького рівнів комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дає змогу розв'язувати такі завдання:

визначати рівень сформованості вказаної діяльності;

робити висновки про особливості розвивальних впливів у дитячому садку;

спостерігати за змінами в розвитку форм і засобів мовленнєвого спілкування в процесі спеціальних формуючих завдань;

проводити порівняльний аналіз індивідуальних відмінностей у розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності дитини.

Комплекс завдань включає такі оцінки результатів:

-виконано правильно;

виконано з помилками;

- не виконання завдання або виконання частково.

2. Розуміння і відтворення ігрового матеріалу:

самостійний вияв мовленнєвої активності у іграх;

вияви мовленнєвої активності у іграх при допомозі вихователя;

часткова або відсутність вияву мовленнєвої активності у грі.

Важливість розв'язання поставлених питань підкреслюється тим, що засвоєння дитиною комунікативних і мовленнєвих дій у системі «дорослий-дитина», «дитина-дитина» розглядається у важливий для особистості дитини віковий період: на межі діяльностей (ігрової-навчальної). Важливість вивчення комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника в реальній життєдіяльності дошкільного закладу полягає в тому, що в цьому віці міжособистісні стосунки дітей набувають більшої сталості та диференційованості, що в свою чергу, впливає на закріплення індивідуального стилю мовленнєвої поведінки.

У змісті мовленнєвих контактів у ситуаціях вільних взаємодій ми виділили чотири групи висловлювань: Я-висловлювання про себе; Ти-висловлювання про іншу дитину; Світ-висловлювання про предмети і явища, що виходять за межі ситуації спілкування; Гра – висловлювання дітей, які включені в ігрову діяльність. 70% усіх висловлювань дітей належать до групи Я і Ти. Хоча з віком дещо змінюється співвідношення між даними групами. Старші дошкільники починають менше говорити про себе і інших. У них переважають висловлювання, змістом яких є суб’єктивна оцінка, порівняння своїх і чужих дій. У старших дошкільників збільшується кількість плануючих висловлювань про організацію спільної діяльності і об’єднання зусиль.

Ситуативні висловлювання дошкільника у групі Я і Ти про те, що відбувається «тут», і «зараз» присвячені:

констатації і демонстрації власних вчинків і інтересу до поведінки однолітка: «Дивись, що я роблю». «А я хатинку будую», «Що ти робиш?», «Що це в тебе?»;

оцінці власних дій і дій партнера: «Ти все не так робиш». «Я все правильно намалював». «Мій малюнок кращий»;

намаганням допомогти товаришу і проханням про допомогу: «Допоможи мені ляльку одягнути». «Дай мені свою машинку». «Давай я тобі допоможу»;

організація і планування спільних дій: «Давай посудкою гратися». «Давай ти мені будеш кубики подавати, а я – будувати, а потім – навпаки».

Позатитуативно – особистісні висловлювання дітей стосуються:

подій з їхнього життя, тих що минули і майбутніх: «Я з татом був в зоопарку». «Я у неділю поїду до бабусі. А ти був у селі?»;

умінь: «Ти вмієш читати?» «А я вмію високо стрибати»;

улюблених занять, інтересів: «Я втомився, а ти ще ні?» «Мені не цікаво».

Більшість особистісних висловлювань стосуються Я групи. Діти частіше розповідають про події свого життя, свої уміння і досягнення. Вони охоче розповідають про себе і рідше цікавляться партнером.

Позаситуативно – пізнавальні висловлювання групи «світ» стосуються:

пізнавальної інформації про явища живої та неживої природи: «А я знаю: ведмідь буває бурий і білий». «Ракети вище літаків літають і швидше»;

моральних норм і правил: «Треба гратися за правилами». «Якщо не ділитися іграшками, то з тобою не будуть гратися»;

Під час спостереження за дітьми старшої групи ми дослідили, що діти активно спілкуються протягом дня. Найбільше діти спілкуються на прогулянці, у вечірні години. Активність мовлення у дітей старшого дошкільного