Теорія технічних систем

За масштабами проведення розрізняють уніфікацію: заводську, міжзаводську, га-лузеву і міжгалузеву. Існують також 4 форми проведення уніфікації: модифікаційна (від-носно базової моделі), розмірна, міжтипова, загальна.

 

 

Державний стандарт передбачає 5 стадій розробки конструкторської документації на вироби усіх галузей промисловості: технічне завдання (ТЗ), технічна пропозиція (ТП), ескізний проект (ЕП), технічний проект (ТП-П), розробка робочої документації (РД) або робочий проект (РП).

Процес розробки констукторської документації є поступовим уточненням проекту і наближенням до розробки робочої документації, за якою виготовляють вироби в оди-ничному, сері йному і масовому виробництві. Багато стадійність процесу проектування вказує на складність задачі і високі вимоги, що викликає невиправдані додаткові витрати часу і засобів.

Технічне завдання (ТЗ) включає призначення, технічні характеристики і показ-ники якості, а також техніко-економічні вимоги, які висувають до розроблюванної конструкції машини. Бажано, щоб в ТЗ була вказана виробнича база, обсяг потрібної і планованої продукції, термін її виготовлення, можливі шляхи модернізації і т.і. ТЗ після погодження і затвердження є підставою для виконання проектних розробок.

Технічна пропозиція (ТП) містить технічне і економічне обгрунтування доціль-ності проектування машини згідно з ТЗ, можливі варіанти його реалізації, а також порів-няння розроблюваної конструкції з аналогічними, перевірку патентоспроможності і т.і.

Ескізний проект (ЕП) містить принципові конструктивні рішення, які дають за-гальне уявлення про будову і принцип роботи машини, а також дані, які визначають її призначення, основні параметри і загальний вигляд. ЕП після погодження і затвердження служить підставою для подальшої розробки проекту.

Технічний проект (ТП-П) містить кінцеві технічні рішення, які дають повне уяв-лення про будову розроблюваної машини, і необхідні вихідні дані для підготовки ро-бочої документації. ТП-П після погодження і затвердження служить підставою для розробки робочої документації.

Робочу документацію (РД) використовують для одиничного, серійного і масового виробництва машин. У процесі розробки РД найбільш повно враховують технологічні і оргнанізаційні фактори виробництва. Ця стадія розробки найбільш довготривала і потре-бує найбільших витрат часу і засобів. РД розробляють послідовно для виготовлення і випробування дослідного зразка (партії), установчої серії, серійного та масового вироб-ництва.

Інженерні розрахунки у процесі конструювання, як і весь процес проектування ма-шин, носять багатоваріантний характер, що створює сприятливі передумови для вибору оптимального рішення.

ГОСТ 2.103-68 передбачає виконання робіт по ТЗ, ТП, ЕП, ТП-П, РД. Після співс-тавлення розроблених прогнозів з цими ТЗ знаходять оптимальне рішення по прогнозу-ванню (ОП), на підставі якого потім розробляють кінцеві варіанти ТЗ.

Розробленим варіантам ТЗ відповідають кілька варіантів попередніх ТП (ТП1, ТП2,..., ТПК). Співставляючи ці ТП з варіантами ТЗ, встановлюють оптимальне ТЗ (ОТЗ). По аналогії можуть бути встановлені оптимальні: технічна пропозиція (ОТП), ескізний проект (ОЕП), технічний проект (ОТП-Т).

Оптимальні варіанти визначають на підставі порівняння оцінок за двома стадіями розробки; зворотні зв’язки між стадіями проектування вказують на можливість уточнен-ня прийнятих раніше рішень.

Як було відмічено вище, розробку ТЗ і увесь процес проектування слід розглядати як процес техніко-економічний на основі суспільної потреби у створенні нової технічної системи, яка повинна відповідати сучасному рівню розвитку техніки, меті і задачам проектування. Тому при розробці ТЗ мова повинна йти про виконання при проектуванні техніко-економічних вимог (ТЕВ), які враховують розвиток потреб суспільства, нау-ково-технічного прогресу і існуючої матеріально-технічної бази.

ТЕВ - це сукупність обмежень на технічні і економічні показники, структуру і ск-лад техніки, отримані як результат найбільш раціонального врахування потреб сус-пільства в техніці і найкращих способах їх задоволення.

 

 

Процес конструювання безперервно удосконалюється у напрямку розробки нових методів роботи конструктора, розширення повторного використання конструкторської документації, покращення умов інформованості, застосування технічних засобів ЕОМ. Повторне використання існуючої конструкторської документації сприяє економії засобів на проектування, а також і економії на підготовку виробництва, тому що якщо виріб вже використовувався, то, отже, і технологічна сторона питання вирішена. Ефективне також часткове використання готової документації або повне використання розробки як частини нового проекту.

Слід пам'ятати, що в процесі конструювання необхідно:

• суворо дотримуватись вимог ЄСКД;
• дотримуватись патентної чистоти конструкції, пам'ятаючи, що використання за-кордонних запатентованих конструкцій допустимо лише на законних підставах;
• широко використовувати стандартні, нормалізовані і уніфіковані у даній гаузі (на даному підприємстві) деталі;
• прямувати до обмеження номенклатури матеріалів, намагаючись застосувати лише ті, котрі не є дефіцитними в певній галузі;
• пам'ятати, що як і у всякій життєвій ситуації, на завжди перше рішення є найкра-щим; найкраще рішення знаходять іноді завдяки (або в результаті) послідовної розробки ряду варіантів. Корисно кілька варіантів забракувати на папері, ніж один у натурі.

При створенні нових технічних систем необхідно враховувати такі технічні вимо-ги: систему типізації машин; автоматизацію керування сучасними машинами; зниження маси сучасної машини; технологічність сучасної машини; надійність машини; художньо-естетичне оформлення машин; небезпечність роботи машини; конкурєнтоздатність машинн; характер діяльності оператора у керуванні маши-ною; систему людина-машина; розподіл функцій керування в сучасних машинах; на-дійність людини-оператора; системний підхід до конструювання.

Конструкторські документації (КД) ескізного, технічного і робочого проектів істотно відрізняються.

Склад КД на стадії ескізного проекту: 1) загальний вид машини (ескізний); 

2) кінематична схема; 3) загальні види основних вузлів; 4) пояснювальна записка з таки-ми розділами: а) технічна характеристика