Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Наступ енергетичної кризи, перетворення локальних екологічних криз в глобальну, про що попереджували деякі вчені та далекоглядні політики, викликали масовий потік літератури по висвітленню та осмисленню їх причин і наслідків, простий перелік якої зайняв би половину обсягу пропонованого дослідження. Та все ж таки, в цьому масиві літератури варто виділити авторів тих праць, в яких вперше було звернуто увагу на насування екологічної кризи, з іменем яких пов'язане становлення екології як науки, обґрунтування її теоретичних та практичних завдань, пошуку шляхів оптимізації взаємин людини і природи, принципів раціонального природокористування, захисту природи, формування екологічної культури та підвищення рівня екологічної свідомості як важливих чинників виходу з екологічної кризи. Це зарубіжні та вітчизняні дослідники – В. Анучин, М. Будико, С. Варв'янський, П. Водоп'янов, А. Галєєва, Т. Гардашук, Р. Гаркавенко, Г. Гаузе, Д. Гвішіані, Е. Гірусов, А. Герасимчук, М. Голубець, А. Гродзинський, Д. Гродзинський, В. Гур, Н. Депенчук, Ж. Дорст, У. Дуглас, А. Єрмоленко, В. Загладін, Ф. Канак, М. Кисельов, В. Крисаченко, І. Лаптєв, В. Лейбін, В. Мазепа, М. Мойсєєв, І. Огородник, Ю. Одум, Р. Парсон, А. Печчеї, Н. Поліщук, О. Семашко, Ф. Сен-Марк, Л. Сидоренко, С. Соломіна, І. Стогній, М. Реймерс, М. Тарасенко, Я. Тінберген, А. Толстоухов, Б. Уорд, Є. Федоров, І. Фролов, Н. Хамітов, М. Хилько, С. Шварц, Ю. Школенко, А. Яблуков, О. Яницький та інші.

Крім праць власне екологічного змісту в осмисленні екологічної проблематики суттєву роль відіграли дослідження комплексу світоглядних та теоретико-пізнавальних питань, зокрема з останніх, в яких виясняються межі класичного типу раціональності, робляться спроби обґрунтування епістемологій з їх дискурсивністю раціонального та ірраціонального, наукових і ненаукових форм освоєння людиною світу, нового образу науки та її гносеологічного ідеалу, їх висвітлення дається в працях М. Амосова, І. Бичка, М. Бубера, Х. Гадамера, П. Гайденко, Е. Гуссерля, Ж. Деріди, Л. Дерев'янко, В. Діденко, І. Добронравової, В. Іванова, Е. Ільєнкова, В. Кізіми, П. Копніна, С. Кримського, В. Лекторського, А. Лоя, В. Лук'янця, В. Малахова, М. Мамардашвілі, Б. Парахонського, М. Поповича, В. Рижко, В. Стьопіна, Л. Соловея, В. Табачковського, П. Теяр де Шардена, Л. Фейєрбаха, Ю. Хабермаса, В. Шинкарука, В. Ярошевця, О. Яценка та ін.

Зрозуміло, що праці названих авторів мають свої хронологічні виміри, писалися під впливом різних світоглядних та соціокультурних орієнтацій на ті чи інші цінності, де нерідко ідеологічна і політична нетерпимість поверталася нетерпимістю науковою як з боку «марксистсько-ленінської», так і «буржуазної» науки і філософії. Наявність різних «ізмів» теоретично виправдовувала з'яву нереалістичних, а то і шкідливих крайнощів у визначенні перспектив взаємин людини та біосфери. Пізніші трансформації, пом'якшавши міжурядові протистояння, засвідчили не тільки негативні, але і позитивні уроки XX ст. Вони показали, що світ не розколотий, а єдиний і всі ми пов'язані спільною долею, маємо право жити без всяких, невідомо ним встановлених з примусовою обов'язковістю «ізмів». Вимога плюралізму, толерантності, взаємопорозуміння, комунікативної етики, як базових засад постмодерну, знайшли своє втілення і в екології. В практичному відношенні це проявилося у розширенні міжнародного співробітництва, підготовці і реалізації ряду важливих міжнародних програм та проектів, прийнятті важливих екологічних міжнародних законодавчих актів. Зазнають теоретичного переосмислення (під кутом зору вказаного) питання пов'язані з розумінням самої людини і світу, їх взаємин, стратегії і поведінки людини в світі з вимогою узгодження всіх форм соціальної активності із законами функціонування та розвитку навколишнього природного середовища і природно-біологічного компоненту людською свідомості. Головним тут виступає не чергова спроба радикальної зміни сутності людини та способу її буття, а узгодження форм і напрямків життєдіяльності та розвитку особистості з їх першоосновами, оптимізація взаємодії біологічних і соціокультурних, свідомих і підсвідомих, ірраціональних, емоційних та логіко-раціоналістичних, егоїстичних та альтруїстичних, консервативних і трансформуючих компонентів людської поведінки. Все це вимагає свого філософського переосмислення, що визначило мету, завдання та зміст пропонованого дисертаційного дослідження.

Об'єкт дослідження – світоглядні, гносеологічні та етико-моральні складники екології в контексті буття України перехідного періоду.

Предмет дослідження – трансформація смисложиттєвих орієнтирів в процесі економіко-екологічного розвитку, екологічного виховання та утвердження національної екологічної свідомості і культури українського суспільства.

Теоретична та методологічна основа дослідження. Теоретичну та джерелознавчу базу дисертації склали праці класиків екології, вищеназваних провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі філософських проблем екології, природознавства, методології наукового пізнання та епістемології. При відсутності широкого доступу до наукових зарубіжних джерел основна увага приділялася доробку вітчизняних вчених. Для порівняльного аналізу широко використовувався історико-філософський матеріал, в тому числі з історії вітчизняної філософської думки. При розгляді конкретних питань екологічної політики в Україні дисертант звертався до законодавчих та нормативних актів, періодичної преси. В дисертації використовувалися загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності, системності, світоглядного плюралізму, єдності історичного та логічного, доповняльності.

Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає у здійсненні систематичного аналізу світоглядних, гносеологічних та етико-моральних складників екології їх впливу на формування екологічної культури та національної екологічної свідомості, адекватної поведінки людини за умов сучасної екологічної ситуації, що особливо важливе для України перехідного періоду.

З огляду на мету дисертації визначаються такі основні пошукові завдання:

Дати об'єктивну