Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні

Виявити нові світоглядні орієнтири у взаєминах людини і природи обґрунтувати у відповідності з ними необхідність докорінної зміни еколого-мотиваційної сфери особистості і суспільства.

Проаналізувати гносеологічні особливості постнекласичної науки та їх впливів на екологізацію сучасного наукового знання і зворотного впливу екології на формування нового образу науки і наукового ідеалу.

Дослідити характер та сутність змін у соціокультурних та духовних пріоритетах екологічного виховання і формування екологічної культури як важливих чинників оптимізації взаємин людини з природним довкіллям.

Наукова новизна дослідження полягає у проведенні систематичного аналізу та узагальненні досвіду вітчизняних і зарубіжних вчених по дослідженню екологічної проблематики, спробі виявити та обґрунтувати нові орієнтації (світоглядні, гносеологічні, етико-моральні) в розгляді та осмисленні сучасної екологічної ситуації, виробити на цій основі деякі теоретичні і практичні рекомендації поведінки людини в світі, стратегічних установок оптимізації взаємин українського суспільства з природою.

В процесі вирішення доставлених завдань у дисертаційному дослідженні обґрунтовуються такі положення, які визначають його наукову новизну і виносяться на захист:

Встановлено, що екологічна ситуація в Україні є надзвичайно складною і загрозливою для буття українського народу, але не є фатально незворотною ї її покращення вповні можливе на основі вибору автентичної стратегії розвитку та науково-обґрунтованої екологічної політики.

Показано, що з усіх можливих стратегій розвитку вимогам сучасної української дійсності перехідного періоду і майбутній перспективі відповідає вироблена з врахуванням світової практики стратегія сталого розвитку: функціонального збереження біосфери та її оптимізація як цілісного системного утворення з відтворенням втрачених або заміною рівноцінних її складових, використання таких засобів задоволення потреб людини, які б були достатньо ефективними і безпечними для суб'єктів діяльності та їх екологічно-культурного оточення не на рівні сучасних декларацій, а безпосередньої практичної реалізації.

Логіка розгляду екологічних проблем пов'язується з утвердженням розуміння людини як складної динамічної самоорганізуючої системи з багатовимірністю своєї сутності, що знімає дуалізм природного і соціального, дозволяє вияснити специфіку взаємин людини і природи на різних рівнях її організації.

Проаналізовані світоглядні орієнтації та смисложиттєві цінності людства у їх зв'язку з основними типами господарювання і природокористування (привласнюючий, продукуючий, інноваційний), притаманних даній культурній епосі, їх вплив на відношення людини до природного та соціального довкілля, а відповідно вироблення стратегії поведінки людини в світі, прийняття на себе регулюючих функцій, які вона виконувала не завжди вдало і якісно, що викликало екологічні кризи.

Обґрунтовано, що пройшовши привласнюючий, продукуючий та інноваційний типи господарювання, людство з необхідністю має перейти до ноосферного – збалансованого розвитку суспільства і біосфери, збереження ідентичності останньої з чітким усвідомленням того, що Всесвіт е єдиним універсальним центром, в якому формується і сама людина як сумарно органічна складова біосфери, конструктивний, а не деструктивний чинник її самоорганізації і розвитку.

Встановлено зміст і мету екологічної освіти та виховання, їх основні вимоги і принципи відповідно до нових методологічних установок постнекласичної науки і постмодерної культури (плюралізму, дискусивності і, значення всіх форм: способів освоєння світу, комунікативної етики, надання природі моральних імперативів), показано стан і перспективу екологічної освіти і виховання в Україні, які повинні стати важливим елементом державної політики, маючи своїм завданням забезпечити економічну, фінансову, матеріальну, правову базу екологічної освіти і виховання, формування нової людини, створити інформаційне поле даних про стан навколишнього середовища, програми та проекти господарської діяльності, зробити їх відкритими з правом участі обговорення широкою громадкістю на предмет їх екологічної діяльності, людино- та природовимірності.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Розроблені дисертантом положення і результати можуть бути використаними в подальшому теоретичному осмисленні екологічної проблематики, комплексному дослідженні взаємин людини і природи, розробці екологічних стратегій та проектів оптимізації українського суспільства перехідного періоду з довкіллям, у всіх формах екологічного виховання.

Матеріали дисертації можуть бути використаними у нормативних курсах з філософії, соціології, політології, проведенні семінарів та організації спецкурсів з проблем науки та екології.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження, основні положення і висновки викладалися автором на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, методологічних семінарах кафедри філософії і політології університету (1998-2001 рр.), окремих рекомендаціях Переяслав-Хмельницькій районній держадміністрації. Дисертація була обговорена на засіданнях кафедри філософії і політології Переяслав-Хмельницького державного університету імені Григорія Сковороди і рекомендована до захисту.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у чотирьох статтях автора в наукових журналах і збірниках, три з яких у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена специфікою об'єкта дослідження та його логікою і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації складає 179 сторінок. Список літератури містить 180 джерел і займає 12 сторінок.

 

 

У вступі подано загальну характеристику роботи, визначення актуальності теми та ступінь наукового опрацювання проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, показано його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено апробації та публікації результатів дослідження, окреслено методологічну і джерелознавчу базу, предмет та об'єкт дисертаційної роботи.

Перший розділ «Екологічна ситуація в Україні на порозі XXI століття» присвячений аналізу та переосмислення екологічної кризи в яку себе загнало людство в 60-80-ті роки XX ст., але не в глобальних її проявах, а в