Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні

В ході аналізу стану сучасної освіти в Україні вказується на ті соціально-політичні та економічні негаразди, які негативно вплинули на систему освіти, виховання, загальний духовно-моральний стан українського суспільства, з'яву в них деградаційних процесів. Подолання їх пов'язується із становленням постнекласичної науки і постмодерної культури з їх визнанням плюралізму істин, дискурсивності, значимості всіх форм та способів освоєння світу, етико-моральних вимірів комунікативної етики, наданням природі моральних імперативів, формуванню яких наука і суспільство зобов'язані екології. Відповідно до вказаного визначається суб'єкт та об'єкт екологічної освіти і виховання, формування екологічної культури, якими має стати вільна творча особистість, яка спираючись на знання об'єктивних законів природи, досвід попередніх поколінь здатна діяти у відповідності з об'єктивним поступом дійсності, постаючи не деструктивною, а творчою силою в утвердженні загальнолюдських цінностей у взаєминах між людьми і взаєминах з природою через усвідомлення своєї відповідальності перед світом і людством. Саме завдяки діяльності таких особистостей можливе подолання всіх форм відчуження, легімитизація господарських проектів, програм на предмет їх адекватності, збереження науки та перетворення її у факт культури.

Завершується розділ розглядом питання про стан і перспективи екологічної освіти і виховання, формування екологічної культури в сучасному українському суспільстві. Розкриваючи зміст основних концептуальних положень екологічної освіти і виховання, обґрунтованих Міжнародною конференцією з питань освіти в галузі оточуючого середовища (Тбілісі, 1977) і розширених в доповіді Римському клубові «Немає меж освіти», зазначається, що з усвідомленням загрози екологічної кризи вони лягли в основу теоретичних розробок та практичної організації екологічної освіти в СРСР, в тому числі і в Україні. Зусиллями ряду вчених у 80-90 роках XX ст. були теоретично обґрунтовані мета, завдання, методологічні принципи екологічної освіти, досягнуті помітні успіхи в практичній їх реалізації, які сьогодні майже втрачені. Говорити ж про перспективи екологічної освіти і виховання в найближчі роки не доводиться в силу об'єктивних і суб'єктивних причин. До них перш за все відносяться: втрата виробничого потенціалу країни; прогресуюче зубожіння широких мас населення; падіння інтересу до життєвих та політичних ідеалів, де домінантою масової свідомості стає негативізм з трьома чітко визначеними емоційно-оціночними «Не» – недовіра, незадоволення, невіра в майбутнє (за іншими даними – трьома «Б»: безвіра, бездуховність, байдужість) ; руйнація села, сімейних взаємин і сімейного виховання; відсутність концепції екологічної освіти та виховання. Вказане, підкріплюючись даними соціологічних досліджень, дає підставу для висновку про те, що тільки тоді, коли повернеться віра людини в саму себе і свою державу, задекларовані мрії українців «розвиток – гідність – свобода» стануть реальністю, буде чітко визначена стратегія розвитку країни отримають міцний фундамент екологічна освіта і виховання за умов надання пріоритетності, доступності та якості самої освіти, узгодження її потреб з потребами національного життя та культури. Головним тут має стати створення необхідних умов, середовища, організації, інститутів, які б сприяли розвитку багатогранної особистості з різнобічним талантом, широким горизонтом та знаннями, тобто формування толерантної людини з відвертим глибоким розумом, здатної на об'єктивний погляд, яка має стати запорукою національної ідентичності та позитивної праці на благо своєї Вітчизни.

У Висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, які в узагальненому вигляді формулюються як елементи наукової новизни та основні положення, що виносяться на захист.

 

 

Гладкий М. П. Людина-природа: деякі питання методології взаємовідносин // Переяславська земля і світ людини. Збірник наукових праць / Під. ред. І. П. Стогнія, В. П. Коцура. – Київ, 1998. – С. 180 – 182.

Гладкий М. П. Проблеми екологічного виховання і формування свідомості. Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 23. – К. : Український центр духовної культури, 2001. – С. 112 – 120.

Гладкий М. П. Світоглядні орієнтири людини в умовах сучасної екологічної ситуації. Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 24. – К. : Український центр духовної культури, 2001. – С. 88 – 97.

Гладкий М. П. Екологічна ситуація в Україні // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 25. – К. : Український центр духовної культури, 2001. – С. 211 – 220.

 

 

Гладкий Микола Павлович. Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні. – Рукопис, 179 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 09 – філософія науки. – Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, – Київ, 2002.

Дисертація присвячена систематичному аналізу сучасної екологічно ситуації в контексті потреб та умов життєдіяльності українського суспільства перехідного періоду. Дається об'єктивна картина екологічної ситуації в Україні, зроблена спроба обґрунтувати стратегію її розвитку, якою має стати стратегія стійкого розвитку. Проаналізовано зміну світоглядних та смисложиттєвих орієнтирів у відповідності з типами господарювання та природокористування на предмет входження сучасного суспільства в новий його стан – ноосферний. Показано стан і перспективи екологічної освіти і виховання, формування екологічної культури в Україні на порозі XXI століття.

Ключові слова: екологічна ситуація, екологічна криза, екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна культура, етика екології, смисложиттєві орієнтири, стратегія розвитку, екологічний світогляд, світовідношення.

 

 

Гладкий Николай Павлович. Трансформация смысложизненных ориентиров в условиях современной экологической ситуации в Украине. – Рукопись, 179 с.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 09 – философия науки. – Институт философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины. – Киев, 2002.

Диссертационное исследование посвящено систематическому анализу и осмыслению современной экологической ситуации под углом зрения потребностей и условий жизнедеятельности украинского общества переходного периода. На основании обработки литературных источников, в том числе истории отечественной философии, эмпирического материала, нормативных и законодательных актов дается объективная картина экологической ситуации в Украине. Отмечается, что Украина все больше и больше сползает в зону экологического бедствия, вскрываются причины данного процесса, делается попытка обосновать общую стратегию ее развития. Анализируя различные стратегии и концепции, делается вывод о том, что наиболее адекватной для современного украинского общества должна стать стратегия устойчивого развития, апробированная практикой мирового сообщества, т. е. целенаправленное, комплексно-плановое сохранение и восстановление равновесия системы «биосфера – человек» на основании формирования и усвоения таких способов и средств удовлетворения потребностей человека (базово первичных и вторичных), которые били бы достаточно эффективными и безопасными для субъекта деятельности, его эколого-культурного окружения, сохранения биосферы, ее оптимизации как целостного образования с восстановлением или заменой равноценных её составляющих.

В диссертации отмечается, что выбор адекватной стратегии развития требует не только изменения принципов хозяйственной деятельности, но и «ревизии души», пересмотра мировоззренческих и смыслоценностных ориентаций в мире. Этот вопрос рассматривается с позиций понимания человека как сложной динамической самоорганизующейся системы с различными порядками проявления своей сущности. Сущностью высшего порядка является человек как свободная творческая личность в совокупности всех форм жизнедеятельности, способностей и таланта интегрированная в социум. Способом ее бытия адекватного сущности выступает культура как создание и переживание ценностей, а формой общественного самосознания личности, в том числе и национального, является мировоззрение, через которое человек воспринимает, осмысливает, оценивает мир, определяет своё место и ориентации в мире, осваивая его духовно-практически. Включение в содержательное наполнение категории «мировоззрение» экологических измерений позволило проанализировать основные типы мировоззрения в соответствии с конкретно-историческими типами хозяйствования и природопользования, основные модели решения мировоззренческого вопроса, вычленить те новые смысложизненные и мировоззренческие ориентации, которые могут сделать возможным вхождение в новое состояние общества – ноосферное.

Заканчивается диссертационное исследование анализом состояния и перспектив развития экологического образования и воспитания, формирования экологической культуры в современном украинском обществе. Констатируется, что осознание угрозы экологического кризиса остро поставило проблему теоретических разработок и практической организации экологического образования и воспитания как действенного фактора сдерживания экологического кризиса. Значительное внимание этой проблеме уделялось и в СССР, в состав которого входила Украина, где уже в 80-90 годы XX ст. были обоснованны цель, задачи, методологические принципы экологического образования, достигнуты заметные успехи в их реализации, которые в настоящем почти потеряны. Говорить же о перспективах развития экологического образования и воспитания в ближайшее время не приходится, если учитывать те объективные и субъективные условия, которые сложились в большинстве стран постсоциалистического пространства. Анализируя эти обстоятельства, можно утверждать, что только тогда, когда возродится вера человека в самого себя и своё государство, декларированные мечты украинцев «развитие – достоинство – свобода» станут реальностью, будет чётко определена стратегия развития, получит мощный фундамент экологическое образование при условии придания приоритетности, доступности и качества самого образования, согласования его с потребностями национальной жизни и культуры.

Ключевые слова: экологическая ситуация, экологический кризис, экологическое образование, экологическое воспитание, экологическая культура, этика экологии, экологическое мировоззрение, мироотношение, смысложизненные ориентиры, стратегия развития.

 

Gladky Mykola. Transformation of sense important reference points in the modern ecological situation in Ukraine. – Manuscript, 179 p.

Dissertation for the degree of Candidate of philosophy with the specialization 09. 00. 09 – philosophy of science. – Institute of Philosophy named after G. S Scovoroda of Ukraine’s Academy of Sciences. Kiev, 2002.

Dissertation is dedicated to analysis of modern ecological situation in the context of needs and conditions of vitactivity of Ukrainian society.

It is marked in the dissertation, that the adequate development’s strategy choice requires not only the economic activity principles’ change, but also «soul auditing», outlook, sense and values orientations’ reconsideration in the world. This question is examined from positions of the man’s understanding as a complex and dynamic self-organizing system with it’s various essence displays’ orders. The essence of the maximum order is the man as a free creative person in aggregate of all the life ability’s forms, capabilities and talent integrated in society. The way of its life, adequate to essence, is a culture as a creation and experience of values, and the form of person’s public self-consciousness, including national, is the outlook, through which the man perceives, comprehends, estimates the world, determines his place and orientations in the world, mastering it spiritual-practically. The inclusion of ecological measurements in substantial filling of the category «outlook» has allowed to analyse the basic outlook types according to concrete-historical managing types and nature using, basic resolve models of the outlook question, to isolate those new life-meaning and outlook orientations, which can make possible to entry in a new condition of a society – noosphere.