Українська загальноосвітня середня школа в період визвольних змагань (1917-1920 рр.)

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КРАВЧЕНКО Алла Анатоліївна

УДК (477) 373. 5 “1917/1920”

 

 

07. 00. 01 – Історія України

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

Запоріжжя – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор історичних наук, професор Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України (м. Київ) завідувач відділу історії культури українського народу.

Офіційні опоненти: – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України (м. Київ), заступник директора – доктор історичних наук, професор Терещенко Юрій Іларіонович, Київський національний лінгвістичний університет завідувач кафедри історії України.

Провідна установа – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист відбудеться 21. 06. 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17. 051. 01 по захисту дисертацій у Запорізькому державному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. V, ауд. 326.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Запорізького державного університету (адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. ІІ).

Автореферат розісланий 21. 05. 2002 р.

 

 

Актуальність теми. Розбудова незалежної Української держави, складовою частиною якої є сфера ідеології, освіта може бути ефективною лише за умов вивчення історичного досвіду та залучення його найбільш прогресивних і раціональних моментів до сучасної практики.

Нині, коли українська середня школа проходить період реформування, питання, що стосуються історії розвитку середньої освіти, набувають особливого значення. Для збереження самобутності нації, зміцнення національної самосвідомості, підняття престижності української освіти суспільство не може ігнорувати той досвід, що накопичувався віками, виборюючи право на існування української національної школи. У цьому полягає суспільно-практичний аспект актуальності дисертаційного дослідження.

Науково-історичний аспект актуальності досліджуваної проблеми пов'язаний з важливими завданнями історичної науки: розкриттям конкретних шляхів та форм становлення та розвитку національної системи освіти і її структурної ланки – української загальноосвітньої середньої школи у 1917-1920 рр. Розробка даного аспекту визначається необхідністю подолання ідеологічних упереджень та штампів, що склались в історичній науці в радянські часи. Нові архівні документи, які стали доступними останнім часом, дають змогу переосмислити процес перебудови освіти та по новому розкрити питання розвитку української загальноосвітньої середньої школи в 1917-1920 рр.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційної праці пов'язаний з науковою темою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Теорія та технологія виховання і навчання в системі народної освіти”. Робота виконувалася в рамках підрозділу теми “Розвиток освіти в Україні в ХХ ст. ”, яка розробляється кафедрою історії України.

Хронологічні й територіальні рамки дослідження визначені об'єктивним процесом історичного розвитку і охоплюють період 1917-1920 рр. – добу революційної боротьби українського народу за національне й соціальне визволення. Частково, для з'ясування причин і передумов окремих явищ і процесів, або визначення їхніх наслідків, автор виходила за рамки вказаної хронології. Це диктувалося необхідністю більш повного висвітлення проблеми.

Територіально дослідження охоплює центральну та східну частини України. Автор свідомо не торкається освітніх проблем західноукраїнського регіону. Розвиток освіти Галичини, Буковини і Закарпаття, територій, що входили до складу різних іноземних держав, мав свої особливості, відмінні традиції, різний рівень розвитку.

Об'єктом дослідження є національна середня освіта в Україні.

Предметом дослідження являється процес становлення й розвитку української загальноосвітньої середньої школи в період визвольних змагань 1917-1920 рр., діяльність українських національних урядів, громадських організацій у цій сфері.

Мета дослідження – відтворити процес становлення української загальноосвітньої середньої школи у 1917-1920 рр. ; показати динаміку її якісного і кількісного розвитку; розкрити роль громадськості у розв'язанні проблем, що постали перед українською школою.

Для досягнення вказаної мети в роботі передбачено вирішити такі завдання:

- з'ясувати об'єктивні передумови і чинники, що сприяли розвитку української загальноосвітньої середньої школи в 1917-1920 рр. або гальмували його;

- проаналізувати державно-правові заходи, зміст і напрямки діяльності українських урядів у справі розбудови української загальноосвітньої середньої школи;

- висвітлити роль громадських організацій у розробці концептуальних підходів до формування і практичного становлення української загальноосвітньої середньої школи;

- розкрити історико-культурний аспект проблеми становлення українських гімназій, як провідної ланки загальноосвітніх середніх навчальних закладів, показати їх місце в системі освіти;

- на основі аналізу діяльності Першої української гімназії м. Києва розкрити внутрішні проблеми становлення української загальноосвітньої середньої школи в досліджуваний період та шляхи їх подолання;

- підсумувати основні здобутки української загальноосвітньої середньої школи в період визвольних змагань та їх значення для сучасного реформування освіти.

Методологічні підходи до пізнання досліджуваної теми визначилися специфікою об'єкта та предмета дослідження, його метою й задачами. В основу було покладено загальнонаукові принципи пізнання на підставі яких всі явища розглядаються у взаємозв'язку, єдності їх соціального змісту. При вирішенні поставлених у роботі завдань автор користувався загальнофілософськими положеннями теорії пізнання, керуючись