Український жіночий рух на Волині (1921-1939 роки)

проаналізувати форми і методи діяльності українських жіночих організацій у соціальній і культурно-просвітній сферах, підтвердивши конкретними фактами подій та біографіями осіб;

дослідити участь волинянок у політичних партіях, визначивши вплив партійних структур на організоване жіноцтво;

простежити зв’язки з жіночими товариствами поза межами Волині та міжнародним жіночим рухом;

повернути із забуття імена громадських діячів – активних учасників жіночого руху на Волині в 1921-1939 рр.

засвідчити вагому роль історії та традицій українського жіночого руху в сучасному вирішенні проблеми ґендерної рівності в області.

Об’єкт дослідження – український жіночий рух на Волині в 1921-1939 рр., тобто сфера суспільної активності жіноцтва, що проявилася в участі у політичному, громадському та культурному житті краю. 

Предмет дослідження – процес становлення і розвитку українського жіночого руху та чинники, які визначали його спрямованість. У дисертації висвітлені основні напрями, форми і методи діяльності українських жіночих організацій Волині. Разом із тим, щоб визначити особливості й закономірності розвитку українського жіночого руху в регіоні, вивчено суспільну працю польських жіночих організацій та жіночих організацій національних меншин, шляхом ознайомлення з їх структурою, характером та умовами діяльності.

Методи дослідження. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукового об’єктивного підходу до висвітлення теми, системності, діалектичного розуміння історичного процесу. Відповідно до мети і завдань дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціальні історичні методи дослідження. Структурно-системний метод дав можливість вивчати об’єкт дослідження з усіма його основними рисами як єдине ціле. 

Ретроспективний розгляд конкретних фактів з історії українського жіночого руху доводить закономірність поширення його на Волині в міжвоєнний період. Історико-порівняльний метод вивчення еволюції жіночих організацій в інших регіонах Західної України, зокрема в Галичині, дозволив вказати на особливості процесу формування досліджуваного руху, пов’язані з умовами суспільного життя. Визначальний вплив останніх простежується при порівнянні діяльності жіночих об’єднань за національними ознаками.

Огляд наукової літератури з досліджуваної теми здійснений за хронологічним та структурно-тематичним принципами історіографії. Розвиток наукової думки щодо періоду 20-30-х рр. ХХ ст. стосується тематики досліджуваної проблеми або дотичних питань. За проблемно-хронологічним методом згрупований і поданий фактичний та документальний матеріал у кожному розділі. Шляхом хронологічно-тематичного підходу визначені основні етапи українського жіночого руху на Волині у міжвоєнний період і висвітлені біографії історичних осіб.

Хронологічні межі дисертації охоплюють 1921-1939 рр. Це – період оформлення організованого українського жіночого руху на Волині, на розвиток якого мали вплив належність до Польщі, територіальна близькість до Галичини, центру тогочасного жіночого руху на західноукраїнських землях.

Територіальні межі дослідження визначені у відповідності з територіальним поділом Волині згідно з умовами Ризького мирного договору. До Волинського воєводства відійшли землі сучасних Волинської, Рівненської, північної частини Тернопільської областей, які стали тереном виникнення й діяльності українських жіночих організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці комплексно досліджено процес становлення й розвитку українського жіночого руху на Волині в 1920-1930-х рр. як невід’ємної частини боротьби за емансипацію на західноукраїнських землях. Жіночий рух розглянутий як органічна складова українського громадсько-культурного життя краю, що не втратила національних особливостей в умовах асиміляторської політики польських властей.

Зібраний і поданий у дисертації матеріал суттєво доповнює й уточнює розрізнені історичні відомості, спростовує окремі поверхневі твердження, що наводяться з теми в науковій та науково-популярній літературі. 

Завдяки узагальненню, аналізу і систематизації історичних джерел різноманітного характеру вперше висвітлена діяльність Союзу українок, Союзу жінок-українок громадської праці, жіночих секцій при українських товариствах. 

Введення до наукового обігу невідомих раніше матеріалів Державного архіву Волинської області та Державного архіву Рівненської області дало можливість відтворити структуру й організаційну мережу жіночих організацій, що діяли у Волинському воєводстві. Виступи, листи, спогади їх керівників, матеріали преси дозволили довести вагому роль українського жіночого руху в українському національному відродженні в 20-30-х рр. ХХ ст.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали й висновки дисертації є невід’ємним компонентом висвітлення питань історії Волині міжвоєнного часу. Дослідження буде корисним для створення узагальнюючих і спеціальних праць з історії України і Волині та історії жіночого руху, біографічних видань серії “Визначні жінки”, підготовки загальноісторичних та спеціальних курсів, для організації краєзнавчої і пошукової роботи студентів та учнів шкіл.

У сучасних умовах, коли в Україні діють десятки громадських жіночих спілок і організацій культурницького, просвітнього та правового спрямування, результати цього дослідження дадуть можливість їх керівникам скористатися історичним досвідом минулого у визначенні пріоритетних напрямів і форм діяльності.

Фактологічний матеріал і ключові положення дисертації вже застосовані автором при читанні спецкурсу для студентів історичного факультету ВДУ, використовуються обласним, ковельським та володимирським районними відділами Союзу українок в організації роботи серед жіноцтва.

Апробація результатів дисертації здійснена шляхом її обговорення на спільному засіданні кафедр новітньої історії України та нової і новітньої історії зарубіжних країн ВДУ, кафедри історії України Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Положення дисертації доповідалися на ІХ науковій історико-краєзнавчій міжнародній конференції “Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край” (Луцьк–Володимир, 1998 р.), міжнародній науково-краєзнавчій конференції “Національні меншини Правобережної України: історія та сучасність” (Новоград-Волинський, 1998 р.), науково-краєзнавчій конференції “Просвіта” на Волині: минуле і сучасне” (Луцьк, 1998 р.), науковій конференції, присвяченій 10-річчю Незалежності України