Управління державним боргом

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено комплексне дослідження державного кредиту, реалізовано системний підхід при дослідженні сутності, структури системи управління державним боргом, що дало змогу визначити особливості її функціонування в умовах ринкової трансформації економіки. Наукова новизна та особистий внесок автора визначається такими результатами:

уточнено сутність поняття “державний борг” як економічних відносин між державою-позичальником та її кредиторами з приводу перерозподілу позикових капіталів та вартості ВВП позичальника;

наведено авторське трактування поняття “державна заборгованість” як економічних відносин між державою та іншими учасниками суспільного відтворення, що пов’язані з необхідністю відшкодування коштів за надані кредити, виконані роботи, надані послуги та з виконанням взятих державою економічних й соціальних зобов’язань;

розкрито сутність та відмінності розгляду поняття “управління державним боргом” як складової управління фінансово-кредитною системою держави в широкому та вузькому трактуванні;

визначено основні складові системи управління державним боргом, їхню сутність та специфіку. До складу системи віднесено об’єкти й суб’єкти управління державним боргом, борговий механізм, системи обліку та контролю;

проаналізовано економічні передумови та систематизовано організаційно-правові засади функціонування системи управління державним боргом в Україні;

узагальнено світовий досвід з врегулювання боргових криз;

обґрунтовано причинно-наслідкові взаємозв’язки між рівнем функціонування системи управління державним боргом та економічною безпекою України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати використовуються та можуть бути застосовані в подальшому становленні системи управління державним боргом України.

Результати проведеного дисертаційного дослідження враховано Міністерством фінансів України при підготовці пропозицій до проекту Закону України “Про державний борг”, змін до Бюджетного кодексу, змін та доповнень до Закону України “Про Державний бюджет України на 2002 рік” та формуванні стратегії розвитку системи управління державним боргом України (довідка № 073-973/1 від 29. 03. 2002 р.). Пропозиції автора враховано та прийнято до використання фахівцями Рахункової палати України (довідка № 03-353 від 25. 03. 2002 р.). Окремі пропозиції автора розглянуті і враховані Підкомітетом з питань державного боргу, запозичень та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету при внесенні поправок до проекту Закону “Про державний бюджет України на 2003 рік” в частині державного боргу (довідка №116 від 26. 11. 2002 р.).

Наукові розробки автора використовуються у навчальному процесі в Київському національному економічному університеті при викладанні курсів “Фінанси” та “Бюджетна система” (довідка від 26. 03. 2002 р.), а також у Київському національному торговельно-економічному університеті при викладанні курсів “Фінанси”, “Гроші та кредит”, “Бюджетна система України”, “Управління державним боргом”. Автором самостійно підготовлено навчально-методичний комплекс дисципліни “Управління державним боргом”, за матеріалами якого до друку передано підручник “Управління державним боргом” (довідка №655/38 від 27. 03. 2002 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансів Київського національного економічного університету та кафедри фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних та науково-теоретичних конференціях. Серед них, зокрема: міжнародна науково-практична конференція “Інвестиційна діяльність в Україні – проблеми розвитку та регулювання” (квітень 1997 р., м. Чернівці) ; міжнародна науково-практична конференція “Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: досвід, проблеми і перспективи” (травень 1997 р., м. Луцьк) ; всеукраїнська науково-практична конференція “Науково-практичні проблеми інвестиційної та інноваційної політики держави” (червень 1997 р., м. Київ) ; міжнародна науково-практична конференція “Социально-экономические проблемы региона” (листопад 1999 р., м. Курган, Росія) ; міжнародна науково-практична конференція “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (квітень 2000 р., м. Рівне) ; VIII міжнародна науково-теоретична конференція “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України) ” (жовтень 2000 р., м. Київ) ; всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу та кредиту” (вересень 2000 р., м. Київ) ; всеукраїнська науково-практична конференція “Становлення та перспективи розвитку фінансового ринку України” (листопад 2001 р., м. Київ).

Публікації. На підставі матеріалів дослідження опубліковано 15 наукових праць, загальним обсягом – 4, 15 д. а., серед них – 6 статей у наукових фахових виданнях, 1 – в навчальному посібнику, 8 – в інших виданнях. Спільних публікацій – 1.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки і додатки. Обсяг основної частини дисертації – 209 сторінок комп’ютерного тексту. У дисертації надано 17 таблиць на 9 сторінках і 10 рисунків на 6 сторінках. Список використаних джерел складається з 201 найменування і займає 16 сторінок. У дисертації є 24 додатки загальним обсягом 24 сторінки.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну й практичне значення отриманих результатів та результати їхньої апробації.

У розділі 1 “Теоретичні засади державного боргу” розкриваються теоретичні основи розвитку державного кредиту та державного боргу. Проведене комплексне дослідження історичного генезису розвитку державного кредиту, причинно-наслідкової обумовленості його використання та еволюції різноманітних теорій державного кредиту дозволило визначити сутність та необхідність використання державного кредиту як засобу мобілізації додаткових коштів для фінансування зростаючих державних потреб.

У дисертаційній роботі відзначається, що залучення фінансових ресурсів через систему державного кредиту, крім позитивних наслідків, що виявляються у зростанні можливостей держави щодо фінансування додаткових витрат, регулювання процесів соціально-економічного розвитку країни та інших, має й негативні