Управління державним боргом

У дисертаційній роботі в історичній послідовності викладено розвиток теорії державного кредиту та поглядів прихильників і противників його використання для фінансування державних витрат. У роботі відзначається, що негативне ставлення вчених до державного кредиту як засобу фінансування державних витрат, було пов’язане також із питанням, чи є державний борг тягарем для майбутніх поколінь та економіки. У зв’язку з цим обґрунтовано наукові погляди представників різних позицій та розкривають взаємозв’язок “ефекту витіснення”, зростання боргового тягаря та податкового тиску.

Значна увага в першому розділі приділяється з’ясуванню взаємозв’язків між розмірами боргового тягаря та зростанням обсягів витрат з обслуговування боргу. В умовах бюджетного дефіциту в державі, що кредитується, кожна нова позика призводить до необхідності укладання цілої низки наступних позик, тому в такій ситуації уряд держави має здійснювати виважену кредитну політику.

Факт існування державного боргу не дає уяви про реальний фінансово-економічний стан держави. Для забезпечення об’єктивності та системності дослідження питання управління державним боргом, автор приділив увагу розкриттю сутності державного боргу. На думку автора, державний борг виражає економічні відносини між державою-позичальником та її кредиторами з приводу перерозподілу позикових капіталів та вартості ВВП позичальника.

Державний борг формують усі випущені й непогашені боргові зобов’язання, емітовані державою або від її імені (основна сума боргу та сума прострочених відсоткових платежів, оформлена як державний борг за згодою сторін) перед кредиторами щодо повернення отриманих у позику коштів. Розміри накопиченого державного боргу слід розглядати як індикатор соціально-економічного розвитку та фінансового стану держави, рівня ефективності функціонування її управлінських структур.

У роботі відзначається, що розкриваючи сутність та специфіку цього питання, потрібно враховувати, що більш широким, ніж поняття державний борг, є поняття державна заборгованість. Державна заборгованість відображає економічні відносини між державою та іншими учасниками суспільного відтворення, що пов’язані з необхідністю відшкодування коштів за надані кредити, виконані роботи, надані послуги та виконанням взятих державою економічних й соціальних зобов’язань. До державної заборгованості, крім заборгованості, яка включається до складу державного боргу, належить заборгованість, не визнана як державний борг.

У роботі наведено класифікацію видів державного боргу із зазначенням їхніх особливостей, які необхідно враховувати у процесі управління державним боргом, та проаналізовано причини накопичення державного боргу України, а саме: значні фінансові витрати для здійснення трансформаційних перетворень економічної системи країни, пов’язаних із розбудовою фінансово-кредитної, валютної та платіжної систем держави; скорочення обсягів ВВП; хронічний характер бюджетного дефіциту; недостатність внутрішніх фінансових ресурсів та нерозвиненість національного фондового ринку; дефіцит платіжного балансу; короткостроковий характер державних боргових зобов’язань; висока вартість обслуговування державного боргу; недосконалість системи державних гарантій; переоформлення частки приватного боргу в державний; низька фінансова дисципліна тощо.

Для оцінки рівня боргового навантаження України автор використовував критичні рівні показників, що застосовуються в світовій практиці. Проведений аналіз боргового навантаження в Україні свідчить, що критичними стали 1998-2000 рр., коли за окремими показниками критична межа була досягнута або подолана (табл. 1).

У розділі 2 “Особливості організації та функціонування системи управління державним боргом в умовах ринкової трансформації економіки України” досліджено сутність, складові системи управління державним боргом та особливості організації її функціонування на прикладі Україні.

 

Таблиця 1

Показники боргового навантаження України (%)

Показники Критичний рівень 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001

Відношення державного боргу до ВВП 60 41, 1 25, 2 30, 4 51, 2 61, 5 45, 3 37, 6

Відношення державного боргу до доходів держбюджету 300 186, 2 106, 4 177, 4 334, 2 406, 4 221, 4 204, 4

Відношення платежів за державним боргом до доходів держбюджету 45 17, 6 20, 4 43, 2 74, 1 34, 3 20, 7 17, 1

Відношення платежів за державним боргом до ВВП 7 3, 9 4, 8 7, 4 11, 3 5, 2 4, 2 3, 1

Відношення державного зовнішнього боргу до доходів від експорту 150 51, 1 46, 3 50, 3 70, 0 82, 1 57, 1 51, 1

Відношення платежів за державним зовнішнім боргом до доходів від експорту 25 8, 4 5, 8 5, 8 7, 8 5, 9 3, 9 3, 7

Відношення державного зовнішнього боргу до ВВП 40 26, 5 20, 6 19, 4 38, 1 50, 0 33, 1 27, 2

Відношення платежів за державним зовнішнім боргом до ВВП 5 3, 6 2, 5 2, 2 3, 1 2, 8 2, 3 1, 9

Відношення платежів за державним зовнішнім боргом до доходів держбюджету 25 16, 4 10, 4 12, 9 20, 1 18, 8 11, 1 10, 5

Примітка. Таблиця розрахована за даними Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Національного банку України.

 

Управління державним боргом досліджувалося як складова частина управління фінансово-кредитною системою держави. Автор пропонує розглядати процес управління державним боргом у широкому та вузькому трактуванні.