Управління системою вищих навчальних закладів недержавної форми власності в Україні

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

•проаналізувати систему недержавної вищої школи як об’єкт управління;

•провести комплексне дослідження тенденцій та закономірностей розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності як важливої складової вищої освіти України;

•уточнити зміст основних понять об’єкта дослідження: «навчальний заклад недержавної форми власності», «приватний навчальний заклад», «альтернативний навчальний заклад»;

•узагальнити досвід організації недержавної вищої школи в зарубіжних освітніх системах, придатний для застосування в практиці управління вищими навчальними закладами в Україні;

•науково обгрунтувати напрями розвитку управління системою навчальних закладів недержавної форми у контексті загальної реформи управління вищою освітою.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у подальшому розвитку способів та шляхів удосконалення системи управління вищими навчальними закладами недержавної форми власності в Україні в умовах становлення ринкових відносин, зокрема:

•вперше в Україні система вищих навчальних закладів недержавної форми власності проаналізована як об’єкт управління;

•виявлено і досліджено тенденцію інтеграції недержавної складової у традиційну систему вищої освіти (зближення каналів фінансування, створення навчальних закладів, заснованих на змішаній формі власності, підготовка науково-педагогічних кадрів, акредитація вузів з правом видачі дипломів державного зразка) та впливу навчальних закладів небюджетного фінансування на структурну перебудову освітньої системи України у бік її вищих рівнів; напрями подальшого розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності (стабілізація розвитку системи, поступова акредитація всіх ліцензованих навчальних закладів, покращення якісних характеристик, створення навчальних закладів недержавної форми власності у відсталих в освітньому відношенні регіонах, формування власного професорсько-викладацького складу) ;

•розширено поняття «вищі навчальні заклади недержавної форми власності» як складна, динамічна, комплексна система з різнорівневими внутрішніми та зовнішніми зв’язками та уточнено зміст основних категорій об’єкта дослідження: «навчальний заклад недержавної форми власності», «приватний навчальний заклад», «альтернативний навчальний заклад» за критеріями – форма власності, фінансування та управління;

•теоретично узагальнено досвід організації недержавної вищої школи у зарубіжних країнах, придатний для оптимізації управління системою вищих навчальних закладі в Україні, який полягає у впровадженні системи субсидій, обов’язковому законодавчому визначенні діяльності вузів недержавної форми власності, поєднанні керуючої ролі держави та громадської ініціативи в управлінні закладами недержавної форми власності;

•дістало подальший розвиток обгрунтування напрямів управління системою вищих навчальних закладів недержавної форми власності (нормативно-правове забезпечення діяльності вищих навчальних закладів недержавної форми власності; залучення громадських організацій до управління вузами недержавної форми власності, створення державно-громадської системи управління; впровадження єдиної державної політики щодо дотримання державних стандартів та вимог до якості підготовки фахівців; координація взаємодії вузів, заснованих на різних формах власності; створення інформаційної бази розвитку системи).

Гіпотеза дослідження. Ми виходили з припущення, що становлення навчальних закладів недержавної форми власності в системі освіти України здійснюватиметься ефективніше, якщо будуть визначені нормативно-правові засади їх функціонування, координуватимуться дії державних органів управління з вищими навчальними закладами і громадськими організаціями, забезпечуватиметься рівноправний розвиток навчальних закладів різних форм власності, управління якістю освіти гарантуватиме захист від недоброякісних освітніх послуг.

Методи дослідження. Програма дослідження грунтувалась на методичних та теоретичних підвалинах сучасного менеджменту, зокрема, були використані системні принципи управління: об’єктивності в управлінні; прогнозування; вміння знайти головну ланку серед управлінських завдань; принцип участі об’єкта в управлінні; співвідношення державних і недержавних засад в управлінні; принцип випереджального розвитку теорії стосовно практики; принцип законності та ієрархічності.

Залежно від складності наукових завдань, застосовувався той чи інший комплекс загальнонаукових методів, а саме: теоретичний та статистичний аналіз; систематизація офіційної документації, нормативних актів, літератури за темою дослідження; метод порівняльного аналізу; виявлення, відбір, класифікація, систематизація та узагальнення фактів з теми дослідження; екстраполяційний; хронологічний; системний підхід.

Статистичний аналіз структури вищих навчальних закладів недержавної форми власності, акредитаційних рівнів, ліцензованого обсягу, регіональних особливостей мережі вузів здійснено за допомогою інформаційно-пошукової системи «Державний реєстр закладів освіти України».

Практичне значення одержаних результатів. Висновки автора щодо розвитку системи навчальних закладів недержавної форми власності були впроваджені при підготовці проекту Закону України «Про вищу освіту»; матеріалів підсумкової колегії Міністерства освіти України (1997 р.) та інформаційно-аналітичних матеріалів і нормативно-правових й розпорядчих документів з питань реформування вищої освіти, в частині, що стосується навчальних закладів недержавної форми власності (Акт про реалізацію наукових досліджень у Міністерстві освіти України № 1665-07 від 02. 11. 98 р.). Рекомендації, викладені у дисертації можуть бути взяті до уваги при розробці положення «Про вищий навчальний заклад недержавної форми власності» та Закону України «Про недержавну освіту», прийняття якого передбачено «Проектом державної програми розвитку законодавства до 2002 року» (№ 06-6/11 -554) на 2000 р.

Результати дослідження мають практичне значення для органів виконавчої влади, керівників освітніх закладів у визначенні освітньої політики, плануванні і розвитку системи освіти.

За матеріалами дисертації підготовлено та прочитано спецкурс для менеджерів навчальних закладів недержавної форми власності «Недержавні заклади освіти в системі вищої освіти України та зарубіжний досвід управління недержавною вищою школою», затверджений кафедрою проблем вищої школи Державної академії керівних кадрів освіти (протокол № 5 від 28 травня 1998 р.).

Основні положення дисертації мають значення для подальшого розвитку концепції реформування вищої освіти України.

Апробація результатів дослідження. Різноманітні аспекти досліджуваної проблеми, що обговорювались на засіданнях кафедри проблем вищої школи Державної академії керівних кадрів освіти, висвітлені на науково-практичній конференції Української