Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

Потреба в аналітичній роботі при переході до ринку в умовах перебудови економічних відносин, утворення нових організаційних структур, що функціонують на основі різних форм власності, незмірно зростає. Виникає необхідність нагромаджувати факти, досвід, знання в кожній конкретній сфері управлінської діяльності. Переважає зацікавленість у ретельному дослідженні конкретних економічних, комерційних, виробничих

ситуацій з метою прийняття в оперативному порядку економічно обґрунтованих і найбільш прийнятних рішень. Це завдання вирішується подальшим удосконалюванням інтегрованого оброблення інформації, коли нова інформаційна технологія починає включати в роботу бази знань. Під базою знань розуміється складна, детально моделююча структура інформаційних сукупностей, що описують усі особливості предметної галузі, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання умов для прийняття рішень) і метазнання (знання про знання), тобто знання, що стосуються способів використання знань та їхніх властивостей. База знань є найважливішим елементом усе частіше створюваної на робочому місці фахівця експертної системи, що виступає в ролі накопичувача знань у конкретній сфері професійної діяльності й порадника фахівцеві при аналізі економічних ситуацій і виробленні керуючих впливів.

Зарубіжні фахівці виділяють п'ять основних тенденцій розвитку інформаційних технологій. Коротко охарактеризуємо їх.

Перша тенденція пов'язана зі зміною характеристик інформаційного продукту, що все більше перетворюється на гібрид між результатом розрахунково-аналітичної роботи й специфічною послугою, яку надають індивідуальному користувачеві ПЕОМ.

Відзначаються здатність до паралельної взаємодії логічних елементів АІТ, поєднання всіх типів інформації (тексту, образів, цифр, звуків) з орієнтацією на одночасне сприйняття людиною за допомогою органів почуттів.

Прогнозується ліквідація всіх проміжних ланок на шляху від джерела інформації до її споживача. Наприклад, стає можливим безпосереднє спілкування автора й читача, продавця й покупця, співака й слухача, учених між собою, викладача й учня, фахівців на підприємстві через систему відеоконференцій, електронний кіоск, електронну пошту.

У якості провідної називається тенденція до глобалізації інформаційних технологій у результаті використання супутникового зв'язку й всесвітньої мережі INTERNET, завдяки чому люди зможуть спілкуватися між собою та із загальною базою даних, перебуваючи в будь-якій точці планети.

Конвергенція розглядається як остання риса сучасного процесу розвитку АІТ, що укладається в стиранні розходжень між сферами матеріального виробництва й інформаційного бізнесу, в максимальній диверсифікованості видів діяльності фірм і корпорацій, взаємопроникненні різних галузей промисловості, фінансового сектора й сфери послуг. Таким чином, нові інформаційні технології - основа переходу суспільного розвитку від індустріальної до інформаційної епохи у світовому масштабі.

Нова інформаційна технологія - це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у галузі програмування) в інформаційному процесі, високому рівні дружного корисгувальницького інтерфейсу, широкому використанні пакетів прикладних програм загального й проблемного призначення, доступі користувача до вилучених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

 

3.2.Розвиток автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

 

Поява наприкінці 1950-х років ЕОМ і стрімке вдосконалення їх створило реальні передумови для автоматизації управлінської праці, формування ринку інформаційних продуктів і послуг. Розвиток АІТ відбувався паралельно з появою нових видів технічних засобів оброблення й передачі інформації, удосконаленням організаційних форм використання ЕОМ і ПЕОМ, насиченням інфраструктури новими засобами комунікації. Еволюція АІТ представлена в табл. 3.1.

Розвиток ринкових відносин зумовив появу нових видів підприємницької діяльності й, насамперед, створення фірм, зайнятих інформаційним бізнесом, розробкою інформаційних технологій, їхнім удосконаленням, поширенням компонентів АІТ, зокрема програмних продуктів, що автоматизують інформаційні й обчислювальні процеси.

 

Таблиця 3.1 - Етапи розвитку АІТ, технічних засобів і вирішуваних завдань

До їхнього числа відносять також обчислювальну техніку, кошти комунікацій, офісне устаткування й специфічні види послуг - інформаційне, технічне й консультаційне обслуговування, навчання й т.п. Це сприяло швидкому поширенню й ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і виробничих процесах, практично до повсюдного їхнього застосування й великого різноманіття.

Практика автоматизації інформаційних процесів показує, що більшість розрахунків (задач) на різних рівнях управління народним господарством можуть бути формалізовані й розв'язані з використанням різних засобів обчислювальної техніки. При цьому значна частина розрахунків з нормування, планування, обліку, контролю, аналізу та формування звітності на всіх рівнях виконується методом прямих розрахунків (з використанням здебільшого чотирьох арифметичних дій).

Перехід до нових умов господарювання, нові можливості вибору оптимальних варіантів розв'язування виробничих та економічних проблем, що стосуються налагодження господарських зв'язків зі збуту продукції і забезпечення її виробництва, зумовлюють розширення кола завдань оптимізаційного плану і відповідно - дедалі повніше використання ЕОМ при автоматизації інформаційних процесів.

Організаційна, методологічна та інформаційна спільність виконуваних розрахунків на різних рівнях зумовлює типовість, масовість і повторюваність розв'язуваних завдань.

Значну частину таких завдань розв'язують з використанням уніфікованих форм документів, за однаковими або подібними алгоритмами, які передбачають одержання результатних документів (машинограм) з регламентованим набором даних, необхідних для виконання функцій управління.

Це є передумовою для вироблення типових проектних рішень і скорочення витрат на створення комп'ютерних інформаційних систем. Водночас через масовість і повторюваність розрахунків виникає потреба автоматизувати інформаційні процеси з використанням різноманітних технічних засобів.

У нових умовах господарювання стрімко зростає роль інформаційної бази, яка за змістом, методами доступу до неї користувачів і можливостями

обміну даними між користувачами різних