Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

за класами реалізованих технологічних операцій АІТ розглядаються в програмному аспекті й включають: текстове оброблення, електронні таблиці, автоматизовані банки даних, оброблення графічної й звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

Перспективним напрямом розвитку комп'ютерної технології є створення програмних засобів для висновку високоякісного звуку й відеозобра-ження. Технологія формування відеозображення одержала назву комп'ютерної графіки. Комп'ютерна графіка - це створення, зберігання й оброблення моделей об'єктів та їхніх зображень за допомогою ЕОМ. Ця технологія була використана до сфери економічного аналізу, моделювання різного роду конструкцій, вона незамінна у виробництві, проникає в рекламну діяльність, робить цікавим дозвілля. Формовані й оброблювані за допомогою цифрового процесора зображення можуть бути демонстраційними й анімаційними. До першої групи, як правило, відносять комерційну (ділову) та ілюстративну графіку, до другого - інженерну й наукову, а також пов'язану з рекламою, мистецтвом, іграми, коли виводяться не тільки одиночні зображення, а й послідовність кадрів у вигляді фільму (інтерактивний варіант). 

Інтерактивна машинна графіка є одним з найпрогресивніших напрямів серед нових інформаційних технологій. Цей напрям переживає бурхливий розвиток у сфері появи нових графічних станцій та в сфері спеціалізованих програмних засобів, що дозволяють створювати реалістичні об'ємні зображення, які рухаються, порівнянні за якістю з кадрами відеофільму.

Програмно-технічна організація обміну з комп'ютером текстовою, графічною, аудіо- та відеоінформацією одержала назву мультимедіа-технологій. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають убудо-вану підтримку мультимедіа й дозволяють використати її в професійній діяльності, навчально-освітніх, науково-популярних та ігрових сферах. При застосуванні цієї технології в економічній роботі відкриваються реальні перспективи використати комп'ютер для озвучування зображень, а також розуміння ним людської мови, ведення комп'ютером діалогу з фахівцем рідною для фахівця мовою. У перспективі буде впроваджено спеціальні устаткування, що нададуть комп'ютеру здатність з голосу користувача сприймати нескладні команди керування деякими програмами, та виконувати інші операції (відкривати файли, друкувати інформацію на папері, тощо), шо в в подальшому приведе до найсприятливіших умов взаємодії комп'ютера з користувачем у процесі професійної діяльності;

- за типом користувальницького інтерфейса можна розглядати АІТ з погляду можливостей доступу користувача до інформаційних та обчислювальних ресурсів. Так, пакетна АІТ виключає можливість користувача впливати на оброблення інформації, поки вона проводиться в автоматичному режимі. Це спричинено організацією оброблення, що грунтується на зикаианні програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі й об'єднаними в пакет даними. На відміну від пакетної, діалогова АІТ надає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з інформаційними ресурсами, що зберігаються в системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для рішення функціональних завдань і прийняття рішень.

Інтерфейс мережевої АІТ надає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобами зв'язку, що робить такі АІТ широко використовуваними й багатофункціональними.

У цей час спостерігається тенденція до об'єднання різних типів інформаційних технологій у єдиний комп'ютерно-технологічний комплекс, що зветься інтегрованою. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, що забезпечує не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й є основою створення найрізноманітніших мережевих варіантів АІТ: локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж, електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Усі вони орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об'єктів, утворених пристроями передачі, оброблення, нагромадження й зберігання, захисту даних і являють собою інтегровані комп'ютерні системи оброблення даних великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в економіці. Загальноприйнятої класифікації ІС ще немає і тому їх часто класифікують за різними ознаками, з-поміж яких можна виділити такі:

за рівнем або за сферою діяльності: державні, територіальні (регіо

нальні), галузеві, підприємств або організацій, технологічних процесів;

за призначетіям або особливістю об'єктів управління: адміністративні, виробничо-технічні, соціальні, транспорту тощо;

за рівнем автоматизації процесу управління: інформаційно-пошукові, інформаційно-керівні, інформаційно-довідкові, СППР, інтелектуальні ІС тощо;

за ступенем централізації оброблення інформації: централізовані ІС, децентралізовані ІС, ІС колективного використання;

за характером керованого виробничого процесу: 1) для виробництва з дискретним процесом (машинобудування, приладобудування); 2) з неперервним процесом (хімічна, нафтопереробна і газова промисловості); 3) з неперервно-дискретним процесом (металургійна, цементна, харчова промисловістю).

за ступенем інтеграції функцій: 1) багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування; 2) багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство - об'єднання - галузь); 3) комплексні ІС, які здійснюють інтеграцію ІС з відмінними завдання (ІС керування підприємством з ІС керування технологічними процесами тощо).

Академік В.М. Глушков запропонував поділяти всі ІС першого покоління на два основні типи:

автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУПІ);

автоматизовані системи організаційного або адміністративного управління (АСОУ).

АСУТП керує роботою технолог'"чих процесів