Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

аудит обліку основних засобів і нематеріальних активів;

аудит обліку виробничих запасів;

аудит обліку праці й заробітної плати;

аудит обліку касових, банківських і валютних операцій;

аудит обліку розрахункових операцій;

аудит обліку витрат виробництва (обігу);

аудит обліку фондів тощо.

Отже, аудит дій облікового персоналу й системи обліку дає змогу виявити причини виникнення помилок у звітній документації. До таких причин можна віднести:

навмисне викривлення звітних даних у первинних документах або звітних регістрах;

випадкові викривлення через недогляд, халатність чи незнання;

вади системи обліку, що не враховує специфіку підприємства.

Процедура виявлення природи помилок грунтується на теорії нечіткої

логіки, коефіцієнтів упевненості та рівнів довіри. Аудиторський висновок, що при цьому складається, має містити обгрунтування виявленої причини помилок.

Комплекс „Звітність" включає завдання, які перевіряють правильність формування і вірогідність звітності підприємства. До них належать:

контроль узгодженості показників звітності;

контроль правильності розрахунків.

Для контролю узгодженості показників звітності використовуються спеціально розроблені тестові таблиці, а також правила перевірки, стандарти і норми. Правила формуються на основі знань експертів і відображають послідовність дій аудитора під час перевірки дій облікового персоналу. Стандарти і норми містять граничні значення показників, що перевіряються (наприклад, ставки податків, відсотки за позички і т. ін.). Помилки можуть виникати через недогляд під час оформлення і реєстрації господарських операцій або через зумисне викривлення фактів, або через вади використовуваної системи обліку.

Контроль правильності розрахунків передбачає повторне обчислення особливо важливих показників фінансово-господарської діяльності об'єкта (наприклад, витрати, доходи, податки і т. ін.). Порівняння отриманих результатів зі звітними даними дає змогу зробити висновок щодо правильності системи обліку, яка перевіряється.

Комплекс „Консультування" призначено для визначення та обгрунтування дій адміністрації з подальшого вдосконалення системи управління. Склад завданнь цього комплексу визначається змістом комплексу «Адміністрація», тобто це:

консультування зі стратегії позичених коштів;

консультування з фінансової міцності;

консультування з платоспроможності;

консультування з ділової активності.

Усі завдання комплексу розв'язуються за одним правилом - спочатку треба розв'язати відповідне завдання в комплексі „Адміністрація". Далі в комплексі „Консультування" визначається оптимальне значення показника, яким цікавиться замовник, і за допомогою методу багатофакторного аналізу розраховуються показники, які впливають на основний. Проаналізувавши результати, аудитор формує висновок щодо подальших дій керівництва в напрямі поліпшення стану підприємства.

Структуру комп'ютерної системи, призначеної для розв'язування розглянутих вище комплексів задач, наведено на рис. 7.2. Вона складається з восьми блоків. Напрями інформаційних потоків позначено стрілками.

 

 

Рис. 7.2. Система комп'ютеризації зовнішнього аудиту

 

Блок „Інформаційна база" містить сукупність інформаційних масивів (файлів), які відображають зміст основних фінансових звітів, таких як баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2) і т. ін.

Уведення даних до бази здійснюється перед початком роботи за допомогою інструментальних засобів блока „Введення і коригування даних".

Блок „Локальний аналіз дій адміністрації і консультування" об'єднує розв'язування задач комплексів , Адміністрація" і „Консультування". Усі завдання цих комплексів незалежні, але розв'язуються на єдиній інформаційній базі.

Блок „Комплексний аналіз дій адміністрації і консультування" може функціонувати як локально, так і разом із комплексом „Адміністрація", використовуючи в своїх оцінках стану підприємства результати розв'язання завдань останнього.

Блок „Оцінювання системи обліку та облікового персоналу" призначено для реалізації комплексу завдань „Персонал". При розв'язуванні завдань в ньому використовуються правила типу ЯКЩО—ТО, що містяться в „ Базі знань ".

Блок „Оцінювання звітності" виокремлено для розв'язування завдань комплексу „Звітність ".

Блок „Інтерфейс користувача " містить такі основні форми спілкування:

меню;

питання / відповідь;

екранна форма;

команда.

 

7.3. Комп'ютеризація внутрішнього аудиту

 

Внутрішній аудит, на відміну від зовнішнього, розглядається як внутрі-шня справа підприємства і тому здійснюється з урахуванням побажань і потреб його адміністрації. Такі потреби, як правило, зводяться до пошуку управлінських рішень щодо поліпшення фінансово-господарського стану підприємства і перевірки правильності відображення господарських операцій в облікових регістрах.

На підприємствах використовуються свої методи аналізу та оцінювання економічної ситуації. Також існує й своя думка про шляхи пошуку її поліпшення. Тому досить важко створити типову систему комп'ютеризації внутрішнього аудиту.

Складність полягає і в тому, що для управлінців різних підприємств специфічними є:

головна мета і підпорядковані їй цілі, які вони ставлять, виконуючи свої функції;

оціночні показники, вибрані для з'ясування дійсного стану справ;

правила аналізу фінансової ситуації, а також оцінювання довіри до них;

процедури формування шляхів виходу із ситуації, що склалася, та оцінювання довіри до отриманих варіантів прийняття управлінських рішень;

методи оцінювання якості діючої системи обліку;

об'єктивність оцінювання своїх дій за звітний період.

Зазначені особливості визначають склад функціональних завданнь, для автоматизованого розв'язування яких необхідно створювати комп'ютерні системи внутрішнього аудиту.

Виходячи з того, що основними функціями внутрішнього аудиту є контрольно-ревізійна та консультативно-прогнозн, функціональні завдання, які потрібно автоматизувати, можна розподілити на два комплекси: документація та консультування.

Як і при зовнішньому аудиті, комплекс завдань „Документація" розв'язу-ється з метою перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерських документах і фінансовій звітності. Методи і