Управлінські інформаційні системи і технології в обліку, аналізі та аудиті

Наприклад, внутрішній аудит звітності підприємства починається з логічної та обчислювальної перевірки фінансових звітів за попередній період. Далі перевіряється факт дотримання національних стандартів та інструкцій при складанні звітності і відповідність даних первинних документів даним фінансової звітності.

Оскільки основною частиною фінансової звітності є бухгалтерський баланс, увагу аудитора необхідно зосередити на перевірці вірогідності даних, які в ньому містяться. Джерелом інформації для здійснення перевірки є Головна книга, журнали-ордери, відомості за дебетом рахунків.

На основі інформації, що міститься в балансі, визначається фінансовий стан підприємства, тобто оцінюються:

платоспроможність;

ліквідність;

прибутковість;

ділова активність тощо.

Комплекс „Консультування" призначено для визначення напрямів подальшого розвитку підприємства на основі аудиту звітності. Він складається з таких завдань:

комплексне діагностування фінансового стану;

діагностування прибутковості;

діагностування майнового стану і т. ін.

Розв'язування кожної із зазначених задач передбачає формування діагнозу на двох рівнях: локальному і загальному. Локальне діагностування дає змогу виявити „вузькі" місця, а загальне - сформувати відповідні рекомендації для об'єкта в цілому.

У процесі проведення локального діагностування виявляються окремі фактори,   які   викликають    погіршання   економічного    стану,   а   потім

пропонуються шляхи або дії з його вдосконалення. Переваги цього рівня -відносна простота реалізації та наочність результатів.

Загальне діагностування виявляє причини незадовільного фінансового стану об'єкта, які на локальному рівні виявити неможливо, оскільки вони є побічними або задовольняють загальноприйнятим нормам, але в поєднанні з іншими спричинили погіршання стану об'єкта. Як і при локальному діагностуванні, висновки, що формуються системою, можуть бути скоро-ченими чи деталізованими. Форма їх видачі залежить від бажань замовника, а також від урахування обліку чи, навпаки, ігнорування резервів підприємства

Як видно з характеристики комплексів завдань, що система внутрішнього аудиту суттєво відрізняється від системи зовнішнього аудиту - функціями і джерелами інформації, а також потенційними користувачами, що є важливим при створенні комп'ютерних систем аудиторської діяльності.

Так, комп'ютерні системи, призначені для здійснення зовнішнього аудиту, повинні створюватися з урахуванням загальних стандартів і правил поведінки економічних об'єктів. Такі системи щодо об'єкта управління є зовнішніми, тому вони мають бути налаштовані на певну універсальність, що виявляється в налагодженні програмного забезпечення системи на ті засоби обчислювальної техніки, які є на об'єкті.

Комп'ютерні системи, призначені для внутрішнього аудиту, навпаки, використовуються лише на об'єктах, для яких вони розроблені, оскільки відбивають особливості системи обліку, визначення фінансових та інших показників, які притаманні саме цьому підприємству і характерні для нього. Наприклад, для розрахунку прибутковості розроблено багато методів, але на певному підприємстві використовується лише один з них. Специфічними є також процедури діагностування та пошуку (визначення) рекомендацій. Вони відбивають цілі та завдання керівництва конкретного підприємства і можуть бути формалізовані лише їхніми експертами й використані лише з їх згоди. Тому адаптація таких систем на різних підприємствах ускладнена.

Комп'ютерна система внутрішнього аудиту - це експертна система, яка складається з таких блоків (рис. 7.3):

діагнозу фінансового стану підприємства;

вироблення загальних рекомендацій;

вироблення кількісних рекомендацій;

розрахунків;

бази даних і бази правил:

введення і коригування даних;

коригування правил.

 

Рис. 7.3. Комп'ютерна система внутрішнього аудиту

 

Блок діагнозу фінансового стану підприємства містить процедури маніпулювання базою даних і базою правил. Виконуються ці процедури за допомогою індикаторних таблиць, таблиць формування діагнозу, таблиць формування тексту рекомендацій тощо.

Блок вироблення загальних рекомендацій функціонує на основі інформаційної бази діагнозу. Його призначення - формування та видача якісних характеристик стану підприємства і шляхів виходу із ситуації, що склалася.

Блок вироблення кількісних рекомендацій передбачає формування діагнозу, підкріпленого конкретними числовими значеннями економічних показників, яких необхідно досягнути в майбутньому. З цією метою використовується блок розрахунків, у якому містяться формули, за якими виконуються обчислення.

База даних і база правил формуються окремо, оскільки вони різняться принципами створення, ведення і використання. Так, якщо база правил складається з набору конструкцій типу ЯКЩО - ТО, за допомогою яких формується діагноз, то база даних містить інформацію для реалізації цих правил.

Принципову схему функціонування системи внутрішнього аудиту наведено на рис. 7.4. При активізації блоку діагнозу починають працювати правила виводу, початкова інформація для яких міститься у фінансових звітах за формами № 1 і Л% 2.

Стан, у якому перебуває підприємство, ідентифікується за одним із правил на основі розпізнавання (доказів) відповідних умов. У результаті формується діагноз підприємства. За його номером за допомогою спеціальних таблиць складається текст діагнозу й управління передається процедурі оформлення рецепта (рекомендації). У рецепті вказуються ті значення показників фінансового стану підприємства, які бажано мати. Різниця між поточними значеннями показників і бажаними є початковою інформацією для пошуку в графі взаємозв'язків тієї вершини, яка має найбільше відхилення від оптимального значення. Визначення першої вершини у графі дає змогу перейти до розрахунку тих показників, від яких він залежить. Потім здійснюється перехід до наступної вершини основного графа. Нове значення цієї вершини обчислюється з урахуванням її залежності від попередньої вершини графа. Після цього перераховуються всі показники,