діяльністю на підприємстві. Враховуючи стрімкий темп суспільно-економічних змін, необхідно також здійснювати постійне уточнення та доповнення отриманих раніше результатів. Необхідність розробки нових підходів до управління кадровою складовою інноваційного потенціалу (далі в роботі запропоновано використання терміну “кадровий потенціал інноваційної діяльності”), які б призвели до активізації інноваційної діяльності підприємств, обумовила актуальність дисертаційної роботи, вибір її мети й напрямків дослідження.
Пошук
Вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
Машинобудування є матеріальною основою інноваційного розвитку національної економіки. Від результатів та темпів його інноваційних перетворень вирішальною мірою залежать ефективність інших видів економічної діяльності, експортний потенціал та обороноздатність країни, добробут населення. Тому дисертаційна робота направлена на дослідження, перш за все, кадрової складової інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідних робіт кафедри менеджменту Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” на тему “Розробка теоретичних і методологічних положень та механізмів прийняття рішень з питань управління трудовими ресурсами в умовах переходу України до ринкових відносин” (реєстраційний номер 0198W000483), де автором розроблено методичні положення щодо діагностики сприйнятливості та готовності персоналу промислових підприємств до участі у інноваційній діяльності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи? теоретико-методичне обґрунтування та розробка інструментарію й практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
визначити роль і дослідити сучасні тенденції розвитку інноваційних процесів у промисловості, а також виявити причини низької активності та ефективності інноваційної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств;
узагальнити комплексні характеристики інноваційного потенціалу підприємства, визначити роль і місце його кадрової складової та обґрунтувати пріоритетність її розвитку;
сформулювати специфічні вимоги до кадрів підприємств у процесі інноваційної діяльності на основі аналізу різних підходів, представлених дослідниками соціально-кадрових аспектів інноваційної діяльності;
дослідити взаємозв’язки між показниками інноваційної діяльності машинобудівних підприємств і кількісними та якісними характеристиками кадрів цих підприємств і виявити, які з кадрових характеристик найбільше впливають на активність та ефективність інноваційної діяльності;
розробити методику діагностики кадрового потенціалу інноваційної діяльності підприємства;
проаналізувати на базі розробленої методики стан кадрового потенціалу інноваційної діяльності окремих машинобудівних підприємств міста Києва;
визначити підходи до формування стратегії підвищення інноваційної активності кадрів підприємств та розробити механізм, що дозволяє управляти результативністю її формування;
обґрунтувати та запропонувати використання відповідних соціально-економічних методів активізації кадрового потенціалу інноваційної діяльності, розробити рекомендації щодо практичного впровадження зазначених методів;
обґрунтувати методику оцінки економічної ефективності інвестицій у підготовку кадрів для проведення інноваційної діяльності, виявити оптимальну величину та динаміку інвестицій.
Об'єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є кадровий потенціал інноваційної діяльності (КПІД) вітчизняних промислових підприємств. Предметом дослідження є теоретико-методичне забезпечення вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств.
Теоретичні й методологічні засади дослідження. Теоретичною основою проведеного дослідження виступають наукові розробки проблем інноваційної діяльності, сучасні положення теорій організації та менеджменту.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові методи пізнання економічних та соціально-психологічних явищ, зокрема, методи економіко-математичного та параметричного моделювання, статичного та соціологічного дослідження, експертних оцінок, аналіз та синтез, елементи прогнозування.
Інформаційною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних економістів і соціологів, матеріали Державного комітету статистики, матеріали первинного обліку та статистичної звітності промислових підприємств міста Києва, отримані автором дані соціологічного дослідження та експертні оцінки, результати власних спостережень.
Обробка експериментальних даних здійснювалася за допомогою електронно-обчислювальної техніки з використанням Word 97, Excel 97, інтегрованої математичної системи Mathcad 8.
Наукова новизна одержаних результатів та особистий внесок здобувача полягає у теоретичному та методичному обґрунтуванні основних напрямів вдосконалення управління кадровим потенціалом для активізації інноваційної діяльності промислових підприємств України, а саме:
визначено категорію “кадровий потенціал інноваційної діяльності” як сукупність ділових і особистісних характеристик, знань, здібностей і спроможностей зайнятих на підприємстві працівників, які обумовлюють ступінь їх готовності до інноваційної діяльності, що дозволяє враховувати якісні характеристики кадрів підприємств у процесі активізації інноваційної діяльності;
побудовано параметричну модель, яка описує взаємозв’язки показників і результатів інноваційної діяльності машинобудівних підприємств з кількісними і якісними характеристиками кадрів цих підприємств для визначення параметрів структури та величини кадрового потенціалу інноваційної діяльності;
запропоновано методику діагностування стану кадрового потенціалу інноваційної діяльності на основі розроблених критеріїв та засобів оцінки КПІД для обгрунтування напрямів його розвитку;
обґрунтовано доцільність застосування відповідних соціально-економічних методів активізації кадрового потенціалу інноваційної діяльності;
запропоновано методику оцінки оптимальної величини інвестицій в підготовку кадрів для інноваційної діяльності підприємств, яка дозволяє підвищити її економічну ефективність.
Практичне значення результатів дослідження. Прикладне значення результатів дослідження полягає в розробці методів діагностики та методів активізації кадрового потенціалу інноваційної діяльності. Основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, призначених для практичного використання керівниками промислових підприємств в ході здійснення інноваційної діяльності. Їх використання сприятиме активізації та підвищенню ефективності інноваційної діяльності.
Представлені автором в роботі результати аналітичних досліджень, методичні розробки та прикладні рекомендації були використані:
акціонерним товариством відкритого типу “ЕЛМІЗ” в процесі впровадження інноваційного проекту виробництва плат поверхневого монтажу – для здійснення оцінки та розвитку кадрового потенціалу інноваційної діяльності підприємства, оцінки ефективності інвестицій в підготовку кадрів, а також методичні рекомендації щодо активізації та підвищення ефективності інноваційної діяльності на підприємстві (довідка №39/2 від 06. 02.