Вербальний компонент традиційного поховального обряду в Поліських говорах

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

при смерті, мрець, слабий, негодний, недужий, віджив, часує, не буде, землею пахне, збирається на той світ, на дорозі, збирається додому, одна нога в могилі, більшість яких є евфемічними (хоча іноді нейтральними з погляду зв’язку з міфічними уявленнями – які формує мотив смерті, небуття, землі, могильної ями) ; інші евфемізми репрезентують теми долі (віку), шляху та оселі, що виявилися актуальними при постанні назви (див. : к. 1-а, 1-б). Причиною розгалуженого номінативного ряду також могли бути зміни в побуті, зміни окремих ознак самих реалій, пор. : значна варіантність поліських назв шва, який використовують під час виготовлення поховального одягу (проймати, проймом, на живу нитку, наживушку, наживляти, зчепити, стьобати, протягнути, простяг, прорив’ю, постриґувати, просунути, просунком, штапом, поштапувать, зрідка, збільша, в один бік, простим швом, упросто, через верх, в одну нитку, на сурову нитку, на свіжу нитку, низати, прониззю, прісмиком, пройти, провером, перебирать, злигать, скидать, схватить, переколоть), назв ромбоподібної форми дощатої труни, що є відносно новою реалією (розкладиста, урозклад, накладная, косая, косяком, укосом, склеп, склепована, скотисто, з покатом, горбата, горбом, косогористо, розложиста, спахова, зводиста, спущаста, верховата, кругла, випукла, жолобата, плавка, поковата, тройконтом, столярська, панська, на дві половини) тощо.

Отже, географічна варіантність субститутивної лексики поховального обряду часто зумовлена актуалізацією мотиву номінації при постанні назви в говірці, різні просторові варіанти якої репрезентують ту саму тему плану змісту обряду.

Етнолінгвістичний аналіз поліського поховального обряду та його картографування дозволило зробити такі висновки.

Номінація поліського поховального обряду, незважаючи на її відносну бідність, яка зумовлена загальним табуюванням обряду, все-таки надзвичайно розгалужена. На позначення кожного поняття в поліських говірках існує по кілька лексем, фразем, які на наддіалектному рівні утворюють ряди міжговіркових відповідників. У поліському поховальному обряді наявні різні типи номінації: лексична, представлена лексемами різних частин мови в різних формах, пропозитивна та дискурсивна, представлені словосполученнями різних структурних типів, описовими поширеними конструкціями та текстами.

Лексична номінація поліського поховального обряду виявилась неоднорідною з погляду обрядового функціонування, що уможливило виділення таких груп: 1) назви предметів і дій, винятково належних до сфери поховальнообрядової реальності; 2) назви предметів і дій, побутування яких виходить за межі поховального обряду, але поза обрядом відповідні реалії відомі з іншими назвами; 3) загальновживана лексика, семантичне поле якої включає й значення поховальнообрядової реальності.

Одним із шляхів обрядової термінологізації є перехід слів із сфери загальновживаної в сферу обрядової лексики.

Значна частина лексики та фразеології для номінації поховальнообрядової реальності має субститутивний та евфемічний характер, що є наслідком табуїзації багатьох елементів обряду.

Номінація обряду часто відбиває певний мотив, який можна кваліфікувати як тематичний код смерті, що є вираженням плану змісту поховального обряду – міфічних уявлень, які формують його текст. Тому дослідження вербальних одиниць поховального обряду передбачає урахування семантики позамовних систем, звернення до складного комплексу обрядових реалій та дій.

Картографування номінації поліського поховального обряду засвідчує наявність загальнополіських явищ, що репрезентують поняття ареально непротиставно, а також просторову варіантність та наявність окреслених мікрозон (див. : к. 1-а, 1-б, 2).

Просторова варіантність субститутивної лексики та фразеології поліського поховального обряду зумовлена актуалізацією певного міфологічного мотиву, що виявився домінуючим при постанні номена в говірці.

Сукупність зафіксованого в говірках мовного матеріалу, осмислення його як цілості та в проекції на позалінгвальні компоненти обряду, картографування елементів обряду та вербальних його засобів відкрило можливості для встановлення мотивації та походження не відомих раніше назв, дозволило запропонувати нові версії пояснення шляхів постання деяких лексем та усталених словосполучень.

За походженням зафіксована в поліських говірках поховальнообрядова лексика поділяється на спільнослов'янську, спільносхіднослов'янську, питомо українську. Незначну частину поховальнообрядової лексики складають запозичення.

У дослідженні поховального обряду в цілому, особливо при з’ясуванні архаїчних його елементів, необхідно враховувати географічну та соціальну варіантність обряду в минулому. При цьому актуальним залишається положення про типологічну однорідність слов'янського поховального обряду та про загальнолюдський характер комплексу уявлень, пов'язаних із похованням предків.

Поліський поховальний обряд як текст різними компонентами виявляється співвіднесеним з різними хронологічними зрізами, а відтак – з різними умовами й мотивами їх постання. Таке розуміння часової різності елементів обряду дозволяє виявити архаїчні риси, які є рудиментами давнього слов'янського поховального обряду чи пов'язаних з ним міфологічних уявлень.

Рудименти давніх звичаїв у поліському поховальному обряді часто виявляються результатом їх трансформації в символічні форми, розкладу одного обрядового явища на ряд його символічних трансформацій, які в процесі розвитку обряду набувають нової семантики. Це спричиняє появу тавтології й ампліфікації компонентів поховальнообрядового тексту та полісемії його одиниць, явищ, які притаманні всім обрядам.

Ареальне дослідження виявило просторову варіантність поліського поховального обряду та його номінації, що вказує на етапи поступових структурних і семантичних змін, і закладає основи реконструкції вихідної форми та первісного змісту обряду.

Положення дисертації відбито в таких публікаціях:

1. Свительская В.Л. Опыт картографирования полесского погребального обряда // Славянский и балканский фольклор. Этнолингвистическое изучение Полесья. – М., 1995. – С. 188-208.

2. Світельська В.Л. Поліський поховальний обряд (із досвіду картографування) // Древляни. Вип. І. – Львів, 1996. – С. 201-224.

3. Конобродська В. Рудименти магії речей померлого у поліському поховальному обряді // Полісся: мова, культура, історія. – К., 1996. – С. 140-146.

4. Конобродська В. Номінація поліського поховального обряду. І // Український діалектологічний збірник. Книга 3. Пам’яті Тетяни Назарової. – К., 1997. – С. 428-458.

5. Конобродська В. Рудименти ритуальних оргій біля померлого в поліському поховальному обряді // Велике Лядо. Збірник статей, присвячений 60-річчю доктора філологічних наук професора Миколи Васильовича Никончука. – Житомир, 1997. – С. 198-212.

6. Світельська В.Л. Атлас поліського поховального обряду // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі. Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1983. – С. 34-36.

7. Свительская В.Л. Украинско-белорусские противопоставления в терминологии погребального обряда // Региональные особенности восточнославянских языков, литератур, фольклора и методы их изучения. Тезисы докладов и сообщений ІІІ республиканской конференции. – Гомель, 1985. – Ч. ІІ. – С. 140-142.

8. Світельська В.Л. Один із мотивів термінологізації поліської поховальнообрядової лексики // Проблеми української діалектології на сучасному етапі. Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1990. – С. 65-67.

9. Світельська В.Л. Слово в міфічних уявленнях поліщуків про смерть, поховання, потойбічне життя // А.А. Потебня – исследователь славянских взаимосвязей. Тезисы Всесоюзной научной конференции. – Харьков, 1991. – Ч. І. – С. 110-112.

Конобродська В.Л. Вербальний компонент традиційного поховального обряду в поліських говорах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 – українська мова. – Львівський національний університет, Львів, 1999.

Дисертація присвячена описові традиційного поліського поховального обряду та його номінації. У ній подано структуру обряду, з’ясовано основні фактори й тенденції, що формують поховальний обряд, розкрито його світоглядну, міфологічну основу. Здійснено етнолінгвістичний аналіз поліського поховального обряду як цілісного невербального тексту, подано опис поховальнообрядової номінації поліських говорів у широкому екстралінгвальному контексті. Зроблено спробу інтерпретації семантики й символіки номінації та предметно-дійового складу поховального обряду Полісся у зв’язку з загальними змістовими характеристиками слов’янських мовних семіотичних систем. Виявлено рудименти давнього слов’янського поховального обряду та інших пов’язаних із ним ритуалів, які відбивають міфічні уявлення давніх слов’ян про смерть і потойбічне життя, що збереглися в традиційному поліському поховальному обряді. Розкрито особливості функціонування поховальнообрядових назв, шляхи їх обрядової термінологізації, умови постання, мотивацію. Описано просторову варіантність елементів поліського поховального обряду та його номінації, здійснено спробу історичної інтерпретації географічних варіантів.

Ключові слова: поліські говори, поховальний обряд, обрядовий текст, етнолінгвістика, картографування, ареал, ареальне варіювання.

Конобродская В.Л. Вербальный компонент традиционного погребального обряда в полесских говорах. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 – украинский язык. – Львовський национальный университет, Львов, 1999.

Диссертация посвящена описанию традиционного полесского погребального обряда, что является одним из звеньев изучения славянских древностей. В ней представлена структура обряда, определены основные факторы и тенденции, формирующие погребальный обряд, раскрыта его мировоззренческая, мифологическая основа. Осуществлён этнолингвистический анализ полесского погребального обряда как целостного невербального текста, что предполагает привлечение разноплановых его единиц – вербальных, акциональных, реальных, пребывающих в отношениях изосемии, синонимии. Дано описание погребальнообрядовой номинации полесских говоров в широком экстралингвальном контексте. Сделана попытка интерпретации семантики и символики номинации и предметно-действенного состава погребального обряда Полесья в связи с общими характеристиками славянских языковых семиотических систем. Выявлены рудименты древнего славянского погребального обряда и других связанных с ним ритуалов, отражающих мифические представления древних славян о смерти и загробной жизни, сохранившиеся в традиционном полесском погребальном обряде. Предложено усовершенствование метода реконстукции архаических элементов обряда. Раскрыты особенности функционирования погребальнообрядовых наименований, пути их обрядовой терминологизации, условия появления, мотивация, лексико-семантические процессы в системе обрядовой номинации. Создан “Атлас полесского погребального обряда”, в котором скартографирован лингвистический и этнографический материал обряда. Описана пространственная вариантность элементов полесского погребального обряда и его номинации, а также отмечено существование параллелей в вербальном и невербальном тексте погребального обряда Полесья и обряда других украинских и восточнославянских диалектно-культурных зон. Осуществлена попытка исторической интерпретации географических вариантов полесского погребального обряда и его номинации.

Ключевые слова: полесские говоры, погребальный обряд, обрядовый текст, этнолингвистика, картографирование, ареал, ареальное варьирование.

Konobrodska V.L. Verbal component of traditional burial ceremony in Polissya dialects. – The manuscript.

Competing dissertation for the candidate of philological sciences degree with the specialty 10. 02. 01 – Ukrainian. Lviv National University, Lviv, 1999.

The dissertation is dedicated to the description of Polissya burial ritual and its nomination. The author introduces the structure of the ritual, clarifies the basic factors and tendencies which form it, and uncovers the basis of its myths and consciousness. The author performs linguistic analysis of Polissya burial ritual as an intact, non-verbal text, which presupposes paying attention to its various units – verbal, actionable and real. The burial ritual nomination of Polissya dialects description has been made in the wide paralingual context. An attempt has been made to interpret the semantics and symbols of the nomination and the subject-actional content of Polissya burial ritual in connection with the common content characteristics of the Slavic lingual semiotic systems. Certain remnants of the ancient Slavic burial ritual and other connected with it rites which reflect the mythical beliefs in death and life after it of the ancient Slavs have been signed out. Several peculiarities of the burial ritual nomination functioning have been introduced alongside with the ways of the ritual terminologisation, appearing conditions and motivation of certain names. The author describes the spatial variants of the Polissya burial ritual elements and their nomination and an attempt of geographical variants interpretation has been made.

Key words: polissya dialects, burial ritual, the rite text, ethnolinguistics, mapping, area, areal variation.