+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
метод пізнання державно-правових процесів і явищ. Із спеціальних методів наукового дослідження застосовано: порівняльний – для співставлення розуміння явища легітимації влади вітчизняними та зарубіжними правознавцями, політологами, філософами, соціологами; формально-логічний та формально-догматичний під час аналізу наукових джерел, радянського законодавства, нормативно-правових актів та практичної діяльності органів влади та управління УСРР; системно-структурний та функціональний – для визначення характеру радянської влади як системи, висвітлення форм її прояву та аналізу функцій; соціологічний – при визначенні умов і чинників, що впливають на здійснення радянської влади. Для дослідження витоків і сутності радянської влади та права в Україні в дисертації використані також історико-правовий, формально-юридичний та історичний методи пізнання.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дана праця є першим в українській правовій науці самостійним, спеціалізованим, цілісним дослідженням процесу легітимації радянської влади в Україні в розрізі юриспруденції.
В результаті аналізу предмету дослідження були сформульовані положення, які відображають наукову новизну:
вперше:
- запропоновано авторський підхід до вивчення проблеми легітимації радянської влади в Україні через комплексне дослідження її внутрішніх та зовнішніх чинників;
- обґрунтовано висновок, що внутрішня легітимність радянської влади була досягнута завдяки поєднанню правлячим режимом традиційних і специфічних засобів легітимації влади;
- доведено, що процес легітимації радянської влади в Україні мав усі формальні й неформальні атрибути, відтак легітимність радянського уряду стала реальністю як усередині УСРР, так і за її межами;
- залучено до наукового аналізу широке коло джерел, в тому числі архівні матеріали, значна частина яких раніше не була об’єктом наукового дослідження;
удосконалено:
- положення, сформульоване одним з основоположників юридичного позитивізму Р. фон Ієрінгом, згідно з яким будь-яка державна влада, навіть та, що застосовує у своїй діяльності насильство, є легітимною, оскільки сама державна влада встановлює, що є правовим і не правовим;
- підходи до вивчення суті процесів легітимації і самолегітимації влади на основі використання сучасного теоретико-методологічного інструментарію дослідження;
набуло подальшого розвитку:
- юридичне визначення легітимації влади як процесу набуття або підтвердження владної уповноваженості державою, її апаратом та посадовими особами через їх схвалення народом відповідно до встановлених ним юридичних процедур;
- положення, що передумовою внутрішньої легітимації радянської влади в Україні стала перемога більшовиків у війні з українськими національними урядами;
- твердження, що більшовицька політико-адміністративна система, що упродовж 1917-1920 рр. склалася на теренах радянської Росії, та її носії – компартійно-радянська кадрова номенклатура, були перенесені московським більшовицьким центром в Україну;
- думка про те, що визначальною особливістю формування радянської правової системи в Україні було те, що складалася вона на основі системи права радянської Росії;
- позиція, що зовнішньополітична активність уряду УСРР у 1920 – 1922 рр., сприяла перетворенню Української радянської держави на реально функціонуючий суб’єкт міжнародного права;
- положення, що утворення СРСР і входження до його складу УСРР з формально-юридичної точки зору не припинили її міжнародної правосуб’єктності, позаяк УСРР у Союзній державі формально зберегла свій суверенітет, отримавши конституційно затверджене право на вихід з СРСР, що посприяло отриманню Україною статусу повноправного суб’єкта міжнародного права після проголошення державної незалежності у 1991 р.
Практичне та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його зміст, теоретичні положення і висновки можуть бути використані науковцями для подальшої розробки теорії легітимації влади, з’ясування сутності та змісту процесу легітимації радянської влади в Україні, для аналізу та пояснення глибинних витоків та причин наявних дотепер проблем ефективного функціонування органів державної влади та управління незалежної України з точки зору забезпечення її національних інтересів. Матеріали дисертації можуть бути використані у подальших наукових розробках з історії держави та права, в підготовці підручників, навчальних посібників та іншої навчально-методичної літератури, в навчальному процесі.
Апробація результатів дослідження. Головні висновки й тези дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Київського університету права НАН України.
Результати дисертаційного дослідження апробовані на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (29 жовтня 01 листопада 2009 року, м. Алушта, АРК) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції «ІІІ Наукові читання, присвячені пам’яті В. М. Корецького» (18 лютого 2010 р., м. Київ) ; Міжнародній науково-практичній конференції «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (25 березня 2010 р., м. Київ) ; науково-практичній конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (21 жовтня 2010 р., м. Київ).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 6 наукових статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (506 найменувань українською, російською, англійською й німецькою мовами). Загальний обсяг дисертації становить 239 сторінок, з них основного тексту 186 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, обґрунтовано її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.
У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади, історіографія та джерельна база дослідження» – обґрунтовано понятійно-категоріальний апарат, висвітлено