Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
56
Мова:
Українська
другої таблиці на вашому бланку. Хто нічого не запам’ятав – не пишете. Це мимовільна пам’ять. Час – 1 хвилина». [12]
2
5
4
4
1
2
4
Оцінка в балах987654321
Кількість очків2523-2420-2217-1913-1610-127-94-63
2.5 Методика запам’ятовування десяти слів (О. Лурія)
Мета: У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам'яті.
Обладнання: набір з 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов’язаних за змістом.
Інструкція: « Зараз я прочитаю десять слів. Слухай уважно. Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам’ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?»
Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім повторіть знову слова. Далі дитину попросіть повторити слова 3-й. 4-й, 5-й раз ніякі нові інструкції не додаються, просто говоріть: «Повтори слова ще раз»
Жодних розмов з боку дитини не допускаються (бо розмова може відволікати увагу і погіршити результат). Після 5-разового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати і назвати слова.
ЛісхлібвікностілВодаБраткіньгрибМедВогонь
1. ++++++
2. ++++++++
3. +++++++
4. +++++
5. ++++++
Через годину++
Інтерпретування результатів:
Низький – після першого озвучування слів дитина запам’ятала 2 із них, після 5-го повторення – 5.
Середній – до – 3-4 слова, після – до 7-ми слів.
Добрий – до – 5- 6 слів, після – до 8-ми слів.
Високий – до – 7-10 слів, після -9-10 слів. [14]
Висновок до другого розділу
Дуже важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам’ять, яка значно відрізняється від пам’яті дорослої людини. І від того як дитина запам’ятовує даний матеріал, інформацію залежить успіх у її навчанні в школі.
Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам’яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:
1. Давати різні види роботи на тренування пам’яті.
2. Давати заучувати вірші.
Треба перетворити процес запам’ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування не здалося нудним.
Отже, пам’ять – це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворюванні минулого досвіду.
Пам’ять є невід’ємною частиною роботи головного мозку. Пам’ять пов’язує минуле об’єкта з його теперішнім і майбутнім є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.
Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам’ятовування і відтворення – переказування. Спроби запам’ятати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.
2.6 Рекомендації учителю для покращення пам'яті
Навчання способів заучування
Розвитку довільної пам’яті величезною мірою сприяє навчання дітей раціональних способів і прийомів заучування. Молодші школярі взагалі не знають, що можна і треба вчитися запам’ятовувати те, що вони чують і бачать. Мнемонічна діяльність як така їм ще невідома. Тим часом, не знаючи способів заучування, школярі навіть старших класів витрачають часто багато часу на беззмістовне повторення матеріалу і досягають дуже низьких результатів у його запам’ятовуванні. Серед способів раціонального заучування одним з провідних є складання програми роботи над тим чи іншим змістом.
Численні дослідження з проблемами програмованого навчання показали, що ефективність запам’ятовування і вміння успішно використовувати завчений матеріал. Пам’ять набагато підвищується, коли людина діє відповідно до відомої схеми, яка є опорою для засвоєння і використання змісту, що сприймається (Л. Н. Ланда, Н. Ф. Тализіна, О. І. Раєв, Дж. Брунер, В. П. Безпалько та ін.).
М. О. Байтова розробила програму, яка допомагає учням опанувати способи розв'язування арифметичної задачі:
1. Прочитай задачу.
2. Запиши задачу коротко.
3. Дай відповідь «а запитання, що показує кожне число.
Назви головне запитання задачі.
Уяви собі те, про що йдеться в задачі (якщо треба, зроби креслення),
і розкажи, що ти уявив.
Подумай, що можна сказати про число, яке ти дістанеш у відповіді:
більше воно буде чи менше за яке-небудь з чисел, наведених у задачі?
Розкажи собі план розв'язування.
Виконай розв'язування.
Подумай, чи не можна розв'язати задачу іншим способом; якщо
можна, то розв'яжи.
9. Перевір розв'язок і запиши відповідь.
10. Постав собі цікаві запитання і дай відповідь на них.
Працюючи за цією схемою, учні запам'ятовують етапи всього процесу роботи над будь-якою задачею. Застосування такої програми до дедалі складніших і різноманітніших задач на основі послідовного виділення їх істотних компонентів формує: в старших школярів і більш узагальнене вміння або загальний метод розв'язування математичних задач.
Є й більш загальні прийоми раціонального засвоєння заучуваного матеріалу. Це, зокрема:
1. Розуміння тексту, формули, і картини, креслення, які треба запам'ятати.
Ясність мети і зв'язку заучуваного матеріалу з попереднім, вже відомим змістом, а де можливо, – з практичним його використанням.
Змістова активна обробка