Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Навчіть дитину усіх трьох методів. І потренуйтеся застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його «переказати» і лише після цього заучувати по рядку з паралельним «перекладом» текстової інформації на образну форму. Щоб визначити, наскільки успішним у вашого малюка стане процес заучування віршів внаслідок оволодіння цими методами, проведіть такий експеримент. Виберіть два однакові за обсягом і приблизно подібні за змістом вірші на 4-5 рядків. Перший запропонуйте дитині вивчити до оволодіння описаними методами, а другий – після. Спосіб заучування запропонуйте такий: ви читаєте вірш повністю стільки разів, скільки потрібно буде малюкові, щоб відтворити його без жодної помилки. Зафіксуйте, скільки разів вам доведеться читати вірш у першому випадку і скільки – в другому. У нас немає сумніву, що ця цифра у другому випадку стане значно меншою.

 

 

З роками наша пам’ять змінюється. В залежності від її виду, зміни проходять по різному.

Протягом раннього віку змінюється продуктивність короткочасної вербальної пам'яті. Зазнають змін також короткочасні зорова і слухова пам'ять.

Активна розумова діяльність молодших учнів сприяє досягненню високих показників розвитку залучених у неї видів пам'яті.

Дана робота спрямована на дослідження видів пам’яті під час навчального процесу до проведення і після проведення корекційних занять. Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування на користь зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю молодші школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам’ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Проводячи дослідження особливостей встановлення пам’яті та уваги учнів молодшого шкільного віку, впродовж їх навчання в другому класі сучасної школи, ми виявили, що вищі рівні стійкості та продуктивності уваги збільшуються. Завдяки правильно підібраних методик низький рівень – понижується, або взагалі пропадає. Зростає рівень короткочасної відстроченої і механічної пам’яті.

Взагалі пам’ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам’яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування на користь зростання ролі довільної пам’яті. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльності молоді школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов’язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам’ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Розвиток довільної пам’яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам’ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, що зумовлюються своїм змістом та формами діяльності. Мимовільне запам’ятовування і відтворення включається у системне виконання дітям навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці процеси стають систематичними і продуктивними.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна пам’ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам’яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім – заучування його.

У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність запам’ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями досконалішими мнемонічними прийомами.

Важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам’ять, яка значно відрізняється від пам’яті дорослої людини. І від того як дитина запам’ятовує даний матеріал, інформацію залежить успіх у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного віку характеризується достатньо високим рівнем розвитку пам’яті. І для цього вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

1. Давати різні види роботи на тренування пам’яті.

2. Давати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам’ятовування у гру або змагання, щоб ставлення дитини до заучування не здалося нудним.

Отже, пам’ять – це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворюванні минулого досвіду.

Пам’ять є невід’ємною частиною роботи головного мозку. Пам’ять пов’язує минуле об’єкта з його теперішнім і майбутнім є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в основі розвитку та навчання.

Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам’ятовування і відтворення – переказування. Спроби запам’ятати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.

 

 

Методика№1 Дослідження короткочасної пам’яті

№Ф. І. Правильна КількістьБалиРівень

1. Бойко Кіра44Низький

2. Іванова Анна77Середній

3. Мельник Анастасія99Високий

4. Стрельченко Ярослав66Середній

5. Пономаренко Богдан77Середній

6. Фоменко Олексій55Низький

7. Падалка Діана44Низький

8. Овчаренко Олександр77Середній

 

З даних результатів можна сказати, що лише один з вісьмох, має високий рівень запам’ятовування, тобто в нього хороша короткочасна пам’ять; 4 – мають середній рівень, тобто їх короткочасна пам’ять в непоганому стані; і 3 – мають низький рівень короткочасної пам’яті.

 

Методика№2

Оперативна пам’ять 

№Ф. І. Правильна КількістьРівень

1. Бойко Кіра9Низький

2. Іванова Анна35Нормальний

3. Мельник Анастасія27Низький

4. Стрельченко Ярослав14Низький

5. Пономаренко Богдан38Нормальний

6. Фоменко Олексій33Нормальний

7. Падалка Діана40Максимальний

8. Овчаренко Олександр25Низький

 

Судячи з даних які я отримала, то максимальний рівень має лише один з вісьмох, тобто його оперативна пам’ять є в дуже хорошому стані; 3 – мають нормальний рівень, Тобто їх оперативна пам’ять в доброму стані; 4 – мають низький рівень оперативної пам’ять, тобто вона в поганому стані.

 

Методика№3

Образна пам’ять 

№Ф. І. Правильна КількістьБалиРівень

1. Бойко Кіра65Низький

2. Іванова Анна86Норма

3. Мельник Анастасія127Норма

4. Стрельченко Ярослав159Норма

5. Пономаренко Богдан169Норма

6. Фоменко Олексій169Норма

7. Падалка Діана169Норма

8. Овчаренко Олександр169Норма

 

Судячи з даних, які я отримала можна сказати, що лише у1 з 8 Низький рівень образної пам’яті; в усих інших в нормі.

 

Методика№4

Методика для визначення зорової оперативної пам’яті і мимовільної пам’яті

№Ф. І. Правильна КількістьБали

1. Бойко Кіра34

2. Іванова Анна46

3. Мельник Анастасія68

4. Стрельченко Ярослав12

5. Пономаренко Богдан79

6. Фоменко Олексій57

7. Падалка Діана23

8. Овчаренко Олександр12

 

Методика№5 Методика запам’ятовування десяти слів (О. Лурія) 

№Ф. І. Правильна Кількість доПравильна кількість післяРівень

1. Бойко Кіра66Середній

2. Іванова Анна87Добрий

3. Мельник Анастасія74Добрий

4. Стрельченко Ярослав52Добрий

5. Пономаренко Богдан61Добрий

6. Фоменко Олексій21Низький

7. Падалка Діана42Середній

8. Овчаренко Олександр33Середній

 

 

Психологія. Підручник для пед. вузів. За ред. проф. Г. С. Костюка., «Радянська школа», 1961; К.

Е. Й. Рогов. Общая психология. : Курс лекций для первой ступени педагогического образования. / Сост. Е. Й. Рогов – М. : Гуманит. изд. Центр. ВЛАДОС, 1998. – 448с.

В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. Загальна психологія: Підручник /.. -К. : Либідь, 2005.

Гамезо М. В., Петрова Е. А., Орлова Л. М. Возрастная и педагогическая психология / Учебное пособие для студентов всех специальностей педагогических вузов. – М., 2003

3имняя И. А. Педагогическая психология. – М., 2000.

Максименко С. Д. Загальна психологія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 272 с.

Клацки Р. Память человека: структура и процессы. – М., 1978.

Ляудис В. Я. Память в процессе развития. – М. : Издательство московского университета, 1976. – 253 с..

3. Г. Костюк. Вікова психологія. – К. : 1976.

М'ясоїд П. А. «Загальна психологія. К., 1998»;

Перепелиця П. С. Пам'ять //Психологія: Підручник. – К., 1999. – с. 217-246.

В. Л. Марищук – Методики психоаналітики в спорте., Москва «Просвещение» 1984, 190 ст.?

Гришин В. В., Лушин П. В. – Методики психоаналітики в учебно воспитательном процесе, Москва 1990, 63 ст.

Р. Римская, С. Римский. Практическачя психология в текстах, или как научится понищать себя и других. -Москва «АСТ-Пресс»1999, 382 ст.

Возрастные и индивидуальные различия памяти- К. : Просвіта, 2001. -с / Под ред. А. А. Смирнова М. : Просвещение, 1967. -300 с.

Психологія молодшого школяра, Київ, 2002, с. 12-15.

Сучасний тлумачний психологічний словник / Сост. Шапар В. Б. – Х. : Прапор, 2005. – 640 с.

Психология памяти / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Я. Романова. – М. : «ЧеРо», 2002. – 816 с.