Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Досліджуючи взаємозв'язок процесів розвитку письмового мовлення і пам'яті, В. Я. Ляудіс довела, що резерви пам'яті у початковій школі можуть бути істотно збільшені, а тривалість становлення перехідних форм пам'яті значно скорочена за рахунок змін умов і процедур формування письмового мовлення як діяльності побудови семантично цілісних текстів.

В одному з досліджень Т. Б. Хомуленко, проведеному під керівництвом С. П. Бочарової, також вивчалася пам'ять молодших школярів у процесі роботи з текстом. Виходячи з основ системного підходу, було доведено, що закріплення в пам'яті молодших школярів раціональних орієнтирів у структурі текстової інформації позитивно впливає на саморегуляцію мисленнєвих і мовленнєвих процесів, які лежать в основі розуміння і самостійного конструювання текстів.

Крім того, в цьому дослідженні було доведено, що з розвитком дитини позитивних змін набуває не тільки довільна, але й мимовільна пам'ять. Мимовільне запам'ятовування текстового матеріалу виявилося більш ефективним у тих першокласників, довгочасна пам'ять яких мала раціональні орієнтири в будові текстової інформації

До досліджень розвитку пам'яті у молодших школярів на основі системного підходу можна віднести дослідження особливостей саморегуляції пам'яті і, особливо, мета пам'яті, які проводяться в рамках мета когнітивізму. Поняття мета пам'яті було введено Шнейдером як знання про процеси, які мають відношення до пам'яті. Б'йорінг із співавторами розробив методику, яка дала можливість виконати шкальні оцінки мета пам'яті. На основі аналізу розвитку мета пам'яті в процесі онтогенезу автори зробили висновок, що з віком поліпшується знання про ефективні стратегії індивідуального запам'ятовування і, особливо, про умови їх пристосування. Мета пам'ять відрізняється більш високою селективністю та забезпечує продуктивну реконструкцію досвіду, що формується та актуалізується відповідно до цінностей та сенсу життя особистості.

 

 

Пам’ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно-логічної пам’яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування на користь зростання ролі довільної пам’яті. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльності молоді школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов’язати їх між собою і завдяки цьому успішно запам’ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Розвиток довільної пам’яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам’ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, що зумовлюються своїм змістом та формами діяльності. Мимовільне запам’ятовування і відтворення включається у системне виконання дітям навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці процеси стають систематичними і продуктивними.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна пам’ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам’яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім – заучування його.

У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність запам’ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями досконалішими мнемонічними прийомами.

 

 

 

 Короткочасна пам’ять людини пов’язана з її актуальною свідомістю, тобто з тим, що для нього в даний момент потрібно. І якщо в цієї людини є справи важливіше, а ніж механічне, неосмислене заучування нудних рядів цифр, то результати може він показати більш ніж скромні.

Крім того, якщо ваша слухняна дитина буде чесно намагатися виконати завдання (а тест спеціально розраховано на пере загрузку), то можуть вмикатися механізми захисту: він починає дивитися в вікно, колихати ногою і длубати в носі. В цьому немає нічого дивного – адже, таким чином, вона грає роль своєрідного фільтру. А те, що вашій дитині цікаво, він запам’ятає в будь якому об’ємі, швидко й без будь-яких зусиль.

Мета. Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Описання. Випробуваний повинен запам’ятати, а потім відтворити

максимальну кількість чисел з даної йому таблиці (табл. 2).

Інструкція. «Зараз вам буде пред’явлена таблиця з числами. Ви повинні

постаратися за 20 секунд запам’ятати і потім записати, як можна

більшу кількість чисел. Увага, почали!»

Оцінка. За кількістю правильно відтворених чисел проводиться оцінка

короткочасної зорової пам’яті. Максимальна кількість інформації, яка

може зберігатися в короткочасній пам’яті, – 10 одиниць матеріалу.

Середній рівень: 6-7 одиниць. [12]

 

Таблиця 2

1539

8723

94657946

83199452

 

2.2 Методика «Оперативна пам’ять» (як запам’ятати багато за короткий термін)

 

 Якщо людині необхідно запам’ятати багато за короткий час, він, свідомо або не свідомо, так групує матеріал, щоб його було легко розкласти по поличкам довготривалої пам’яті. І відбувається це в так званій оперативній