Види пам’яті, їх суть, співвідношення та розвиток

Це лежить в основі запам'ятовування шляхом повторення. Насправді, дана пам'ять відіграє найважливішу роль. Саме завдяки їй людина переробляє величезний обсяг інформації, відразу відсівається не потрібна та залишається те, що потенційно корисно. Короткочасна пам'ять організовує мислення людини, оскільки мислення «черпає» інформацію і факти саме з короткочасної і оперативної пам'яті. 3) Оперативна пам'ять – пам'ять розрахована на збереження інформації протягом певного, раніше заданого терміну. Термін зберігання інформації коливається від декількох секунд до декількох днів. Після рішення поставленої задачі інформація може зникнути з оперативної пам'яті. Гарним прикладом може бути інформація, яку намагається вкласти в себе студент на час іспиту: чітко задані тимчасові рамки і завдання. Після здачі іспиту – знову спостерігається повна «амнезія» з даного питання. Цей вид пам'ять є хіба що перехідним, від короткочасної до довготривалої, так як включає в себе елементи і тієї й іншої пам'яті. 4) Довготривала пам'ять – пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом необмеженого терміну. Ця пам'ять буде готовий до використання після того, як був заучені матеріал, а через деякий час. Людина повинна переключитися з одного процесу на інший: з запам'ятовування на відтворення. Ці два процеси несумісними та їх механізми повністю різні. Цікаво, що чим частіше відтворюється інформація, тим міцніше вона закріплюється в пам'яті. Іншими словами, людина може в будь-який потрібний момент пригадати інформацію за допомогою зусилля волі. Цікаво зауважити, що розумові здібності не завжди є показником якості пам'яті. Наприклад, у недоумкуватих людей, іноді зустрічається феноменальна довготривала пам'ять.

5) Генетична (біологічна) пам’ять – самий специфічний вид пам’яті. Вона пов’язана з роботою генетичного апарату та з механізмом спадковості. Через генетичну пам’ять від людини до людини передається все те, що характеризує людський рід в цілому. Через даний вид пам’яті у спадок передаються також елементарні вроджені психічні явища і форми поведінки, в тому числі й інстинкти, безумовні рефлекси.

За ступенем усвідомленості запам’ятовування інформацію розрізняють:

* Імпліцитну пам’ять;

* Експліцитну пам’ять.

Імпліцитна пам’ять – це пам’ять на матеріал, який людина не усвідомлює. Процес запам’ятовування йде не явно, приховано, незалежно від свідомості, не доступне безпосередньому спостереженню.

Прояв такої пам’яті вимагає „запуску”, за який може виступити потреба вирішити якусь важливу, для даного моменту завдання. При цьому він не усвідомлює ті знання, якими володіє. У процесі соціалізації, наприклад, людина сприймає норми і цінності свого суспільства без усвідомлення основних теоретичних принципів, якими керується у своїй поведінці. Це відбувається як би само собою.

Експліцитна пам’ять – базується на свідомому використанні отриманих раніше знань. Для вирішення будь якого завдання вони витягуються з свідомості на основі пригадування і т. п.

У залежності від цілей дослідження вводять поняття:

Епізодична пам’ять;

Реконструктивна пам’ять;

Репродуктивна пам’ять;

Асоціативна пам’ять;

Автобіографічна пам’ять.

Епізодична пам’ять – стосується зберігання окремих фрагментів інформації з фіксацією ситуації, в якій вона була сприйнята (час, місце, спосіб). Наприклад, людина в пошуках подарунка одному намітив чіткий маршрут обходу торгових точок, фіксуючи слушні речі по місцях розташування, поверхах, відділах магазину та способом продавців, що працюють там.

Репродуктивна пам’ять – полягає у вторинному відтворенні шляхом згадування оригінального збереження об’єкту. Наприклад, художник по пам’яті малює картину (на основі пригадування).

Реконструктивна пам’ять – полягає не стільки у відтворенні об’єкта, скільки в процедурі відновлення порушеної послідовності стимулів у її первісній формі. Наприклад, інженер-технолог з пам’яті відновлює втрачену схему послідовності процесів виготовлення складної деталі.

Асоціативна пам’ять – спирається на будь-які встановлені функціональних зв’язків (асоціації) між запам’ятованими об’єктами. Людина, проходячи повз кондитерський магазин, згадала, що вдома йому доручили купити торт.

Автобіографічна пам’ять – це пам’ять на події власного життя.

 

 

Щоб розкрити дане питання, тобто: „ Динаміку змін співвідношення видів пам’яті ”, мною було взято матеріал досліджень видів пам’яті, яке проводилося на базі Гомельського обласного дитячого центру медичної реабілітації «Живиця» (д. Ченко Гомельського району в кардіоревматичному відділенні), СШ № 16 та СШ № 22 у 2007-2008 роках. Де у якості піддослідних виступали школярі у віці від 13 до 18 років. Всього було обстежено 150 осіб, з них 75 юнаків та 75 дівчаток. Обробку даних дослідження проводили з диференціюванням за видами пам’яті, статтю, віком в навчальний час і під час канікул.

Обсяг короткочасної пам’яті школярів

Для представлення загального стану обсягу короткочасної пам’яті у школярів на сьогоднішній день дані представлено у вигляді діаграми (мал. 1).

 

Малюнок 1 – Показники обсягу короткочасної пам’яті

 

З діаграми видно, що в більшої половини (75%) школярів обсяг короткочасної пам’яті нижче середнього. На другому місці (31%) обсяг пам’яті хороший. Об’єм пам’яті низький, відмінний і з феноменальною пам’яттю – 5%, 6% і 1% школярів.

Для вивчення співвідношення обсягів короткочасної пам’яті у школярів в залежності від їхньої статі дані представлені у вигляді діаграм (мал. 2).

 

Малюнок