Використання групової форми навчання при вивченні розділу «Біологія людини»

Групи з трьох осіб — найстабільніша групова структура.

П'ять осіб — оптимальна кількість навчальної групи, але замала для особистого визнання. Найкраще ця проблема вирішується практикою.

Об'єднання в групи вчитель може здійснювати на добровільних засадах або за результатами жеребкування.

Для цього необхідно:

1. Заздалегідь визначити склад груп, вивісити його в класі до початку уроку. У цьому разі вчитель контролює склад групи.

2. Можна запропонувати учням розрахуватися за порядком номері», об'єднати їх за якимись спільними ознаками (замість номерів можна скори¬статися кольоровими картками, різноманітними предметами тощо).

3. Зберегти групи на кілька уроків у постійному складі або виділити (на певний час) постійно діючу групу експертів, спостерігачів тощо. Треба лише пам'ятати, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов'язкового залучення учнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення ними можливого складу груп, процедури групової діяльності, очікуваних результатів; необхідно досягнення демократичної згоди між учнями й учителем на всіх етапах навчально-виховного процесу.

Отже, групи можуть бути гомогенними (однорідними), тобто однаковими за певними ознаками, наприклад за рівнем знань, або гетерогенними (різнорідними). Бажано об'єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями. Давайте достатньо часу для презентації різних точок зору, для детального обговорення проблеми, для розгляду питання з різних боків. Намагайтеся формувати групи так, щоб до них входили й хлопці, й дівчата.

Найчастіше парну і групову роботу проводять на етапі застосування знань. Це може відбуватися одразу після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Корисні поради:

1. Уникайте слів «розподілятися», «розподіляти» (дітей на пари, трійки, групи тощо). Краще вживати слово «об'єднуйтеся»!

2. Все, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене.

3. Рішення учнів треба сприймати серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання, взаємодії й розвитку навичок критичного мислення.

4. Ефективною буде робота в групі, яка не перевищує п'яти-шести учасників. Великі групи потребують інших технологій!

 

 

Кооперативне навчання можна здійснювати не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Роботу в парах застосовують і як окрему технологію навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах.

Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосуватися до роботи в групі, підготовлює ґрунт для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій. Вона має свої позитивні сторони і найефективніша на початкових етапах навчання. її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.

За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційного навчання можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння висловлюватися і критично мислити, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці унеможливлює ухилення учнів від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу. Серед них можна назвати такі:

1. Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.

2. Узяти інтерв'ю й визначити ставлення партнера до заданого читання, до лекції чи іншої навчальної діяльності.

3. Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.

4. Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.

5. Розробити разом питання до викладача або до інших учнів.

6. Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.

7. Протестувати й оцінити роботу один одного.

8. Дати відповіді на запитання вчителя.

9. Порівняти записи, зроблені в класі. 

Організація роботи в парах:

1. Запропонуйте учням завдання, поставте питання для невеличкої дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте учням 1-2 хвилини для обдумування ймовірних відповідей або рішень індивідуально.

2. Визначте, хто з них висловлюватиметься першим, запропонуйте обговорити свої ідеї один з одним. Краще одразу визначити час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Учні мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. Після того як час буде вичерпано, дайте кожній парі можливість представити результати роботи, обмінятися своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потреби це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

 

 

Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння та закріплення. Діяльність учнів у цьому разі подібна до роботи в парах.

Організація роботи змінних трійок:

1. Розробіть питання на допомогу учням з метою обговорення нового