Використання групової форми навчання при вивченні розділу «Біологія людини»

2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

3. Поставте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

4. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися на перший, другий, третій. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 3 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде зовсім нова трійка.

5. Змінюйте трійки стільки разів, скільки є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається з шістьма іншими учнями.

 

 

Варіант кооперативного навчання, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. 

Організація роботи:

1. Поставте учням питання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте 1-2 хвилини для індивідуального обдумування ймовірних відповідей або рішень.

2. Об'єднайте учнів у пари з метою обговорення своїх ідей один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Пари обов'язково мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

3. Об'єднайте пари в четвірки, обговоріть попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.

 

 

Цей варіант кооперативного навчання найефективніший для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують:

1. Для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій.

2. Для збирання інформації з певної теми.

3. Для інтенсифікації перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термінів).

4. Для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. 

Організація роботи:

Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, які сидять у зовнішньому,— обличчям до нього. Таким чином, учні сидять один навпроти одного. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлені завдання. Може бути декілька варіантів організації такої діяльності.

За першого варіанта учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку триває обмін думками в перших парах, наводяться необхідні відомості (аргументи, оригінальний ракурс проблеми тощо). Учні фіксують у своїх записничках усе, що повідомляє протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія триває, однак учні намагаються наводити нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, вже відточують свою систему аргументів, а також набувають досвіду спілкування з різними партнерами.

За другого варіанта використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має аркуш із конкретним питанням (темою) і під час пересування збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці заслуховуються окремі відповіді, обговорюються питання, які виявилися найскладнішими, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися. Підбиваються підсумки того, як працювали партнери.

У цьому разі застосування методу сприяє узагальненню наявних в учнів знань, активізації їх і перетворенню на загальногрупове надбання.

За третього варіанта застосування «Каруселі» учні заздалегідь готують питання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному питання й у разі правильної відповіді учень одержує від автора питання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначають переможця.

 

 

Роботу в малих групах доцільно використовувати для розв'язання складних проблем, що потребують колективного обговорення. Якщо докладені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще обрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовувати малі групи доцільно тоді, коли завдання потребують спільної, а не індивідуальної роботи.

Організація роботи:

1. Переконайтеся, що учні володіють знаннями й уміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто складною для більшості учнів, вони не докладатимуть зусиль для її виконання.

2. Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять-шість учасників — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в малій групі. У процесі формування груп уникайте навішування «ярликів» на учнів.

3. Запропонуйте їм розподілитися по групах. Переконайтеся, що учні сидять по колу: пліч-о-пліч, око-в-око. Всі члени групи мають добре бачити один одного.

4. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони мають розподілити між собою й виконувати під час групової роботи:

Спікер, головуючий (керівник групи):

- зачитує завдання групі;

- організовує порядок виконання;

- пропонує учасникам групи висловитися