Використання групової форми навчання при вивченні розділу «Біологія людини»

6. По завершенні роботи запропонувати учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами своєї домашньої групи. Учням слід намагатися доне¬сти інформацію якісно і в повному обсязі до членів своєї домашньої групи за визначений вчителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку буде остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.

Аналіз ситуації

Застосовується при вивчення гуманітарних дисциплін, коли потрібно аналізувати певні ситуації, випадки з життя: правові, історичні, моральні тощо, де стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть аналізувати індивідуально, в парах, у групах або в загальному колі. Технологія навчає учнів ставити питання, відрізняти факти віддумок, виявляти важливі і другорядні обставини, аналізувати й виносити рішення.

Організація роботи:

1. Приготуйте проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку ви розглядатимете з учнями. Тут мають бути дві сторони конфлікту, позиції й інтереси яких суперечать одна одній. Ситуація повинна бути представлена таким чином, щоб зберігався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

2. Дайте ім'я герою дилеми, наділіть його характерними рисами реальної людини, які б допомогли іншим краще зрозуміти його сутність.

3. Зачитайте історію з вашим героєм і додайте контекст, у якому він має зробити вибір.

4. Представте саму дилему і наведіть два-три найпереконливіші аргументи з кожного боку (щодо вибору, перед котрим став герой дилеми). Це може бути фраза «З одного боку... хоча з іншого...».

5. Завершіть ситуацію формулюванням вибору, поставивши питання, яке потребує відповіді «так» чи «ні». Чи має герой дилеми вчиняти саме так? Отже, в дилемі має бути:

- загальний контекст, знайомство з вибором, що пропонується;

- наведення однаково сильних аргументів «за» і «проти»;

- пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

Аналіз ситуації з учнями можна зробити, користуючись такими пи¬таннями:

1. Якими є факти? Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

2. У чому проблема ситуації? У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, щоб розв'язати ситуацію? У чому полягають інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

3. Якими можуть бути аргументи? Які аргументи можна навести на захист позиції кожної зі сторін? На які документи та інформацію ми можемо посилатися, обстоюючи ту чи іншу позицію?

4. У чому полягає рішення? Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що спираємося, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

 

 

 

Як свідчить досвід навчання учнів біології, групова навчальна діяльність найбільш успішно може застосовуватися в технологічному процесі дидактичної моделі на етапі розвитку понять. Як приклад наводимо технологічну карту уроку з теми: «Будова та функції еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів». На цьому уроці теоре¬тичне поняття клітина розвивається на навчальному матеріалі розділу «Біологія людини», 8 клас. Згідно з дидактичною моделлю формування у школярів теоретичних біологічних знань (ФШТБЗ) формуються такі складові цього теоретичного поняття: хімічні елементи і речовини клітини; розмноження як один із процесів життєдіяльності клітини; тваринна тканина як комплекс клітин і міжклітинної речовини; взаємозв'язок функцій клітини з її будовою; хромосомний набір клітини; поділ клітини як засіб оновлення тканин і органів.

Формування теоретичного поняття клітина відбувалося на уроці під час спільної діяльності учня і вчителя, що спрямовувалася на засвоєння програмних елементів знань та вмінь, а саме:

- учень називає — склад крові;

- розпізнає — формені елементи крові людини і жаби;

- характеризує — будову і функцію еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів.

- порівнює — формені елементи крові людини і жаби.

Шкільна програма з біології для 8 класу пропонує вивчення клітинного складу крові під час виконання лабораторної роботи № 3 «Мікроскопічна будова крові».

За формою організації лабораторні роботи можуть бути фронтальними, груповими та індивідуальними. Як свідчить аналіз практичної діяльності вчителів-біологів, програмні лабораторні роботи проводяться в основному фронтально. Водночас групова форма організації проведення таких занять дає змогу не тільки істотно підвищити ефективність засвоєння знань учнями у процесі спілкування, а й спонукає їх до реалізації своїх індивідуальних дослідницьких здібностей у складі гомогенних чи гетерогенних пошукових груп. Усе це сприяє підвищенню інтересу школярів до біології. Групова форма діяльності поліпшує процес отримання зворотної інформації про хід засвоєння нових знань. Треба зазначити, що фронтальна чи індивідуальна форма роботи такої можливості не дає.

Тема уроку: «Будова та функції еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Завдання уроку: сформувати знання про формені елементи крові; навчити розпізнавати формені елементи на мікропрепаратах і таблицях; розвинути вміння характеризувати спостережувані явища, самостійно робити висновки.

Тривалість — 1 год.

Форма діяльності — дослідницька в малих групах.

Обладнання. 1. Таблиці «Кров