Використання групової форми навчання при вивченні розділу «Біологія людини»

4. Зробіть висновок про еритроцит як одну з клітин організму людини.

Варіант VII

Мета: довести, що лейкоцит — одна з клітин організму людини.

1. Роздивіться під мікроскопом мазки крові людини і жаби, знайдіть на них серед інших клітин крові лейкоцити.

2. Ознайомтеся з матеріалом підручника.

3. Використовуючи матеріал підручника, одержані дані про клітини крові під мікроскопом та знання про організацію тваринної клітини, дайте відповіді на запитання:

Які особливості будови тваринної клітини вам відомі?

Які з цих особливостей притаманні лейкоциту?

Чому лейкоцит та еритроцит мають різну будову?

Як ви вважаєте, який хромосомний набір містить лейкоцит ?

4. Зробіть висновок про лейкоцит як одну з клітин організму людини.

5. Ознайомлення з результатами роботи груп — 10 хв.

Під час обговорення завдань учням можна задавати додаткові запитання, щоб звернути їх увагу на непомічений аспект навчального матеріалу, який вивчався на уроці самостійно. Наприклад:

1. Які складові має кров? До якого типу тканин вона належить?

2. Яке визначення процесу розмноження ви можете дати ?

3. У результаті якого поділу утворюються лейкоцити та еритроцити?

4. Де утворюються клітини крові?

5. Який вміст еритроцитів та лейкоцитів у 1 мм3 крові?

Під час ознайомлення з результатами роботи груп на дошці і кожним учнем індивідуально заповнюється схема «Формені елементи крові».

6. Підсумок уроку. Формулювання висновків — 3 хв.

Висновки з матеріалу, вивченого на уроці, формулюються на основі схеми «Формені елементи крові» і знань, засвоєних учнями самостійно. Висновки занотовуються учнями у зошиті.

1. Клітина є структурною та функціональною одиницею крові.

2. Кров складається з різних клітин: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

3. Клітини крові мають різну будову і тому виконують різні функції.

4. Клітини крові утворюються під час мітозу клітин червоного кісткового мозку.

7. Повідомлення домашнього завдання — 1 хв.

Примітка. На уроці учням пропонується додаткова навчальна інформація, яка може бути використана ними під час виконання лабораторної роботи.

1) Якщо рахувати еритроцити зі швидкістю 100 тис./хв, то для того щоб перелічити всі еритроцити, знадобилося б 450 років.

2) За добу червоний кістковий мозок утворює близько 320 млрд. еритроцитів. У 1 мм3 крові міститься:

 

 

Під час розробки уроку ми керувалися матеріалом монографії О. Г. Ярошенко, яка ґрунтовно досліджувала дидактико-методичний аспект проблеми групової навчальної діяльності школярів. Пропонований в нашій роботі урок ми провели на практиці.

Для проведення експерименту нами були вибрані 2 класи. На початку виконання лабораторної роботи учні одного класу були поділені на гомогенні мікрогрупи за рівнем здібностей, а учні другого класу на мікрокрупи з учнів в високим, середнім та низьким рівнем знань. Кожна група, яка складалася з 4 осіб, отримала інструктивні картки з власним варіантом завдання. Усього було розроблено сім варіантів таких карток, які умовно можна поділити на три групи: полегшений варіант — варіант І; варіант середньої складності — варіанти II—V; варіант підвищеної складності — варіанти VI, VII.

Отримавши завдання, відповідної складності групи учнів кожного класу виконували його згідно з інструктивними картками. Вони працювали не тільки з мікроскопом і підручником, а й з таблицями та додатковим навчальним матеріалом. У процесі спілкування учні знаходили відповідь на подані в інструктивних картках запитання, складали стислу доповідь про результати власної роботи.

Спілкування відбувалося в одному з класів (8-А) не тільки між членами однієї групи, а й між учнями, котрі входили до складу різних груп, а в другому (8-Б) тільки між членами груп. Таким чином у 8-А класі відбувалися первинні систематизація та узагальнення навчального матеріалу, що засвоювався учнями самостійно під час практичної діяльності. Як свідчить шкільна практика, цей процес відбувається швидше та ефективніше в малих групах, ніж під час фронтальної бесіди, що проводиться вчителем. Під час групової навчальної діяльності учнів учитель роз'яснював, як працювати з мікроскопом, консультував з теоретичних питань теми. Технологічна карта уроку групової навчальної діяльності учнів мала такий загальний вигляд.

Перевірка рівня засвоєння знань з вивченого матеріалу у кожному з експериментальних класів після проведення уроку дала такі результати: у 8-А класі рівень знань виявився вищим, ніж у 8-Б.

Отже, групову роботу потрібно проводити формуючи групи учнів з різним рівнем знань, оскільки такий підхід дає більш результативні наслідки, відстаючі учні теж виявляють активність у роботі, і запам'ятовування знань вищий.

 

 

 

Групова навчальна діяльність — це форма (модель) організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною мінімальною метою. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання. 

Необхідно організувати урок таким чином, щоб учні справді працювали в режимі співпраці, а для цього треба запустити механізм співпраці. Суттєвими компонентами співробітництва є позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи.

Залежно від змісту й мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп, а саме: діалог, синтез думок, суспільний проект, пошук інформації, коло ідей, акваріум. Фронтальні технології групового навчання передбачають одночасну спільну роботу всього класу.

Як свідчить досвід роботи вчителів біології, найбільш ефективною групова робота є в тому випадку коли групи, які формуються гетерогенні за складом. В цьому ми переконалися при проведенні експерименту.

 

 

 

1. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М., 1982. — 192 с.

2. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації на¬вчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984. — № 5. — С. 39 — 44.

3. Дьяченко В. К. Общие формы организации процесса обу¬чения. — Красноярск, 1984. — 184 с.

4. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

5. Зверев И. Д., Мягкова А. Н. Общая методика преподавания биологии: Пособие для учителя. — М.: Про-свещение, 1985. — 191 с.

6. Конаржевский Ю. А. Аналіз урока. — М.: Центр «Пед. поиск», 2000. - 336 с.

7. Мягкова А. Н., Комиссаров Б. Д. Методика обучения общей биологии: Пособие для учителя. — М: Просвещение, 1985. — 287 с.

8. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. — К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

9. Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методика, технології. — К.: Фірма «ІНКОС», 2003. — 352 с.

10. ПетровскийА. В. Деятельность: Коллектив. - М.: Политиздат, 1982. - 255 с.

11. Сидорович М. Групова навчальна діяльність учнів на уроках біології. // Біологія і хімія в школі. – 2004. - № 5. – С. 8 – 10.

12. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтегративні технології навчання. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.

13. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

14. Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект. — К: CTAHІЦА, 1999. - 245 с.