Вивчення напрямків діяльності та організації роботи у відділі канцелярії

Існують такі принципи на яких грунтується діяльність міліції:

• принцип законності;
• принцип гуманізму і поваги до особистості;
• принцип соціальної справедливості;
• принцип взаємодії міліції з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням;
• принцип гласності;
• принцип невтручання в діяльність міліції з боку політичних партій, рухів та інших громадських обєднань.

Міліція, як і будь-який інший державний орган, має свою чітко визначену законом структуру. У відповідності зі спеціалізацією, згідно із Законом України „Про міліцію» в структурі міліції виділяються такі підрозділи:

Кримінальна міліція веде боротьбу із загальнокриміналь-ною злочинністю. Для цього співробітники міліції наділені правом проведення оперативно-розшукової діяльності, невідкладних слідчих дій. Основу кримінальної міліції становлять підрозділи карного розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Міліція громадської безпеки здійснює охорону громадського порядку, а її основою є служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби, дільничні інспектори міліції, служба паспортної та міграційної роботи, реєстрації фізичних осіб і дозвільної системи.

Державна автомобільна інспекція здійснює контроль за дотриманням правил безпеки дорожнього руху, регулює рух транспорту і пішоходів на вулицях та автомобільних шляхах. При цьому ДАІ зобов’язана контролювати і технічний стан автотранспортних засобів, здійснювати їх облік тощо.

Міліція охорони забезпечує охорону власності юридичних і фізичних осіб незалежно від форм власності. Даний підрозділ є єдиним підрозділом міліції, що здійснює свою діяльність на основі госпрозрахунку (договірні відносини).

Спеціальні підрозділи міліції покликані забезпечувати охорону громадського порядку на об’єктах і територіях, що мають особливе значення чи потерпілих від стихійних, техногенних нещасть або катастроф. До них також відносяться спецпідрозділи міліції «Сокіл», «Титан», «Кобра» тощо.

Отже, міліція – це державний орган основним завданням якого є дотримання законодавства України усіма субєктами держави.

Розділ 1. Поняття і принципи діяльності міліції.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. міліція – це державний озброєний орган виконавчої влади, що захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Визначення міліції містить у собі основні ознаки, що характеризують цей орган.

По-перше, міліція – це державний орган. Це значить, що міліція є частиною державного апарату, утворюється у встановленому законом порядку і наділена державно-владними повноваженнями, необхідними для здійснення покладених на неї функцій держави. Будучи державним органом, міліція володіє цілим рядом специфічних загальних рис, що відрізняють її від інших органів:

1. Склад і порядок діяльності міліції визначаються нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законом України «Про міліцію», а також іншими прийнятими на їхній основі нормативно-правовими актами;
2. Підрозділи міліції уповноважені державою здійснювати чітко визначені задачі і функції, що випливають із загальних завдань і функцій, покладених на органи внутрішніх справ. З цією метою держава наділяє органи міліції державно-владними повноваженнями.
3. Міліція, як і будь-який інший державний орган, має свою чітко визначену законом структуру.

По-друге, міліція входить до системи органів державної виконавчої влади.

По-третє, міліція – це озброєний орган. Працівники міліції одержують табельну зброю, яку можуть застосовувати тільки у виняткових випадках, з метою забезпечення виконання службових обов’язків по захисту інтересів держави, прав і свобод громадян, охороні громадського порядку і власності від протиправних зазіхань. Ця зброя може бути застосована до злочинця і в інших випадках, передбачених законодавством України.

По-четверте, основною метою діяльності міліції є захист від протиправних зазіхань на життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспільства і держави. У даному разі міліція здійснює правоохоронну діяльність, що полягає, по-перше, у попередженні виникнення умов і причин суспільно небезпечних діянь; по-друге, у їх припиненні; по-третє, у ліквідації наслідків протиправного діяння та відновленні порушених прав громадян. Наприклад, такого роду діяльність виникає, коли порушуються права суб’єктів суспільних відносин або не виконуються покладені на них законодавством обов’язки.

Виконуючи ці завдання, підрозділи міліції в окремих випадках вдаються до примусових заходів, що застосовуються, як правило, до правопорушників (запобіжного заходу, міри стягнення), а також до інших примусових заходів, що застосовуються до осіб, які не вчинили правопорушення, проте лише у випадках, коли цього вимагають інтереси суспільства і держави.

Як найбільш чисельний правоохоронний орган, що виконує важливі і відповідальні завдання, міліція організовує свою діяльність на основі відповідних принципів.

Принципи діяльності міліції – це основні положення, закріплені в Конституції й інших законах України, на яких базується устрій, порядок функціонування і повноваження органів міліції.

Стаття 3 Закону «Про міліцію» називає такі принципи, на яких ґрунтується діяльність міліції:

Принцип законності. Цей принцип полягає в чіткому і неухильному дотриманні, виконанні норм права всіма учасниками суспільних відносин. Якщо мова йде про реалізацію принципу законності стосовно фізичних осіб (громадян), то суть його може полягати у таких словах: «Усе, що не заборонено, – дозволено». У даному разі всі не заборонені законодавством дії будуть розглядатися як правомірні. Якщо ж мова йде про такий специфічний суб’єкт суспільних відносин, як державний орган, в основу діяльності якого покладений публічний інтерес, то принцип законності може полягати у словах: «Дозволене те, що дозволене законом». У системі правоохоронних органів, до яких належить і міліція, не повинно бути невизначеності. Якщо законодавець закріпив за органами