Вивчення напрямків діяльності та організації роботи у відділі канцелярії

Таким чином, виписувати прибутковий касовий ордер необхідно в момент здачі готівкових коштів у касу господарюючого суб’єкта.

В яких випадках заповнюється форма прибуткового касового ордера

Прибутковий касовий ордер заповнюється, коли надходять готівкові кошти в касу організації наступних випадках:

• оприбуткування виручки, що надійшла. При продажу товарів (робіт, послуг) за готівку, коли покупцеві видається чек ККТ або БСО, за підсумками робочої зміни на всю суму готівкової виручки складається тільки один ПКО;
• повернення невикористаних підзвітних грошей;
• отримання грошей з розрахункового рахунку;
• повернення запозичених коштів;
• кошти, що вносяться до статутного капіталу (додаток Д).

Довіреністю визнається письмове повноваження, яке видає одна особа (довіритель) іншій (представнику) для представництва перед третіми особами. Довіреність – це односторонній правочин, що фіксує межі повноважень представника, який діючи на підставі довіреності, створює права та обов’язки безпосередньо для довірителя.

Особа, яка видає довіреність, називається довірителем, а особа, яка отримує повноваження за довіреністю, – представник. Подібна термінологія використовується і в договорі доручення, за яким одна сторона зобов’язується від імені й за рахунок іншої сторони виконати певні юридичні дії. Проте довіреність не тотожна договорові доручення. Співвідношення між ними таке: договір доручення є підставою видачі довіреності. В основі довіреності може бути і договір експедиції, і трудовий договір. Наприклад, матеріально відповідальній особі може бути видана довіреність для вчинення дій, пов’язаних безпосередньо з виконанням нею трудових обов’язків.

Якщо доручення є договором про представництво, що визначає внутрішні взаємовідносини між представником і тим, кого він представляє, і сторони своїми підписами підтверджують, які саме дії і яким саме чином повинен виконати довірений, який розмір винагороди його чекає (якщо це передбачено договором), то довіреність як документ підписує лише довіритель.

Довіреність адресована, насамперед, третім особам має за мету довести до їх відома те, що між представником і тим, кого він представляє, існує домовленість, згідно з якою виконання всіх правочинів, що буде укладати представник у межах довіреності, бере на себе той, хто представляє.

Юридична сила довіреності не залежить від згоди представника на її видачу, як і обсяг повноважень, якими довіритель його наділяє. А ось здійснення повноважень цілком залежить від волі представника.

За обсягом повноважень розрізняють такі види довіреностей: разова – на виконання однієї конкретної дії (наприклад, продати чи купити будинок) ; спеціальна – на виконання яких-небудь однорідних дій (наприклад, довіреність на отримання авторського гонорару протягом року) ; генеральна (або загальна) – на загальне управління майном довірителя (Додаток Е).

Акт звірки – це документ, призначений для визначення стану взаєморозрахунків між контрагентами. Законодавство не зобов'язує організації та індивідуальних підприємців складати ці документи в обов'язковому порядку. Однак більшість працівників бухгалтерії воліють періодично проводити дану роботу з метою уникнути помилок в обліку та можливих розбіжностей з постачальниками і покупцями.

Акт звірки призначений для документального підтвердження стану розрахунків між двома організаціями на певну дату. За допомогою даного документа можна простежити всі господарські операції, проведені за участю контрагентів в розрізі договорів або в цілому по конкретній організації, і вивести кінцеве сальдо на ту чи іншу дату. Цей залишок може бути підтверджений як обома учасниками звірки, так і тільки однією юридичною особою або ІП. Якщо за даними бух. обліку існують розбіжності за сумою кінцевого сальдо, то їх можна усунути шляхом вивчення операцій, які вказані в акті звірки. В обліку тієї чи іншої організації може бути невірно відображено суму якої-небудь продажу або оплати. У разі виявлення помилок бухгалтер робить в обліку виправлення, після чого складається новий акт звірки взаєморозрахунків, який підписується уповноваженими на це особами (Додаток Є)

 

 

Виробнича практика грає важливу роль у підготовці сучасних спеціалістів. Навчальна дисципліна «Концепція професійного спрямування» є концептуальним орієнтиром у підготовці фахівців – документознавців, які навчаються за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність», оскільки об’єктом курсу є професійна діяльність документознавця, а предметом – робота з документними потоками в різних галузях виробництва.

Мета цього курсу полягає у вивченні основного кола проблем і базових понять спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», ознайомленні студентів з особливостями застосування документів у різних галузях виробництва, професійними правами й обов’язками фахівця-документознавця, вимогами до його особистості та діяльності. Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ на території України, основними завданнями якої є організація торгового процесу для всього спектру продукції

Колектив підприємства є стабільним, працюють знавці свого діла, дружелюбні, чуйні робітники.

За час практики я:

ознайомився із структурою та організацією діяльності канцелярії, з професійними обов’язками фахівців;

освоїв програму електронного документообігу Docs. ua;

активно допомагав і виконував доручену роботу, таку як реєстрування вхідної та вихідної кореспонденції;

Виходячи з цього всього, можна зробити висновок про те, що які б прекрасні не були б ідеї, інноваційні технології, найсприятливіші зовнішні умови, але без добре підготовленого та мотивованого персоналу, високої ефективності роботи досягти не можливо.

 

 

1. Быкова Т. А. Основные правила организации документооборота предприятия / Т. А. Быкова // Делопроизводство и документооборот на предприятии. – 2003. – № 9. – С. 10-4.
2. Гордієнко. К. Д. Діловодство в роботі секретаря. Практичний посібник. – К. : КНТ, 2006. – 280 с.
3. Кулешов, С. Г. Документознавство. Історія. Теоретичні основи / С. Г. кулешов; Український держ. НДІ арх.. справи та документозн., Держ. Акад.. керівних кадрів культури і мистецтв, – К. ; ДАКККіМ, 2000 – 162.
4. Кушнаренко, Н. М. Складові змісту спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»: питання методології / Н. М. Кушнаренко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. – № 1. – С. 42-45
5. Кушнаренко, Н. Н. Документоведение: учеб. Для вузов / Н. Н. Кушнаренко. – К. Знання, 2004. – 459 с.
6. Шеремета А. Первинні документи та документообіг на підприємстві / А. Шеремета // Секретар-референт. – 2004. – № 10. – С. 20-23.