Вивчення продуктивних якостей курей промислового стада кросів «Хай-Лайн W-36» та «Хай-Лайн коричневий» в умовах птахівничого підприємства ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району Херсонської області

На сьогодні найбільш високопродуктивною є птиця зарубіжної селекції, особливо американських та канадських фірм [2, 3].

Постійне удосконалення існуючих та створення нових порід, популяцій, ліній та кросів птиці забезпечують прогрес у промисловому птахівництві. Нині в галузі птахівництва спостерігається перехід від селекції на загальну продуктивність до селекції на специфічну – добір за конверсією корму, швидкістю нарощення і стійкістю несучості, тривалістю продуктивного використання птиці, якістю продукції, тощо [1, 4].

Факторами активізації виробництва у птахівництві є поєднання внутрішніх можливостей галузі з державним захистом сільськогосподарських товаровиробників, застосування регулюючих функцій, зокрема ефективної податкової політики, паритету цін, розширення посівів сої, гороху, соняшнику як важливого джерела білків і інше; сприяння розвитку вітчизняної племінної справи; використання лізингу для технічного переозброєння виробництва, стабільний розвиток фінансово-кредитної системи.

Виходячи із цього, необхідно створювати умови для збільшення виробництва продукції птахівництва, оскільки на виробництво яєць і м’яса птахів конверсія (перетворення) енергії і протеїну кормів на продукцію у кілька разів більша, ніж на виробництво свинини, яловичини, баранини, конини.

За інтенсивних умов ведення галузі актуальними є дослідження щодо визначення впливу різних технологічних чинників на продуктивні якості курей сучасних кросів. Потребує вивчення визначення впливу утримання птиці в кліткових батареях різних типів на показники яєчної продуктивності, а також вивчення досвіду провідних птахівничих господарств щодо впровадження ресурсозберігаючих прийомів, які спрямовані на подовження строку продуктивного використання промислового стада птиці [5, 6].

 

 

 

Сьогодні характерними рисами ринку яйця в Україні є збільшення частки промислового виробництва за рахунок зниження виробництва господарствами населення, збільшення споживання яйця. Це дозволяє промисловим виробникам нарощувати свої потужності. Однак, одним зі значимих факторів розвитку промислових підприємств є їхня організаційна структура.

В умовах ринкової економіки необхідно поєднувати сировинні, виробничо торговельні ланки, що переробляють їх, у єдиний організаційно-технологічний комплекс [7, 8].

В Україні існує велика кількість виробників яйця (близько 200 птахофабрик) і компаній, які займаються торгівлею продукції птахівництва. Це приводить до нестабільності каналів збуту й демпінгу на ринку, тому важливим є інтеграція й консолідація галузі.

Український ринок курячого яйця поки що відрізняється низьким рівнем структурованості, тому що 56% поголів'я перебуває в господарствах населення. Проте, за останні 2-3 роки намітилася тенденція до скорочення чисельності цього поголів'я внаслідок значного подорожчання комбікормів (в 2007 р. майже на 70%) і енергоносіїв. У найближчі роки можна чекати зниження поголів'я курей, що втримуються в населення, на 40-50%. Спочатку це приведе до зниження пропозиції на ринку, але дозволить наростити виробництво промисловим господарствам.

Збільшення виробництва яйця в останні роки відбувається за рахунок різкого росту продуктивності курей, особливо у великих сільськогосподарських підприємствах, завдяки поліпшенню селекційної бази, збалансованості і якості кормів [8, 9].

Сьогодні в Україні 97% промислового птахівництва припадає на виробництво яєць і м’яса бройлерів, при цьому промислова череда курей – несучок становить 41%. Україна займає 12 місце на світовому ринку виробництва яйця (1, 16%). На європейському ринку частка України становить 7, 6%. Надалі прогнозується збільшення виробництва яйця у світі. Разом з тим, у розвинених країнах можна чекати невеликий ріст, а в ряді держав Західної Європи – скорочення виробництва.

Середньостатистичний український споживач в 2009 р. спожив 252 курячих яєць. В 2008 р. ця цифра склала 228 шт. Загальне споживання яєць в Україні в 2007 р. зафіксовано на рівні 11, 7 млрд. шт., що на 9, 3% більше, чим в 2006 р. (10, 7 млрд. шт.).

Частка України у світовій торгівлі становить 0, 54%. При цьому 0, 46% займає імпорт яєчних продуктів (яйце в шкарлупі не імпортується) і 0, 08% припадає на експорт. На європейському ринку зовнішньої торгівлі позиції України більш значні: імпорт – 0, 66% і експорт – 0, 13% від загального обсягу торгівлі [10].

Географічна близькість України до границі Євросоюзу дозволяє знизити логістичні витрати, надає істотні конкурентні переваги для розвитку експорту яйця вітчизняного виробництва й можливість потіснити основних європейських імпортерів – США, Індію й Бразилію.

Для виробництва яєць в Україні використовують кроси птиці як закордонної, так і вітчизняної селекції. Згідно з даними Державного племінного реєстру, в Україні поширені 15 кросів яєчних порід, у тому числі 14 -іноземного походження (Ломанн-Браун, Ломанн ЛСЛ, Іза-Браун, Іза-вайт, Хай-Лайн, Шевер, Тетра-СЛ, Хайсекс коричневий, Хайсекс білий, Декалб й ін.).

Використання цих кросів дало можливість провідним вітчизняним підприємствам досягти рівня виробництва в 280-320 яєць від однієї курки-несучки в рік при витратах корму 1, 15-1, 25 кг на 10 штук.

Відомо, що ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності кросів багато в чому залежить від умов утримання й годівлі птиці, епізоотичного стану господарства. На підприємствах, де не повною мірою дотримуються необхідних умов, генетичні можливості будь-якого кросу реалізуються лише на 84-85%. Основу племінної бази птахівництва в Україні становлять 14 племінних господарств. Загальна кількість поголів'я птаха в господарствах становить 542, 7 тис. голів, з них 7 тис. голів – на племінному репродукторі I порядку й 364, 9 тис. голів – II порядку.

В Україні спостерігається тенденція