Вивчення продуктивних якостей курей промислового стада кросів «Хай-Лайн W-36» та «Хай-Лайн коричневий» в умовах птахівничого підприємства ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району Херсонської області

Висновки та перспективи подальших досліджень. Становлення цивілізованих ринкових відносин в Україні в сфері промислового птахівництва вимагає в аграрно-промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетності розвитку вітчизняного сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин на ринку курятини, свободу підприємництва та формування досконалого конкурентного середовища. Тому в умовах кризового стану в агропромисловому виробництві, макроекономічне регулювання ринку продукції птахівництва повинно здійснюватися під впливом механізму державного аграрного протекціонізму, яке повинно полягати в наступних напрямках:

- державне регулювання цін на основні стабілізуючі фактори виробництва;

- дотаційна підтримка комбікормової промисловості;

- розробка та реалізація програми розвитку птахівничої галузі з використанням централізованих та місцевих бюджетних коштів;

- пряма фінансова допомога суб’єктам діяльності, які займаються виробництвом продукції птахівництва;

- державна підтримка із здешевленням продукції для підприємств товарного виробництва;

- обґрунтований фінансовий механізм та механізм фінансової політики;

- щорічне визначення в державних програмах видів та розмірів квот на продукцію птахівництва та інші.

 

 

У зв’язку з тим, що у всьому світі і в Україні також для виробництва харчових яєць застосовують високопродуктивні яєчні кроси зі значною реакцією на різні стреси, вченими провідних наукових центрів із птахівництва в різних країнах розробляються і апробуються альтернативні (менш жорсткі) схеми линьки. Вони базуються не на повному голодуванні птиці, а на зменшенні дачі корму, з пониженою поживністю при зменшенні тривалості освітлення. Під час такої линьки здійснюється постійний контроль втрати живої маси, і при її зменшенні до певної межі (на 20-25%) линьку припиняють, а птицю поступово переводять на нормативні параметри годівлі і освітлення [14].

Вплив різних схем альтернативної (менш жорсткої) линьки на продуктивні якості гібридних несучок різних яєчних кросів в останні роки вивчали на контрольно-випробувальній станції у штаті Північна Кароліна (США).

Останнє таке випробування було завершено у жовтні 2009 року. Птиця випробувалася до досягнення 110-тижневого віку. В абсолютно однакових умовах утримання оцінювали 10 білих і 6 коричневих кросів різних селекційних фірм. П’ять із 16 оцінених кросів нині використовуються в Україні. Це три білих кроси: Хай-Лайн W 36, Ломанн ЛСЛ і Хайсекс білий та два коричневих – Хай-Лайн браун і Хайсекс браун. Кілька років тому в Україні використовували також кроси: Хай-Лайн W98, Шевер білий, Іза браун, Іза вайт.

Серед різних технологічних прийомів підвищення яєчної продуктивності в практиці роботи птахівничих підприємств застосовують примусове линяння. Під примусовою линькою розуміють процес, який виникає в організмі птиці під дією ряду стрес-факторів: обмеження годівлі й зниження поживності раціонів, обмеження у кормі і воді у перші дні, зменшення або повне припинення освітлення тощо.

Примусове линяння дає можливість подовжити строки використання несучок і, таким чином, скоротити кількість приміщень для вирощування молодняку [15].

У зв’язку з тим, що відпадає потреба в санітарно-профілактичних перервах, зменшуються затрати часу і засобів на підготовку приміщень, необхідних при комплектуванні пташників ремонтним молодняком. Значно скорочується відхід поголів’я (вибракування, падіж) порівняно з цими показниками в першому періоді продуктивності птиці. Збільшується кількість яєць, які належать за масою до першої категорії. Внаслідок поліпшення якості харчових яєць економічні показники діяльності господарства зростають.

За даними А. Ш. Кавтарашвили [14], досліди останніх років показали, що примусову линьку слід проводити за трьома основними критеріями: зниження живої маси на 30% від норми, повне припинення несучості (не більше 0, 5%), відсутність несучості на протязі 15-20 днів.

Обмеження в годівлі є найбільш ефективним методом примусової линьки. Цей метод заборонений у Великобританії і деяких державах Європи внаслідок впливу на стан здоров’я птиці. Цей факт може впливати на розвиток світового птахівництва. Внаслідок цього спроби найти метод примусової линьки, який не пов'язаний з обмеженням корму, являється перспективою удосконалення методів проведення примусового линяння курей [10, 11].

Застосовуючи гормональний метод, в організм птиці уводять гормональні препарати. За дослідженнями Д. Т. Вінничука [16] у багатьох випадках при веденні приватного господарювання доцільно викликати примусове линяння птиці шляхом введення прогестерону протягом 20-25 днів в дозі 5 мг на 1 голову на добу. При цьому кури линяють з 11 по 19-й день після початку введення препарату. Таким чином, введення прогестерону курям для примусового линяння скорочує його тривалість з 30…150 днів до 10 днів, що забезпечує синхронізацію основних технологічних процесів при розведенні птиці та отримання більшої кількості яєць курей за рік.

Хімічний метод викликання примусового линяння передбачає додавання до корму або води спеціальних хімічних препаратів.

Примусова линька проявляється внаслідок комплексної дії на птицю стрес-факторів і викликає пригнічення імуногенезу. Встановлено, що у птиці підвищується чутливість до Ньюкаслської хвороби. Тому в процесі підготовки і впродовж линьки курей необхідно виконувати ряд ветеринарно-профілактичних заходів, які сприяють оздоровленню птиці [15].

Існування різноманітних програм проведення примусового линяння з огляду на економічну доцільність цього