Я – єдиний і неповторний. Тренінг розвитку соціально-комунікативного потенціалу підлітків

Тренінг є активним груповим методом психологічної роботи й відповідає природному прагненню підлітків до спілкування з однолітками. Така форма роботи створює найкращі умови для навчання методам комунікації. Жива, доброзичлива атмосфера полегшує дитині проходження процесу індивідуалізації, що є основою для подальшого дорослішання, сприяє особистісному росту, позитивному сприйманню свого «Я».

Програма тренінгу розвитку соціально-комунікативного потенціалу учнів спрямована на формування позитивної самооцінки, почуття впевненості, самоповаги.

Низька соціальна адаптація часто пов’язана з негативною «Я- концепцією» і низькою самооцінкою. Само сприйняття і соціальна адаптація є взаємозалежними. Якщо підліток зневажає себе, він буде зневажати і ненавидіти інших, але якщо він відчуває до себе повагу і довіру, то буде так само довіряти іншим і поважати їх. Основними порушеннями, які виникають у підлітковому віці, є нездатність спілкуватись, знайомитись та взаємодіяти з іншими людьми.

Тренінги розвитку соціально-комунікативної активності сприяють розвитку життєвих компетентностей школярів, підвищують самооцінку, допомагають реалізуватись у суспільстві.

 

 

Мета: Розвивати соціально – комунікативні навички, почуття власної значимості, формувати правильну самооцінку та способи ефективної взаємодії в колективі.

Тривалість заняття - 45 хвилин

 

Психолог: Сьогодні ми з вами зібралися, щоб краще пізнати себе та інших і налагодити взаємодію в нашому колективі. У цьому нам допоможуть вправи. Але перш ніж перейти до них, потрібно виробити правила роботи і постійно їх дотримуватись.

 

Добровільна участь у виконанні вправи.

Говорити тільки про себе, свої почуття.

Один говорить – усі слухають.

Бути толерантним.

Знайомство (10 хвилин)

Усі учасники сідають у коло. Ведучий пропонує назвати своє ім’я і коротенько про себе розповісти. Наприклад: «Мене звати Олена. Подобається, коли мене називають Лєною. Мої знайомі сказали б про мене, що я»

 

Кожен учасник по черзі виходить в центр, називає ім’я, супроводжуючи його яким – небудь жестом, мімікою чи позою. Вибір жесту чи пози – за бажанням учасника. Головне, щоб правильно відобразити своє «Я». Наприклад, в центр кола виходить одна з учасниць, називає своє ім’я, наприклад, -»Анна», ілюструючи його низьким поклоном. Інша учасниця наприклад, – «Ірина» – присідає. За допомогою цих жестів потрібно розкрити свій образ, характер, темперамент, свою візитну «картку».

Після того як кожний з учасників презентував своє ім’я, всі розповідають про те, як вони зрозуміли своїх партнерів по грі (якщо в групі один одного знають, детально розбираються випадки, коли ім’я людини не відповідало позі, за допомогою якої вона представлялась).

 

Учасникам роздаються заготовлені картки, на яких відмічені емоції, і те, за допомогою яких частин тіла потрібно ці емоції виразити. Наприклад, картка «Сум. Руки» означає, що сум потрібно виразити за допомогою рук. Учасникам потрібно відгадати, яку емоцію виражають.

Емоції: «Горе. Обличчя», «Радість. Губи», «Чванливість. Права рука», «Гордість. Спина», «Страх. Ноги», «Відданість. Очі», «Здивування. Очі. Рот»

Ця вправа допомагає відчути себе розкутим, вільним, розвиває акторські здібності.

 

Кожному учаснику потрібно відобразити сцену – пантоміму: «У мене болить зуб», «Мені сумно», «Я загубив гроші», «Як приємно помріяти», «Я отримав п’ятірку на вступних екзаменах до інституту».

 

Мета: Визначити особливості самовираження учасників за допомогою метафоричних засобів.

Хід вправи: Учасники сідають у коло. Ведучий говорить про те, що знайомство продовжується, і пропонує закінчити такі речення:

«Якби я був книжкою, то я був би..»(словником, детективом, віршами, тощо)

«Якби я був явищем природи, то я був би... (вітром, сонцем, бурею тощо)

«Якби я був музикою, то я був би (романсом, класикою, джазом тощо)

«В наступному житті я хотів би бути... (актором, міністром, священиком тощо)

«Якби я був твариною, то я був би..»

«Якби я був рослиною, то я був би..»

 

Мета гри полягає в тому, щоб відгадати людину, яку задумала група.

Всі учасники сідають у коло, за бажанням вибирається ведучий. Він виходить з кімнати, а група вибирає людину, яку будуть відгадувати. Ця людина нагадує всім свої образи-перетворення з вправи «Перетворення»

Кожен, або один з учасників характеризує цю людину, а завдання ведучого- її відгадати.

Наприклад: «Ця жінка схожа на літній сонячний день» (сонце). Інший учасник: «Це прекрасний поет» (вірші)»Захоплюється романсами, в наступному житті мріє бути дипломатом». Якщо ведучий не відгадає з першого разу, можна спробувати відгадати з другого разу. Потім гру повторюють з іншим ведучим, характеризуючи іншу людину.

Якщо учасники тренінгу добре знають один одного, можна застосовувати інший варіант гри, коли ведучий сам ставить три, чотири запитання до групи. Наприклад:

Якби ця людина була явищем природи, то яким?

Якби ця людина була твариною, то якою?

Якби ця людина була твариною, то якою?

Після відповідей групи ведучий пробує відгадати загадану людину.

 

Кожен учасник по колу передає компліменти і