Загальна характеристика річки Інгулець

Комплекс складається з ряду очисних установок: відстійника, пісколовки, фільтри, установки для знезараження води. В очисних установках шахтна вода поетапно очищується від механічних домішок величиною 1 мм, і величиною більш 100 – 150 мкм, потім відбувається глибока очистка шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок крупністю не більше 1,5 мг/л, і на останній стадії очищення відбувається знезараження шахтної води.[25]

На першому етапі очищення шахтна вода подається в відстійник наилиного типу ОН. Тут відбувається очищення води від механічних домішок з реагентною обробкою води і без використання реагентів при вмісті механічних домішок в початковій воді від 50мг/л до 50г/л і величиною часток 1 мм.

Відстійник складається з камер освітлення, утворення пластівців, ущільнення осаду. В камері освітлення встановлені пакети з нахильними камерами. Посуваючийся потік вихідної води, пройшовши камеру утворення пластівців, надходить в камеру освітлення. В камері освітлення, встановлені нахильні листи,які утворюють ряд камер. При русі води в камерах відбувається випадіння механічних домішок на нижню площину камер. Освітлена вода надходить в зливні жолоба і через патрубок відводиться з відстійника в пісколовку, де шахтна вода очищується від механічних домішок величиною 100 – 150 мкм.

Шахтна вода по патрубку надходить в бічні канали, аз них – на спрямовуючу решітку нахильної камери. Випавши на нахильну поверхню частки сповзають у шлаконакопичувач.

Фільтр секційний напірний (ФСН) призначений для очищення стічних вод підприємств від механічних домішок шляхом фільтрації через насипну зернисту загрузку (кварцовий пісок, антрацитові крихти, подрібнений керамзит). Фільтр складається з 6 секцій, об’єднаних двома розподільними пристроями, які керуються автоматично. Всередині кожної з секцій фільтру на кожному дні верхньої та нижньої камери загружено фільтруючий матеріал. У верхній камері знаходиться крупнозернистий керамзитовий пісок, у нижні кварцовий пісок. Секції працюють послідовно у режимі фільтрація промивка.[25]

Після цього частково очищена вода надходить на поверхню, та вона проходить більш ретельне очищення від твердих фракцій, шкідливих бактерій і хвороботворних організмів.

Глибоке очищення шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок не більш 1,5 мг/л відбувається в фільтрі глибокого очищення. Фільтр складається з вух циліндричних камер,на нижній частині, на нижній яких встановлені ложне дно з щільовими дренажними розподільчими ковпаками. Верхня камера завантажена крупнозернистим керамзитовим піском, нижня дрібнозернистим кварцом. Фільтр оздоблений двома оглядовими люками. Промивається фільтр зворотною подачею чистої води через патрубок. Під впливом потоку води в нижній і верхній камерах розрихлюється фільтруючий матеріал і відмивається від механічних забруднень.[43]

Знезараження шахтної води відбувається електрохімічним шляхом. Частина очищеної від зважених речовин шахтної води надходить в буферний бак, звідти збагачена активним хлором звідти самоходом по трубопроводу надходить в контактний резервуар, де змішується з загальним потоком який підлягає знезараженню шахтної води.

Живлення електролізера постійним електричним потоком здійснюється від току. Очищення катодів від осаду солей жорсткості відбувається періодично.[44]

 

 

Таким чином, виходячи з результатів нашого дослідження ми можемо зробити такі висновки: що Інгулець (Малий Інгул) — річка на півдні України, притока Дніпра. 

Довжина річки 549 км. Початок річки в заболоченій балці біля с. Топіло Знаменського р-ну Кіровоградської області на висоті 175 метрів. Тече по Придніпровській висоті по території Кіровоградської і Дніпропетровської областей України. У нижній течії протікає по Причорноморській низовині в межах Миколаївської и Херсонській областей. Нижче с. Тарасовки (Білозерський район Херсонської області) Інгулець утворює лиман шириною до 1 км і впадає в Дніпро декількома рукавами в 45 км від гирла останнього, біля с. Садове. Від гирла Інгульця до Херсону 20 км по руслу Дніпра.

Висота гирла над рівнем моря – 0,1 м. Падіння ріки складає 175 м, нахил річки – 0,32 м/км (у верхній течії до 1,2 м/км). Швидкість річки на плесах незначна, на перекатах 0,2 – 0,5 м/сек (0,72 – 1,8 км/ч).

Аналіз науково-літературних джерел показав, що головна особливість екосистеми басейну р.Інгулець полягає в тому, що в наш час неможлива екологічна рівновага, тому що порушено здатність річки до самоочищення.

З наукових джерел ми довідались, у відповідності до обраної теми, про об’єкти, що негативно впливають на якість води в Інгульці, на розвиток і існування представників флори та фауни річки та її берегів і плавнів.

Як приклад можна навести дані 

В річку скидається приблизно 0.20 км3 шахтних вод Північного гірничо-збагачувального комбінату ( ГЗК ) в Кривому Розі та стоків з очисних споруд цього міста(через Карачунівського водосховища). Останнє формується також за рахунок води з Каховського водосховища, що подається каналом Дніпро-Кривий Ріг. Деяка кількість шахтних вод( приблизно 0.15 км3 щорічно) попадає в Інгулець з Інгулецького ГЗК та невеличких приток (зокрема р. Вісунь). Головним чином, на зрошення (0.2 км3), а також на випаровування та фільтрацію втрачається приблизно половину стоку. В гирлі річки (с. Садове) фіксується середньорічний стік в 0.3 км3.

Безконтрольна забудова заплави