+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
47
Мова:
Українська
відповідно до заявок підприємств-учасників учасників повинні були бути 12573 тис.м. Скид шахтної води зі ставка-накопичувача б. Свистунова в р. Інгулець розпочато в листопаді 2008 році у відповідності до затвердженого “Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в 2008-2009р.р.”. Об’єм скиду становить 11,3 млн.м. Станом на 01.01.07 об’єм води в ставку-накопичувачу зменшено на 7 379,6 тис.м. Насосною станцією транзитом через Дзержинське шламосховище перекачана шахтна вода в об’ємі 7 476 тис.м. Фільтрація води із ставка-накопичувача призводить до виносу в водоносний комплекс ряду забруднюючих речовин, головними з них є: макрокомпоненти – хлориди, натрій, солі кальцію і магнію; мікрокомпоненти – бром і кадмій. Вода у ставку-накопичувачі має мінералізацію (на 2007 г.) 33,2 – 33,9 г/л і хлоридний натрієвий склад. Вода має реакції( рН 8,4 – 8,7), високою жорсткістю (64 – 80 мг-екв/л). Вміст хлоридів – до 17650 – 19000 мг/л, натрія – 10240мг/л.[26]
Табл 4.1.
Концентрація мікрокомпонентів, які присутні в підземних водах в аномально-високих кількостях.
Табл 4.2.
Хімічний склад води у ставку-накопичувачі б. Свистунова
З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення. По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забруднювачів залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються діяльністю людини.[60]
Злочинне залучення до землеробства в 60-ті роки ХХ століття водозахисних зон Інгульця призвело до катастрофічного збільшення розораності земель басейну річки аж до 85-90 %, що, при практично нульової лісистості території, швидко інтенсифікувало ерозійні процеси. В результаті ерозії ґрунтів пройшло інтенсивне замулення річища, що суттєво зменшило загальну водність Інгульця.[33]
До речі, це викликало не тільки втрату функції самоочищення, а й повне знищення транспортного значення цієї річки, яка ще на початку 60 років ХХ століття була судноплавною від гирла до міста Снігірівка.Зараз щорічний середній обсяг стоку Інгульця у верхів"як (в передмістях Кривого Рогу до впадіння в нього Саксагані) зараз складає приблизно 0.24 км3. Причому в значній мірі це вже не власне інгулецька вода, а вода з річки Дніпра, що подається каналом Дніпро-Інгулець з Кременчуцького водосховища . В річку скидається приблизно 0.20 км3 шахтних вод Північного горно-збагачувального комбінату ( ГЗК ) в Кривому Розі та стоків з очисних споруд цього міста(через Каранівського водосховища). Останнє формується також за рахунок води з Каховського водосховища, що подається каналом Дніпро-Кривий Ріг. Деяка кількість шахтних вод( приблизно 0.15 км3 щорічно) попадає в Інгулець з Інгулецького ГЗК та невеличких приток (зокрема р. Вісунь). Головним чином, на зрошення (0.2 км3), а також на випаровування та фільтрацію втрачається приблизно половину стоку. В гирлі річки (с. Садове) фіксується середньорічний стік в 0.3 км3. [43]
4.3. Інгулецький заказник
Інгуле́цький степ — ландшафтний заказник. Розташований в межах Криворізького району Дніпропетровської області, неподалік від села Недайвода. Площа 65,6 га. Створений в 2002 році.
На початку 1990-х (1992 р.) увагу представників наукової громадськості привернула територія по обидва береги річки Інгулець, на південний захід від села Недайвода. Було встановлено, що в місцевому трав'янистому покриві ростуть рослини, що підлягають охороні. Як наслідок — Указом Президента в 2002 році на частині цієї території створений ландшафтний заказник «Інгулецький степ» площею 65, 6 га. У 2004 році Дніпропетровська обласна рада своїм рішенням у рамках програми формування та розвитку національної екологічної мережі області для потреб створення національного парку зарезервувала 4000 гектарів земельного наділу за рахунок земель запасу.[6]
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Інгулецький степ" (далі – Заказник) оголошено Указом Президента України від 21.02.2002 №167/2002. [31]
Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.
Біота. Дана територія є найбільшою у регіоні ділянкою із цілинним степом. На території виявлено при попередньому, неповному обстеженні 43 види рослин і 122 види тварин з різним природоохоронним статусом, з них 11 видів рослин і 42 види тварин занесені до Червоної книги України. Археологічні пам'ятки. На території заказника розташоване ще недостатньо вивчене святилище епохи пізньої бронзи — раннього заліза. За словами наукового співробітника Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірини Стеблини, кілька тисячоліть тому це місце було сакральним.[57]
Заказник оголошено з метою збереження і відтворення унікальної ділянки долини і берегових крутосхилів річки Інгулець з мальовничими скелястими берегами та цінними рослинними і тваринними угрупованнями придолинно-степового петрофільного комплексу, збереження і відновлення чисельності популяцій багатьох рідкісних, а також занесених до Червоної книги України видів рослин (астрагал шерстистоквітковий, ковила пірчаста, ковила українська) і тварин (вусач земляний-хрестоносець, махаон, гадюка степова, полоз жовточеревий, лунь степовий, тушканчик великий).
Основними завданнями Заказника є: збереження і відтворення