Замкові комплекси XII – XVII ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

 

Жукова Олена Вікторівна

 

УДК [069. 51: 623. 1] (477. 43) “10 / 17” (043. 3)

 

 

Спеціальність 17.00.08. – Музеєзнавство. Пам’яткознавство

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

Харків – 2007

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і туризму України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Каністратенко Микола Миколайович, Харківська державна академія культури (м. Харків), перший проректор, доцент кафедри історії України та музеєзнавства.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Гаврилюк Світлана Віталіївна, Волинський державний університет ім. Лесі Українки (м. Луцьк), професор кафедри давньої та нової історії України; кандидат історичних наук Ярошенко Євген Станіславович, Харківська обласна державна адміністрація (м. Харків), головний спеціаліст управління з питань внутрішньої політики.

 

 

Актуальність теми зумовлена посиленням уваги до охорони історико-архітектурної спадщини в цілому та замкових комплексів зокрема. Тема поданої до захисту дисертації “Замкові комплекси ХІІ – ХVІІ ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження та використання” складається з двох різнопланових наукових проблем. Перша проблема полягає в дослідженні історії та сучасного стану замкових комплексів Хмельницької області як складової історико-архітектурної спадщини України. Історичне дослідження збережених дванадцяти замків зумовлене науковим обґрунтуванням їх історико-культурної цінності, необхідним для вирішення сучасних завдань охорони пам’яток. В основу дослідження сучасного стану покладено рівень збереженості замкових комплексів, їх технічний стан, об’ємно-планувальні характеристики, характер використання на сучасному етапі.

Другою проблемою є визначення найефективнішого засобу збереження та використання замкових комплексів Хмельницької області, основаного на врахуванні їх історико-культурної цінності, сучасного рівня збереженості та особливостей тополандшафтного й містобудівного розташування.

Нині Хмельниччині належить третє місце в Україні після Тернопільської та Львівської областей за кількістю збережених пам’яток фортифікаційного будівництва. За показниками збереження й ефективного використання замків область займає одну з останніх позицій у країні (серед дванадцяти замків лише два використовуються шляхом пристосування під музеї), більшість замкових комплексів перебуває в стані, що не сприяє їх подальшому збереженню. Отже, на сьогодні перед пам’яткоохоронною сферою області гостро постала проблема збереження замків. 

При характеристиці рівня дослідженості даної теми слід вказати, що основну увагу науковці приділяють вивченню історії архітектури замкових комплексів Хмельниччини. Існуючі спеціальні дослідження проблем охорони фортифікаційної спадщини стосуються охорони пам’яток у цілому, без виокремлення замкових споруд в окремі групи. Дослідження проблематики сучасного стану замкових комплексів Хмельницької області ведуться стосовно Кам'янець-Подільського та Меджибізького замкових комплексів, тоді як інші замки області залишаються поза увагою дослідників. Відсутні також дослідження, присвячені шляхам і методам, проблемам та перспективам музеєфікації замків області. Таким чином, виникає необхідність дослідження на науковому рівні проблем збереження всіх замкових комплексів Хмельниччини та шляхів ефективного вирішення цих проблем. Тому дисертаційне дослідження, в якому авторка поставила за мету вивчити сучасний стан збереження та використання мурованих замкових комплексів Хмельницької області, напрями пристосування фортифікаційних пам'яток до сучасних потреб суспільства, перспективи їх ефективного використання, безперечно, є актуальним. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження зумовлений тенденціями, що відбуваються нині в загальнодержавній пам’яткоохоронній політиці, відображеними в таких документах:

• “Програма збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст”, розроблена Держбудом у 1999 р.; 

• “Комплексна програма розвитку Національного історико-архітектурного заповідника “Кам'янець”, ухвалена постановою Кабінету Міністрів України № 378 від 15. 03. 1999 р.; 

• “Перспективна програма консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого й Нового замків”, розроблена Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (НДІТІАМ) 1999 р. і узгоджена Держбудом України та Міністерством культури і мистецтв 2000 р.;

• “Перелік історичних місць, які взяті під опіку держави”, затверджений рішенням Уряду від 26. 08. 2001 р.;

• “Положення про Державний історико-культурний заповідник “Межибіж”, затверджене наказом Держбуду України № 13 від 18. 01. 2002 р.; 

• “Проект організації території національного природного парку “Подільські Товтри”, охорони, відтворення і рекреаційного використання його природних комплексів та історико-культурних об’єктів”, розроблений Держбудом спільно з НДПІ містобудування у 2002 р.;

• “Концепція державної програми збереження та використання замків України на 2006 – 2011 рр.”, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 182 – р від 8. 06. 2005 р.

Досліджувана проблема є складовою частиною загального плану наукової роботи кафедри історії України та музеєзнавства Харківської державної академії культури за напрямом ”Музейна справа та охорона пам'яток”.

Метою дослідження є виявлення історико-культурного значення та сучасного стану замкових комплексів Хмельницької області. З урахуванням історико-культурної цінності, рівня збереження, особливостей тополандшафтного й містобудівного розташування, об’ємно-планувальних характеристик розробити ефективний засіб збереження та використання замкових комплексів Хмельницької області.

Завдання дослідження: 1) проаналізувати історичний розвиток замкових споруд Хмельницької області, виявити їх історико-культурну цінність; 2) визначити місце пам'яток фортифікаційного будівництва Хмельниччини в загальній історико-архітектурній спадщині України; виявити особливості замків області, що впливають на стан їх збереження; 3) дослідити стан збереження