Замкові комплекси XII – XVII ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання

Саме тому об’єктом дослідження обрано проблеми збереження та напрями ефективного використання замкових комплексів Хмельницької області.

Предмет дослідження – замкові комплекси Хмельницької області як складова загальної архітектурної спадщини України. Орієнтиром у визначенні історико-культурної цінності пам’яток є архівні документи, відповідні іконографічні матеріали, наукові роботи, що дають змогу об’єктивно виявити засади будівництва, функціонування замків, необхідні при вирішенні сучасних завдань охорони пам’яток. 

Методи дослідження. З урахуванням поставленої мети, що об’єднує виявлення історико-культурної цінності замкових комплексів Хмельницької області та дослідження їх сучасного стану, в дисертаційній роботі використовувався комплекс історичних і музеєзнавчих методів дослідження.

У роботі з джерельним матеріалом було використано комплексно-хронологічний та комплексно-тематичний методи. Застосовувався також кількісний метод, що забезпечує високий ступінь точності при зіставленні однопорядкових даних об'єктів, які досліджуються. Цей метод необхідний, коли текстового матеріалу не тільки достатньо, а й забагато.

Для отримання фактичного матеріалу використовувалися методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, періодизації подій, логічної послідовності, історико-порівняльний.

Необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети стало використання методів теоретичного дослідження і методів, використовуваних на емпіричному та теоретичному рівнях: абстрагування, аналізу і синтезу, моделювання; ідеалізації, гіпотези та припущення, системного підходу.

Хронологічні межі дослідження зумовлені метою і завданнями роботи. Залучені до комплексного аналізу замки формуються у ХІІ – ХVІІ ст. Наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. вони втратили своє функціональне призначення. На сьогодні замкові комплекси існують як історико-культурні пам’ятки.

Географічні межі – Хмельницька область як окрема адміністративно-територіальна одиниця. Однак, специфіка обраної теми вимагала виходу за ці рамки з метою аналізу організації охорони пам’яток фортифікаційного будівництва в Україні. 

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: 

– вперше комплексно представлено історію виникнення та подальшого функціонування збережених на сьогодні мурованих замкових комплексів Хмельницької області, визначено їх історико-культурну цінність; 

–досліджено стан збереження та використання всіх дванадцяти замків Хмельниччини на сучасному етапі; виділено чинники, що впливають на їх збереження; 

– вперше проаналізовано досвід сучасного використання замків в Україні; удосконалено критерії оцінки пам’яток для визначення можливостей їх використання; 

– створено концепцію музеєфікації замкових комплексів Хмельницької області як найефективнішого засобу їх збереження; визначено шляхи та методи музеєфікації, які б відповідали сучасним соціокультурним вимогам і реаліям буття; 

– доведено, що музеєфікація, як створення умов для екскурсійного відвідування, сприяє перетворенню пам’яток на туристичний продукт; 

– розроблено пропозиції щодо музеєфікації всіх існуючих на сьогодні в Хмельницькій області замкових комплексів з подальшим використанням у туристичній галузі. 

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх історична частина впроваджує до наукового кола систематизовані наукові знання щодо виникнення та подальшого функціонування замкових комплексів Хмельниччини, які були розпорошені по різноманітних публікаціях і архівних матеріалах. В експериментальній частині роботи проаналізована інформація про сучасний стан збереження, використання замків Хмельниччини, розроблені пропозиції музеєфікації всіх збережених замкових комплексів області.

Результати дослідження можуть бути використані в лекційних курсах з історії, музеєзнавства, при розробці спецкурсів з історії фортифікаційного будівництва, спецкурсів з охорони пам’яток, замкового туризму, а також у процесі підготовки узагальнюючих праць з історії фортифікаційного будівництва на Поділлі, путівників і буклетів як з історії замків Хмельниччини взагалі, так і по окремих пам’ятках.

Матеріали дисертації можуть застосовуватися під час розробки проектів музеєфікації замків Хмельницької області, екскурсій, складання схем туристичних маршрутів з залученням замкових комплексів до туристичних мереж України.

Особистий внесок здобувача. Всі публікації, що відображають зміст дослідження, виконані самостійно. Значним внеском у справу охорони замкових комплексів Хмельниччини стало дослідження сучасного стану замків області, аналіз їх типів і характеру архітектурного мистецтва; запропоноване експериментальне створення туристичних та екскурсійних маршрутів, пропозиції з розміщення груп приміщень закладів туризму й музейництва в об’ємно-планувальних структурах пам’яток; введення до наукового обігу зроблених авторкою фотографій та схем збережених замкових комплексів області. 

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладалися на 29 наукових конференціях, більшість з яких мала статус міжнародних. Серед них: VII Міжнародні Могилянські читання “Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть”, м. Київ, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 5 – 6 грудня 2002 р.; І Міжнародна науково-практична конференція “Сангушківські читання”, м. Славута, 24 – 25 січня 2003 р.; наукова конференція молодих учених “Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст.”, м. Харків, ХДАК, 16 – 18 квітня 2003 р.; ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених “Крок у майбутнє”, м. Київ, Київський національний політехнічний університет, 25 – 27 червня 2003 р.; Міжнародна науково-практична конференція “Замки і туристичний бізнес – ефективне поєднання”, м. Львів, Національний університет “Львівська політехніка”, 30 – 31 жовтня 2003 р.; ІІ