Замкові комплекси XII – XVII ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання

До наукового обігу додаються архівні матеріали з фондів Державного архіву Хмельницької області, Центрального архіву давніх актів та рукописів в м. Києві, Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, архіву Національного історико-архітектурного заповідника “Кам'янець”, архіву державного історико-культурного заповідника “Межибіж”, архівів управління культури і туризму, управління архітектури при Хмельницькій обласній державній адміністрації, архіву Науково-дослідного інституту теорії і історії архітектури та містобудування (НДІТІАМ).

Важливим видом інформаційного матеріалу для розкриття теми стали опубліковані документи. До них належать наративні джерела – опубліковані літописи, записки іноземців, люстрації, описи, нормативні документи, державні програми з охорони історико-культурної спадщини України.

Складність пошуку архівних і опублікованих матеріалів полягала в тому, що вони розпорошені по багатьох архівах, різних фондах. Багато з них не завжди безпосередньо стосуються досліджуваної проблеми, мають фрагментарний характер, потребують доповнення й перевірки інформацією з інших джерел. Тривала пошукова робота уможливила виявлення нових матеріалів, які введено до наукового обігу. Використання їх у комплексі з уже оприлюдненими джерелами дало можливість висвітлити історію виникнення та подальшого функціонування замкових комплексів Хмельниччини, процес становлення охорони замків області.

Таким чином, фрагментарне вивчення питань історичного значення, сучасного стану та ефективного збереження замкових комплексів Хмельницької області зумовило проведення комплексного дослідження з цієї проблематики. 

У підрозділі 1.3. “Методологія та структура дослідження” приділяється увага загальній методиці й основним методам дослідження. 

Відповідно до поставленої мети, що об’єднує виявлення історичного значення замкових комплексів Хмельницької області та дослідження їх сучасного стану, в дисертаційній роботі використовувався вагомий комплекс методів, зумовлений багатогранністю дослідження, що включає історичний, пам’яткоохоронний і музеєзнавчий аспекти. 

У роботі над історичної частиною дослідження, з джерельним матеріалом застосовувалися комплексно-хронологічний і комплексно-тематичний методи. Структура історичної частини дослідження побудована за допомогою методу періодизації подій. При аналізі історичної картини формування й подальшого існування оборонних споруд сучасної Хмельниччини використовувався історико-порівняльний метод.

Велику роль у процесі інтенсивного накопичення фактологічного матеріалу та оперативній постановці актуальних проблем дослідження збережених замкових комплексів Хмельницької області, в систематичному цілеспрямованому вивченню об’єктів відіграв метод спостереження. Метод спостереження використовувався й при дослідженні використання, сучасного технічного стану замкових комплексів області. При вивченні характерних рис замкових комплексів, їх об’ємно-планувальних характеристик, визначенні особливостей замків, що впливають на стан збереженості, аналізу сучасного збереження й використання замкових комплексів області, України в цілому, значну роль відіграв метод порівняння.

Необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети стало використання в ході проведення досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях методів абстрагування, аналізу й синтезу, моделювання, табличного.

У другому розділі “Історичне значення та сучасний стан замкових комплексів Хмельницької області” висвітлюється історія виникнення, функціонування та сучасний стан дванадцяти збережених замкових комплексів Хмельниччини. 

У підрозділі 2.1. “Історико-культурна цінність замкових комплексів Хмельницької області” проаналізовано історичний розвиток збережених замкових споруд області, виявлено їх цінність. 

У пункті 2.1.1. “Виникнення та початкові етапи мурованого оборонного будівництва на Хмельниччині” розглядаються процеси зародження тих замкових комплексів, залишки яких збереглися на території області донині. Період виникнення досліджуваних пам'яток займає широкий хронологічний простір – від ХІІ до кінця XVІ ст. Найдавніші замки сучасної Хмельниччини (Старий замок у Кам’янці-Подільському та Меджибізький замок), за даними архітектурно-археологічних досліджень, виникли у ХІІ ст. Давні ядра замків Жванця, Зінькова, Сатанова, Сутківців, Чорнокозинців сягають кінця ХІІІ – XІV ст. Поява замків у Ізяславі, Летичеві, Панівцях, Рихті, Старокостянтинові датується кінцем XV – другою половиною XVІ ст. Виникнення оборонних укріплень на цих територіях було зумовлене необхідністю постійної готовності до оборони, головна роль в якій належала замкам і замочкам, що зводили королі, магнати та шляхта. 

За своїм характером і соціальним змістом збережені понині замкові комплекси Хмельницької області були державними, належали литовській (потім польській) феодальній адміністрації, приватними. Приватне фортифікаційне будівництво поряд з державними оборонно-будівельними зусиллями відігравало важливу роль як у справі колонізації українських лісостепових просторів, так і в захисті. 

Замки сучасної Хмельницької області за призначенням були двох типів: замки, в яких оборонність була головною метою, а мешкання – другорядною; замки, що поєднували дві цілі – житлову й оборонну. Головною військовою функцією замків Хмельниччини була оборона локальних територій і найближчого осілого населення. Відбудову знищених замкових комплексів і їх модернізацію стимулювали систематичні татарські набіги, що тривали до кінця XVІІ ст.

У пункті 2.1.2. “Розквіт фортифікаційного будівництва та становлення сучасного архітектурного вигляду замків Хмельницької області” простежується еволюція замкових комплексів з XV до другої половини XVІІ ст. Період XV – XVIІ ст. характеризується як час широкого розвитку магнатського землеволодіння й пов’язаного з ним фортифікаційного будівництва. Постійна зміна власницької належності одних і тих же укріплених поселень пов’язана як із знищенням шляхтичів, так і з переходом маєтків через шлюб та купівлю-продаж, по-різному впливала на стан