Збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі роботи над текстом художнього твору

- збагачення, вдосконалення і активізація лексичного запасу учнів 5-7 класів;

- удосконалення мовлення учнів у процесі роботи над опрацюванням тексту художнього твору та в написанні творчих робіт;

- експериментальну перевірку ефективності дослідної роботи.

Розділ розпочинається з обґрунтування мети і завдань укладання експериментального словника, тут також з'ясовується питання вибору типу словника і відбору слів для нього.

До словника увійшли слова, які учні 5-7 експериментальних класів кваліфікують як незрозумілі. Вибиралися тільки повнозначні слова. Нові слова виявлені не у всіх текстах, запропонованих програмою для читання на уроках української літератури в 5-7 класах. Було проаналізовано 149 текстів художніх творів, 26 текстів методичного апарату та 157 літературознавчого апарату. З них тільки в 64 текстах художніх творів учнями не виявлено нових слів.

Під час укладання словника з художніх творів для учнів 5-7 класів відібрано слова для збагачення як пасивної, так і активної лексики. Без відповідної роботи слова не запам'ятовуються учням, тому в ході експерименту проводилася відповідна робота, яка забезпечувала запам'ятовування нових слів з метою різного їх функціонування.

У словнику наявні слова з різних шарів лексики. З пасивної, наприклад, – це історизми, архаїзми. До словника увійшли також діалектизми. У процесі дослідження не ставилася мета укласти словник діалектизмів, які вживаються на тій чи іншій території. У словнику подано і роз'яснено тільки ті, які використовуються в художніх творах письменниками.

Експериментальне дослідження підтвердило необхідність укладання саме тлумачного словника, який відрізняється від інших простотою і легкістю користування, не потребує додаткової роботи вчителя літератури.

Отже, доцільність вибору саме тлумачного словника забезпечить:

1) Поповнення лексики учня 5-7 класів саме тими словами, які потребують пояснення і закріплення в мові.

2) Відбір і пояснення нових слів відповідно до тексту виучуваного твору.

3) Можливість класифікувати слова відповідно до їх тлумачення на кожному етапі уроку.

4) Ефективне запам'ятовування незрозумілих слів.

Для розв'язання завдань дослідження необхідно було з'ясувати кількість слів для запам'ятання на уроці. Відповідно до теми дослідження мінімум – це той запас слів, які учні вивчають протягом трьох навчальних років з 5 по 7 клас на основі читання текстів, запропонованих програмою. Таким чином, створений тлумачний словник слугував учителеві у підготовці до проведення за експериментальною програмою уроків.

Під час його укладання з художніх творів добиралися слова для збагачення як пасивної, так і активної лексики. Така робота забезпечувала запам'ятання учнями нових слів з метою різного їх функціонування.

У словнику, крім пояснення лексичного значення, подається наголос. У ході дослідження намагалися навчити учнів правильно вимовляти нове слово, тому у тих словах, що становитимуть труднощі у вимові, поставлений наголос. Це сприятиме запам'ятовуванню орфоепічних норм української мови.

Виходячи з того, що вдосконалення мовлення людини відбувається передусім на основі розширення її уявлень про навколишній світ і відповідно збагачення її лексичного запасу, в дослідженні розкривається система роботи над словом, поглиблення розуміння його у контексті, усвідомлення учнями відтінків лексичних значень, що сприяє збагаченню, уточненню й активізації їхнього лексичного запасу, теоретичних знань про слово і практичних навичок користування різними видами лексики. Завдання і вправи розроблено з урахуванням послідовності засвоєння програмних художніх творів і дібрані так, щоб процеси збагачення лексичного запасу учнів 5-7 класів здійснювалися органічно з усіма видами мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння, читання, говоріння і написання творчих робіт. Особлива увага приділялася в доборі завдань для формування в школярів умінь порівнювати природне, первинне значення слова з прирощеним, з тим смислом, якого воно набирає в контексті.

Цим забезпечується здатність учнів 5-7 класів сприймати багатство відтінків і значень, які несе слово, і формувати за допомогою слова світ уявлень та прагнень школярів. Таким чином, вивчення програмних творів будується з проекцією на шкільну мовну освіту.

У другому параграфі цього розділу з'ясовано мету, завдання констатуючого зрізу та формуючого експерименту.

У розділі викладено загальні дидактичні принципи побудови лексико-семантичної роботи (наступності, перспективності, системності, міцності засвоєння знань, урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів, наочності).

Означені принципи є основою створення методики збагачення словникового запасу учнів новими словами. У процесі організації лексико-семантичної роботи всі названі принципи взаємозумовлені, а не ізольовані один від одного. Їх реалізація дає значний ефект тільки тоді, коли вони використовуються у тісній взаємодії, і весь процес викладання будується згідно з вимогами дидактичних принципів.

На основі відвіданих уроків, анкетування вчителів, вивчення шкільної документації було розроблено завдання констатуючого зрізу.

Результати пропонованої для дослідження системи роботи перевірялись у процесі проведення експерименту. Насамперед з'ясовувалась підготовка вчителів української літератури до роботи щодо збагачення лексичного запасу школярів. Для цього було проведено анкетування. Аналіз відповідей респондентів свідчить про великі труднощі, з якими вони стикаються під час проведення систематичної роботи над збагаченням словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання художніх творів. Результати підтверджують незадовільний стан роботи над лексикою, поповнення словника учнів 5-7 класів проходить несистематично, стихійно.

У процесі аналізу відвіданих уроків ми дійшли висновку, що лише незначна частина вчителів використовує різноманітні способи пояснення нових слів. Тому в ході формуючого експерименту