Збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі роботи над текстом художнього твору

Зіставлення результатів зрізів, проведених на початку і в кінці експерименту, свідчить про підвищення рівня лексичних умінь учнів 5-7 класів на уроках літератури. Перевірка творчих робіт дала змогу виявити типові помилки в учнівських переказах і творах та розробити навчальний експеримент.

Якісний аналіз словникового складу творчих робіт учнів виявив обмеженість їхнього словникового запасу, наявність лексичних повторів іменників, дієслів, прикметників та одноманітність синтаксичних конструкцій. Дослідження показало, що під час пояснення незрозумілих слів учні вдаються найчастіше до описового способу. До інших прийомів пояснення молодші підлітки удаються набагато менше. Все це пояснюється тим, що учні в основному не знають, як ще можна розтлумачити нове слово. Ще однією причиною пояснення невідомих слів тільки через описовий спосіб є те, що учні не можуть правильно підібрати слово для пояснення.

Констатуючі зрізи підтвердили доцільність створення методики збагачення словникового запасу учнів у процесі читання художнього твору.

Формуючий експеримент мав на меті перевірити запропоновану методику збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання художніх творів.

Методика дослідного навчання передбачала розв'язання вирішення таких завдань:

1) розробити систему вправ для проведення словникової роботи та перевірити її ефективність;

2) апробувати методику роботи з укладеним тлумачним словником за творами, які вивчаються в 5-7 класах;

3) формувати в учнів уміння свідомо, правильно і точно вживати нові слова у своєму мовленні.

Навчальний експеримент проводився в 1999-2001 роках, в якому брали участь учні шкіл №8 і №3 міста Умані Черкаської області, Лісничанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бершадського району Вінницької області, Грушівської загальноосвітньої школи Ульянівського району Кіровоградської області і Кінецепільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Первомайського району Миколаївської області.

У дослідному навчанні брали участь 401 учень 5-7 класів.

Інноваційність методичної системи полягала у розширенні обсягу методів і прийомів словникової роботи, впровадженні нової класифікаційної лінгвометодичної системи, комунікативно-текстової спрямованості у поясненні нового слова.

Ефективність запропонованої методики перевірялась у порівнянні з традиційним навчанням у контрольних класах.

Програма експериментального навчання складалася з трьох етапів: підготовчого, основного, підсумкового. На першому етапі проводилась підготовча робота: добір матеріалу, вивчення експериментальних і контрольних класів, розробка методичних рекомендацій для вчителів, ознайомлення їх із завданнями та матеріалами експерименту. Другий етап – експериментально-дослідне навчання – полягав у цілеспрямованій зміні ходу традиційного навчального процесу відповідно до гіпотези та завдань дослідження. Дослідження здійснювалось у класах із середнім рівнем підготовки і нормальною наповненістю. В ході педагогічного експерименту забезпечувалося вміння знаходити нове слово в тексті, з'ясовувалося лексичне значення виділеного слова і за допомогою вправ закріплювалося слово так, що входило в активний та пасивний словник учня. У контрольних класах робота над збагаченням словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання текстів художнього твору проводилася за наявним навчально-методичним забезпеченням, а в експериментальних використовувались розроблені спеціальні завдання і вправи, що забезпечувало спрямованість цієї роботи на поповнення активного і пасивного словника учнів.

На третьому етапі формуючого експерименту підводились підсумки дослідного навчання на основі аналізу результатів письмових відповідей і творчих робіт учнів.

Вправи і завдання добиралися так, щоб їх виконання вимагало системи дій, яка формує міцні мовленнєві вміння і навички користуватися лексико-стилістичним багатством мови відповідно до конкретних навчально-виховних завдань. У ході педагогічного експерименту методична система будувалася так, щоб за мінімальний час учні могли усвідомити і ввести до активного словника максимум нових слів.

До структури дослідного навчання входили завдання, які контролювали засвоєння теоретичного матеріалу, сформованість умінь уживати нові слова в мовленні відповідно до ситуації спілкування та творчі роботи за програмою. З'ясування значення незрозумілих слів проходило в двох напрямках: під час усної і письмової роботи. Нижче подаємо зміст контрольних завдань, які учні виконували на завершальному етапі експериментально-дослідного навчання:

виявіть невідоме слово в поданих уривках або тексті;

поясніть значення виявлених слів, зіставте його з тлумаченням у словнику;

складіть з ними словосполучення (оповідання – це для учнів 6 і 7 класів) ;

поясніть значення поданих слів.

Контрольні завдання добиралися таким чином, щоб з'ясувати рівні загальних навчально-пізнавальних умінь. Правильними вважалися відповіді, у яких учні показали ґрунтовне розуміння вивченого, вміння оперувати прийомами аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення достатньою для їхньої вікової групи мірою, самостійність суджень і висновків, мовну грамотність. Відповіді, в яких школярі недостатньо розкрили сутність питання, не змогли виявити невідоме слово в тексті, пояснити його значення і ввести в словосполучення чи речення, вважалися правильними неповними. У поверхових відповідях учні лише частково виявили знання матеріалу: неповністю з'ясували лексичне значення слова, не змогли скласти з ним словосполучення і речення. Неправильними відповіді вважалися у випадках, коли опитувані не зуміли впоратися з поставленими завданнями.

Зіставлення результатів дало змогу визначити рівень приросту знань і вмінь учнів, перевірити доцільність застосування розробленої методики.

Результати зрізів у 5-7 класах, які проводились у процесі читання художнього твору, засвідчили високий рівень засвоєння учнями експериментальних класів нових слів після проведення педагогічного експерименту, що дозволяє зробити висновок про позитивний вплив систематичної роботи над збагаченням словника учнів незрозумілими словами для удосконалення їхнього мовлення.

Як показує дослідження, більшість учнів експериментальних класів справилися з поставленими завданнями. Вони правильно виявили нові