Зіставлення словника перекладу із словником оригіналу як перекладознавча проблема (на матеріалі перекладів шекспірівського "Гамлета")

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

КУКОНІНА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

 

УДК 81’255. 4 + 81’374. 822

 

 

Спеціальність 10. 02. 16 – перекладознавство

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Михайленко Валерій Васильович, завідувач кафедри англійської мови факультету романо-германської філології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор Зорівчак Роксоляна Петрівна, завідувач кафедри перекладознавства і контрактивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук, доцент Кушина Надія Іванівна, завідувач кафедри практики англійської мови факультету романо-германської філології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Провідна установа Запорізький державний університет, кафедра теорії та практики перекладу, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

 

З’ясування міри об’єктивного й суб’єктивного в перекладах спричинює їх зіставлення з оригіналом і між собою на основі аналізу їх словників. Результати зіставного аналізу словників перекладу й оригіналу можна представити у структурі нового різновиду словника – словника мови перекладу/перекладача (далі – СМП). Ідея його виникнення узгоджується з тенденцією до лексикографічної параметризації мови, досить поширеною у сучасній лінгвістиці, що реалізується в систематизації досліджень мовних явищ у вигляді словників.

Хоча укладено безліч різноманітних словників мови авторів та їх окремих творів, словників перекладачів досі не було створено. На нагальній потребі цього наголошувалось неодноразово (О. Гітович, В. Кухаренко, В. Левик, М. Лукаш, Л. Озеров). Першою спробою укладання подібного словника в історії української перекладної лексикографії є “Фразеологія перекладів Миколи Лукаша” (2002 р.) – словник-довідник, що подає індивідуально-авторські вживання фразеологізмів у мові перекладів видатного українського перекладача.

Пропоноване дослідження присвячено створенню, вивченню та зіставленню словників шекспірівського “Гамлета” та його перекладів українською і російською мовами.

Актуальність обраної теми зумовлено відсутністю системного порівняльного аналізу українських та російських перекладів, а також тим, що для усунення чинника суб’єктивності варто порівняти словник оригіналу зі словниками двох мов. Комплексне функціонально-семантичне дослідження мовних засобів оригіналу та перекладів, результати їх кількісного аналізу дають змогу визначити ступінь об’єктивного відтворення оригіналу як цілісності у декількох його перекладах та з’ясувати міру суб’єктивного у кожному перекладі окремо.

Актуальним на сьогодні є використання результатів контрастивних досліджень у перекладознавстві, що зумовлюється спрямуванням сучасної лінгвістики до багатоаспектного аналізу художнього тексту та необхідністю систематизації і узагальнення досягнень перекладознавства у межах загальнонаукової тенденції до лексикографічної параметризації мови.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в руслі наукових досліджень кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Формальний і змістовний аналіз тексту (англійська мова) ” (№ держреєстрації 0199UОО1871). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради університету від 29. 02. 1996 року (протокол № 1).

Об’єктом дослідження послужили тексти Шекспірового “Гамлета” та його перекладів українською й російською мовами, а предметом аналізу – словники оригіналу та перекладів.

Матеріалом дослідження є трагедія В. Шекспіра ‘‘Гамлет, принц Данський’’ та чотири її переклади, що належать Г. Кочуру, Л. Гребінці (українською мовою), М. Лозинському і Б. Пастернаку (російською).

Мета дисертації полягає у виявленні міри об’єктивного і суб’єктивного в чотирьох перекладах шекспірівського “Гамлета”, особливостей перекладацького почерку українських та російських майстрів, впливу індивідуальності перекладача на адекватне відтворення першоджерела на основі зіставлення словників перекладів з оригіналом і між собою.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

розробити концепцію словника мови перекладу як перекладознавчої категорії та форми лексикографічної параметризації досягнень теорії і практики перекладу;

визначити засади створення словників перекладів на основі застосування теоретичних принципів укладання авторських словників і впровадження нових перекладознавчих параметрів дослідження;

обґрунтувати можливість існування різних видів і форм словників перекладів, підготувати картотеки для укладання повних тлумачних словників оригіналу й перекладів; укласти диференціальний тлумачний словник стилістично забарвленої лексики перекладу Л. Гребінки;

провести кількісні підрахунки різних параметрів дослідження, щоб визначити:

а) міру формальної точності відтворення перекладачами лексичного й стилістичного багатства оригіналу;

б) подібність і розбіжність словників першотвору і перекладів, а також перекладів між собою;

в) правомірність оцінок, які були дані перекладам раніше – підтвердити їх або спростувати.

Методологічною основою дослідження послужили праці з теорії перекладу Л. Бархударова, Р. Зорівчак, В. Карабана, В. Коптілова, І. Корунця, М. Новикової, Я. Рецкера, М. Рильського, А. Федорова, О. Чередниченка, О. Швейцера, а також з контрастивної лінгвістики та авторської лексикографії.

Для випрацювання й обґрунтування методики укладання словників мови перекладача було розглянуто різноманітні види словників: тлумачні, двомовні, авторські. Контрастивно-прагматичний принцип аналізу й специфіка матеріалу зумовили вибір методики дослідження, за якою були використані загальнонаукові дедуктивно-індуктивні прийоми та метод кількісних підрахунків. Матеріал для укладання картотек було відібрано методом суцільної вибірки текстів. При дослідженні різних параметрів словників використовувалися контрастивний, структурний, контекстуальний, дефініційний, компонентний аналізи. Для характеристики перекладацького почерку Г.