Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "Догма-меблі"

Сума відпускних визначається шляхом ділення сумарного заробітку за останні дванадцять місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року, без врахування святкових та неробочих днів, та множенням отриманого результату на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки (додаток №20). Якщо працівник не відпрацював повний календарний рік, то до розрахунку береться відповідні дані за відпрацьований період. До сумарного заробітку включають всі виплати без вирахування сум податків та зборів.

Окремі умови надання відпусток для вагітних жінок. На підставі медичного висновку підприємство надає оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю сімдесят календарних днів до пологів та п’ятдесят вісім календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Жінка може додати заяву про додання до такої відпустки ще й щорічної.

Під час відпустки у зв’язку з вагітністю жінкам виплачується допомога за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за весь період відпустки у розмірі ста відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу.

Якщо ж працівник звільнився і до часу звільнення не був у обов’язковій відпустці, то йому компенсують той час, який він не був у відпустці. При цьому розрахунок виконують згідно діючої методики.

Коли працівник травмувався чи захворів, і це не пов’язане з виробництвом, то йому на дають допомогу з тимчасової непрацездатності. Вона надається на весь період неможливості виконання професійних обов’язків працівником. Така непрацездатність має бути підтверджена Листком непрацездатності, який видається лікарем і є підтверджуючим документом. При цьому перші п’ять календарних днів допомоги оплачується за рахунок підприємства, а решта – за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Розмір допомоги залежить від стажу працівника:

якщо працівник має загальний стаж роботи вісім і більше років, тоді йому виплачують сто відсотків від середньої заплати;

якщо він має загальний трудовий стаж від п’яти до восьми років – вісімдесят відсотків від середньо зарплати;

якщо стаж менше п’яти років – шістдесят відсотків.

Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначається шляхом добутку суми від ділення суми ЗП за останні шість місяців на кількість відпрацьованих добових днів за ці місяці на відсотка, що залежить від трудового стажу та на кількість днів тимчасової непрацездатності.

Робітникам, у разі справного виходу на роботу, якісних результатів праці, за рішенням керівництва підприємства, яке оформлюється відповідним наказом, може надаватися матеріальна допомога у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на перше січня відповідного року. Таке рішення узгоджується з керівником структурного підрозділу, де працює робітник. Для одержання допомоги робітник мусить подати заяву встановленого зразка. Допомога виплачується за рахунок підприємства, якщо робітник не має права на податкову соціальну пільгу, і включається до витрат – якщо він має право на пільгу.

З сум нарахованої зарплати працівників здійснюються обов’язкові та добровільні утримання:

утримання до Пенсійного фонду – здійснюються у розмірі половини відсотка з доходу, що не перевищує прожитковий мінімум, а решта – від двох відсотків від заробітної плати кожного робітника (на підприємстві дане утримання становить 99, 93 тис. грн.) (додаток № 21) ;

утримання до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – здійснюється у розмірі 0, 5 відсотка від суми нарахованої зарплати та інших одержаних благ кожним працівником;

утримання до Фонду соціального страхування на випадок безробіття – здійснюється у розмірі пів відсотка від нарахованої заробітної плати працівника (додаток №22) ;

податок на доходи фізичних осіб – утримання такого податку здійснюють шляхом вирахування п'ятнадцяти відсотків із бази оподаткування. Базою оподаткування є дохід, нарахований у вигляді зарплати, зменшений на суму утримань до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Існує ще нарахування до фонду соціального страхування на випадок нещасного випадку на виробництві, відсоток якого визначає кожне підприємство окремо, на МП „Догма-меблі” він становить 2% (додаток № 23).

По розрахункових відомостях підприємство сплачує кошти в банк, з якого одержує виписку (додаток №24).

Крім обов’язкових є ще й добровільні утримання, наприклад: аліменти, інші виконавчі листи суду, кредитні угоди тощо. Такі утримання здійснюються після всіх обов’язкових або на основі провадження виконавчої служби або після подання заяви працівником.

Інформація про заробітну плату, що нараховується на основі табелів обліку робочого часу та карт виробітку кожного працівника, здійснені утримання із зарплат працівників узагальнюється в особових рахунках працівників. Особовий рахунок використовується для відображення щомісяця нарахованої зарплати кожному працівникові та здійснених утримань. Відповідно, він роздруковується та підшивається в окрему папку. В електронному вигляді особовий рахунок складається з декількох закладок, спосіб побудови яких схожий до розміщення у вікнах операційної системи WINDOWS. У першій закладці зазначаються короткі відомості про працівника; у другій – здійснені нарахування та утримання за місяць (можна при необхідності продивитись інформацію за всі роки роботи) ; третя – переміщення з посади на посаду на підприємстві. Роздрукований рахунок надається працівникам перед виплатою зарплати.

Окремо формується розрахункова відомість по кожному структурному підрозділу з метою віднесення тих чи інших виплат персоналу на витрати звітного періоду. Вона роздруковується щомісяця і