Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "Догма-меблі"

Готова продукція – це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, цукерок тощо), підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств та ін. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється вираз “Готова продукція”, цей вид продукції називають “виконані роботи та послуги”. Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних робіт та послуг.

Слід зазначити, що завданнями бухгалтерського обліку процесу реалізації є забезпечення контролю за збереженням готової продукції на складах, відпуском продукції покупцям, її оплатою, за правильністю визначення результатів від реалізації.

Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад готової продукції оформляється накладними або вимогами, в яких вказується:

дата, шифр цеху і складу;

найменування продукції;

номенклатурний номер;

одиниці виміру, кількість; ціна за одиницю.

Вони виписуються у двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. На підставі другого примірника накладної матеріально відповідальна особа робить записи в картках складського обліку про оприбуткування готової продукції, після чого разом з матеріальним звітом (додаток №11) передає накладні в бухгалтерію.

На складі в облікових реєстрах (картках, відомостях, сальдових і оборотних відомостях) готова продукція обліковується в кількісному виразі. Облік в картках складського обліку ведуть по найменуваннях і сортах. Записи в картках здійснюють по кожному прибутковому і видатковому документі з виведенням залишку після кожного запису.

У бухгалтерії на підставі здавальних накладних ведуть Відомість випуску готової продукції за звітний місяць, у якій випущена з виробництва продукція групується по видах і сортах і відображається в двох оцінках:

за обліковими цінами (плановою собівартістю) ;

за фактичною собівартістю, яка визначається наприкінці місяця після упорядкування звітної калькуляції, що базується на даних аналітичного обліку.

Шляхом порівняння цих показників між собою визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрати) як по окремих видах продукції, так і по усьому випуску. Дані відхилення враховуються на окремих аналітичних рахунках по однорідних групах виробів, що відкриваються на складі готової продукції. У реєстрах аналітичного обліку записи по випуску коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх зіставлення. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Від’ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна – звичайним записом.

Дані Відомості випуску готової продукції з виробництва використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

У бухгалтерському балансі залишки готової продукції відображають за фактичною виробничою собівартістю.

Основні господарські операції з руху готової продукції та її збуту у бухгалтерії зображуються так.

 

Таблиця № 17

Типові проведення при русі готової продукції та її збуті

Зміст господарської операції Дебет Кредит

1. Оприбутковано на склад готову продукцію 26 23

2. Відображено суму дооцінки готової продукції 26 42. 3

3. Виявлено при інвентаризації лишки готової продукції 26 71. 9

4. Переведено готову продукцію до складу виробничих запасів для власних потреб 20 26

5. Відображено вартість готової продукції, виданої зі складу підзвітній особі 37. 2 26

6. Списано на фінансові результати первісну вартість готової продукції 79. 1 26

7. Списано собівартість реалізованої готової продукції 90. 1 26

9. Списано готову продукцію для адміністративних потреб 92 26

 

Синтетичний облік готової продукції ведеться на рахунку 26 “ Готова продукція”, де по дебету відображається надходження на склад готової продукції, а по кредиту – її реалізація.

Продукція відвантажується покупцям згідно угоді (контракту) по товарно -транспортній накладній. Робітники складу на відібрану, запаковану продукцію виписують накладну (додаток №3), де розписується представник покупця і працівник відділу збуту, а потім разом з документами по транспортуванню продукції поступають до бухгалтерії підприємства і які є підставою для оформлення рахунка – фактури (додаток № 5). У цьому документі групується інформація про покупців, факт відвантаження продукції, вказується сума оплати за цю продукцію з ПДВ. Для обліку виробничої собівартості реалізованої продукції призначений рахунок 90 “Собівартість реалізації”, де за дебетом відображають фактичну собівартість реалізованої готової продукції, а по кредиту – списання фактичної собівартості реалізованої продукції на фінансові результати.

Слід зазначити те, що при реалізації готової продукції виписується товарно – транспортна накладна, яка повинна мати чотири примірники. Така незвичність пояснюється тим, що один примірник залишається на складі у матеріально – відповідальної особи, один – передається до бухгалтерії, ще один – виписується для покупця і залишається в нього, а останній – необхідний для пункту пропуску. Така умова