Звіт з виробничої практики на базі ТзОВ "Догма-меблі"

інвентарний шифр;

норму амортизаційних відрахувань на повне відновлення;

поправочний коефіцієнт.

Всі перелічені реквізити компактно розміщені у таблиці. Нижче вказується найменування організації, назва об’єкта, коротка його характеристика; окремо зазначається чи відповідає об’єкт технічним умовам, зазначених у технічній документації, чи потребує він доробки. Заключною частиною акта є висновок комісії (як правило – передати в експлуатацію), перелік додатків (паспорт). Акт повинен підписуватися всіма членами комісії з обов’язковим вказанням посади у комісії та на підприємстві. Однак в реальності такий акт складається пізніше, вже після введення об’єкта в експлуатацію.

Кожне введення об’єкту основних засобів супроводжується ще й рахунком – фактурою та накладною (додаток №3), у тому числі і податковою накладною (додаток № 4), що містить наступні реквізити:

зазначення оригінала чи копії, що видається відповідно покупцю або ж залишається у продавця; дата виписки податкової накладної;

назва підприємства, організації, що відпустила об’єкти (продавець) ; номер та дату складання документа;

назва підприємства, якому відпускається об’єкти (покупець) ; дата відвантаження або поставки товару; номер рахунка – фактури, який підтверджує оплату; перелік об’єктів, їхня ціна без ПДВ та загальна сума;

внизу документа має визначатися сума ПДВ прописом, але у нашому випадку;

обов’язкова наявність підпису особи, що склала податкову накладну.

Дана накладна виписувалася на основі рахунка – фактури (додаток № 5). При відпуску товарів іншому суб'єкту господарювання, то основними реквізитами такого рахунку – фактури є наступні:

реквізити постачальника, одержувача та платника (переважно платить одержувач) ; назва товару, одиниця виміру, кількість;

ціна товару без ПДВ, сума без ПДВ і окремо нараховується сума ПДВ та всього до оплати; печатка та підпис відповідальної особи.

Крім цього виконувались певні роботи при установці, наприклад, дверного блоку з ДСП для чого існує такий первинний документ як “Акт приймання виконаних робіт ”.

Кожний об’єкт основних засобів оприбутковується за окремим актом. Винятків на підприємстві немає.

Якщо приймання здійснюється від сторонньої організації, то Акт приймання – передачі основних засобів складається у одному примірнику, бо крім нього є накладна (товарно – транспортна накладна). Якщо передавання здійснюється з одного центра відповідальності до іншого – у двох, які зберігаються в обох відповідальних осіб.

Після оформлення документів Акт приймання – передачі основних засобів здається до бухгалтерії, а технічна документація, що супроводжувала об’єкт залишається на зберігання у матеріально – відповідальної особи. У бухгалтерії на його підставі відкривається „Інвентарна картка обліку основних засобів ” (форма ОЗ – 6). Кожному об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, який дозволяє ідентифікувати його серед великої кількості подібних, а деколи і однотипних об’єктів. Ці номери визначаються кодовим поєднанням аналітичного рахунка та десяткових розрядів, що характеризують передбачувану кількість таких активів у експлуатації. Вони наносяться на кожен об’єкт шляхом наклеювання ярлика із зазначеним номером.

Паралельно із записами до інвентарної картки у комп’ютерній бухгалтерії робляться проведення оприбуткування:

Таблиця № 1

Типові проведення з оприбуткування об’єктів основних засобів

Зміст господарської операції Дебет Кредит

Одержано об’єкт основних засобів від постачальника 15. 2 63. 1

Введено в експлуатацію одержаний раніше об’єкт 10 15. 2

Засновником зроблено внесок до статутного капіталу об’єктами необоротних активів 10, 11, 12 46

 

Об’єкт основних засобів приймається на баланс за первісною вартістю, тобто за фактичною собівартістю. До первісної вартості включаються такі витрати:

суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно – монтажних робіт;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати.

Оскільки на підприємстві використовується комп’ютерна програма, то інвентарні картки групуються програмою самостійно в порядку за абеткою, що дозволяє швидко знайти необхідну картку.

Однак об’єкти можуть і вибувати з підприємства. Таке вибуття може траплятися внаслідок: непридатності для подальшого використання, внаслідок повного зносу, застарілості, непотрібності, продажу, вимушеної ліквідації, втрати після надзвичайних подій, продажу іншим підприємствам, безоплатної передачі та інше. Воно відображається (крім безоплатної передачі) в обліку на основі „Акту списання основних засобів” (тип. Форма ОЗ – 3). При цьому також створюється спеціальна комісію, яка складає цей акт.

Зворотний бік форми ОЗ – 3 призначений для розрахунку результатів ліквідації, адже внаслідок такої події можуть бути оприбутковані деякі деталі, металобрухт. Вони зараховуються на відповідні рахунки обліку запасів. Крім того, ця друга сторінка дозволяє відобразити всі витрати, що виникли внаслідок списання об’єкта основних засобів.

Для списання автотранспорту слід використовувати окремий документ „Акт на списання автотранспортних засобів” (тип. Форма ОЗ – 4), що пов’язано зі специфікою даного виду основних засобів.

До акту списання додається відповідна інвентарна картка об’єкта з відміткою про вибуття та інша документація, що підтверджує списання. Коли об’єкт продається, то додається також рахунок – фактура та накладна на відпуск (додаток № 6).

При вибутті об’єктів основних засобів у бухгалтерії мають робитися проведення:

 

Таблиця № 2

Типові проведення