Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ВІДДІЛЕННЯ МОРСЬКОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ОСАДОЧНОГО РУДОУТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВО-ПРИРОДНИЧОГО МУЗЕЮ
УДК 551. 241: 551. 462. 32] (262. 5)
Половка Сергій Григорович
Зв’язок сучасних морфоструктур (сучасного рельєфу) дна північно-західного шельфу Чорного моря з глибинними структурами тектоносфери
04. 00. 10. – геологія океанів і морів
Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук
Київ – 1999
Дисертація є рукопис
Робота виконана у відділі сучасного морського седиментогенезу Інституті геологічних наук НАН України (м. Київ).
Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук, професор Митропольський Олексій Юрійович (заввіділом).
Офіційні опоненти: доктор геолого – мінералогічних наук, професор Щербаков Ігор Борисович (Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН та Держкомгеології України, заввіділом) кандидат геолого-мінералогічних наук Демедюк Юрій Миколаєвич (Рада Національної безпеки України, експерт).
Провідна установа – геологычний факультет Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи зумовлена необхідністю проведення детального аналізу геодинамічної обстановки як північно-західного шельфу, так і всієї Чорноморської западини у зв*язку з потребою народногосподарського освоєння нафтогазового потенціалу шельфової зони. Чорне море, як унікальна природна лабораторія, де спостеригаються різноманітні фізичні, хімічні, геологічні, гідрогеологічні, геохімічні, гідробіологічні та ін. процеси, вивчається вже впродовж більше ста років у всіх напрямках, але актуальність його подальшого вивчення залишається. До сімдесятих років нашого століття існувало хибне уявлення про “плоске” дно Чорного моря та декількох каньйонів на східному шельфі. Роботи розпочаті ІГН НАН України під науковим керівництвом академіка Є. Ф. Шнюкова дали змогу більш детально вивчити геологію шельфу Чорного моря (1981 – 1987). Ці роботи стали основою подальших досліджень деталізації та поглиблення. Вони в цьому напрямку дали реальну картину складності рельєфу дна Чорноморської западини, на якому каньйони та підводні палеодолини розповсюджені дуже широко. В.І. Мельник у співдружності з Чорноморською гідрографічною службою продовжив роботу в цьому напрямку. У сімдесяті роки дуже багато робіт було присвячено вивченню глибинної будови (сейсмічні, гравітаційні, магнітометричні, теплові та інші дистаційні методи дослідження) Завдяки узагальненню великої кількості геофізичних та геологічних матеріалів Г. І. Каляєвим був побудований схематичний формалізований розріз земної кори Криму, Чорного моря та Понтід. Але серед опрацьованих нами літературних та фондових джерел немає робіт, які б ставили своєю метою простежування спадкоємності глибинної будови дна у сучасних формах рельєфу. Одже, актуальність нашого дослідження визначається відсутністю на сьогоднішній день єдиної думки про історію еволюції геодинамічних процесів, які формують Чорноморську западину й оточуючий її суходіл.
Метою роботи є спроба встановити зв*язок глибинної будови шельфу (тектоно-магматичні структури) з процесом сучасного рельєфоутворення (неотектоніка, седиментогенез, літодинаміка) та сучасними формами рельєфу (каньйони, підводні долини, тощо). Для досягнення цієї мети треба було вирішити такі завдання:
1. Провести архівний пошук та переосмислити весь доступний фактичний геолого-геофізичний матеріал (як літературний, так і фондовий) з метою реконструкції геодинамічних процесів у надрах Чорноморської западини та прилеглого суходолу.
2. Порівняти характер будови земної кори Чорноморської западини в районі північно-західного шельфу Чорного моря та прилеглого суходолу (південний схил Причорноморської западини Східно-Європейської платформи) з метою виявлення зв*язку сучасних форм рельєфу з глибинними структурами.
3. Зіставити на різних структурно-ієрархічних рівнях:
а) континент – океанічна земна кора;
б) давня платформа – молода платформа складчастої зони океанічної западини;
в) тектоно-магматичні і континентальні структури мезо-кайнозойського чохла – сучасна мережа каньйонів і підводних палеодолин;
4. Порівняти особливості сітки гідромережі сучасних рік з сіткою підводних палеодолин та каньйонів північно-західної частини Чорного моря.
Наукова новизна одержаних результатів:
Вперше для північно-західного шельфу Чорного моря в результаті комплексних геолого-геофізичних узагальнень створено модель взаємозв*язку приповерхневих та глибинних структур різних ієрархічних рівнів: а) геосфери, б) типів земної кори, в) регіональних та локальних структур.
Дістала подальшого розвитку ідея зв*язку орогідрографічної сітки суходолу з підводними палеоканьйонами та палеодолинами, їх залежність від неотектонічних рухів та проявів тектонічної діяльності.
Запропонована робота є першою в Україні спробою встановити існування зв*язку між глибинними тектоно-магматичними структурами та сучасними формами рельєфу дна північно – західного шельфу Чорного моря.
Удосконалена методика комплексної оцінки успадкованих форм рельєфу за допомогою сканування карт рельєфу, речовинного складу, потужностей осадочного шару, геофізичних та структурних карт дозволяє прогнозувати найбільш безпечні та раціональні рішення при проектуванні підводних комунікацій та трубопроводів.
Практична цінність роботи полягає в тому, що запропонований автором новий підхід врахування при проектуванні підводних нафто- та продуктопроводів не тільки поверхневого рельєфу, але його зв*язку з глибинною будовою дозволить не лише значно зменшити кошти при проектуванні, але й запобігти майбутнім аваріям та можливому забрудненню навколишньої акваторії. Саме такий підхід комплексного врахування рельєфу та його зв*язку з глибинною будовою може бути запропонований при проектуванні та побудові берегозахисних споруд, підводному будівництві морегосподарств, підводних розробках корисних копалин тощо.
Апробація роботи.
Основні положення дисертації обговорено на семінарі ‘’Применение экспресных методов при выполнении экологических исследований‘’ (12 – 13 жовтня 1996 р., м. Київі).
На науково – практичній нараді ‘’Екологічні проблеми і перспективи розвитку магістральних трубопроводів’’ (14-16 жовтня 1997 ріку, м. Ужгород).