Зв’язок сучасних морфоструктур (сучасного рельєфу) дна північно-західного шельфу Чорного моря з глибинними структурами тектоносфери

3. Співвідношення потужності головних шарів земної кори розглядуваного району має слідуючі особливості. Зміна потужності земної кори залежить від варіації потужності “базальтового” і “гранітного” шарів. В різних місцях і напрямках ці співвідношення можуть мінятися. В субширотному перетині досліджуваного району, як і у більшості інших регіонів, визначальною є зміна потужності “базальтового” шару. У той же час утворення земної кори в напрямку з півночі на південь від Українського кристалічного щита до Чорноморської западини пов*язане зі зменшенням потужності обох шарів як “базальтового”, так і “гранітного”. Потужність земної кори в цілому і потужність осадочного шару знаходяться в зворотньому зв*язку, тобто чим тонша кора, тим більша потужність осадочного чохла і навпаки. 

4. Більшість складчастих структур є успадкованими і тектонічно активними на сьогоднішній час. Утворення нафтогазоносних структур тісно пов’язано з розташуванням глибинних розломів як широтного так і меридіанального напрямку, і тектоно-магматичними осередками та вулканізмом. Глибинні мантійні розломи є трасами надходження, перерозподілу нафти та газу з глибин Землі; 

5. Западина північно-західного шельфу Чорного моря в субширотному напрямку утворилася внаслідок занурення за системою скидів, а в меридіанальному – як грабен синкліналь; окремі блоки земної кори в межах глибинних мантійних розломів можуть переміщуватися не тільки по вертикалі, але і по горизонталі 

6. Ріки суходолу, підводні палеодолини та каньйони є єдиним “організмом” єдиної гідропалеосистеми. Ерозійна сітка підводних палеодолин та каньйонів тісно пов*язана з геологічною структурою, яка дуже чутлива до тектонічних рухів. Її аналіз дозволяє реконструювати напрямок процесів розвитку рельєфу в просторі та часі. Аналізуючи ширину та поперечний розріз палеодолин та каньйонів, можна отримати карти палеотектонічних рухів, що відбувалися впродовж “життя” каньйону. Ріки суходолу, підводні палеодолини та каньйони слугували транспортними артеріями для осадочного матеріалу пасток, що екранують поклади нафти та газу. 

7. Підводні палеодолини та каньйони північно-західного шельфу Чорного моря є останніми ‘’короткоживучими’’ мезоформами його дна; їх відмирання як активних артерій пов’язане з четвертинною трансгресією Чорного моря. 

 

 

За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт: 

1) Оптимізація морських геологічних, геофізичних та екологічних досліджень за умов економічної кризи. В зб. материалів наради ‘’Применение экспресных методов при выполнении экологических исследований‘’, Киев. 1996 р. с. 79-80. 

2) Успадкування глибинної будови в поверхні рельєфу північно-західної частини Чорного моря та проблема врахування цього фактора при проектуванні магістральних трубопроводів. В зб. ‘’Екологічні проблеми і перспективи розвитку магістральних трубопроводів’’, Ужгород. 1997 р. с. 52-53. 

3) Зв’язок сучасного рельєфу дна північно-західної частини Чорного моря з глибинною структурою дна і прилеглого суходолу. Геол. журнал № 3- 4 1997. с. 85 – 90. 

4) Геологічна будова, історія розвитку та нафтогазоносність північно-західного шельфу Чорного моря. В зб. “Довкілля і ми”, Луцьк 1998 р. с. 161 – 166. 

5) Структурно – геоморфологічні передумови екологічної безпеки експлуатації газопромислових об*єктів на північно – західному шельфі Чорного моря. Вісник Українського Будинку економічних та науково – технічних знань. №7, 1998 р. с. 12 -13 (в співавторстві з І. С. Потапчуком) 

 

 

Захищаються 5 наукових праць, що містять теоретичні і практичні розробки, які підтверджують ідею успадкування глибинної тектоносфери сучасним рельєфом дна. 

Встановлено, що підйом мантійної речовини по глибинних розломах призводить до зміни рельєфу поверхні мантії, а вона в свою чергу через “базальтовий” і “гранітний” шари впливає на рельєф поверхні осадочного чохла. 

Поглиблені уявлення про те, що більшість складчатих сируктур є успадкованими і тектонічно активними у даний час. Утворення нафтогазоносних структур тісно пов’язано із розміщенням глибинних розломів як широтного, так і меридіонального напрямків, тектоно-магматичними осередками і вулканізмом. 

Западина північно-західного шельфу Чорного моря у субширотному напрямку утворилася внаслідок занурення по скидах, а в меридіональному – як грабен-синкліналь. 

Запропонована робота є першою в Україні спробою встановити наявність зв’язку між глибинними тектоно-магматичними структурами та сучасними формами рельєфу. Одержала подальший розвиток ідея зв’язку орогідрографічної сітки з підводними каньонами та палеодолинами, їх залежність від неотектонічних рухів і проявів глибинної тектонічної активності. 

Ключові слова: геолого-геоморфологічні дослідження, тектоно-магматичні структури, орогідрографічна сітка, каньйони, палеодолини. 

 

The dissertation on challenge of scientific degree of Philosophy Doctor in Geology on specialty 04. 00. 10 -“Geology of Oceans and Seas”. Department of Contemporary Marine Sedimentogenesis, Institute of Geological Sciences of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1999. 

5 scientific works are under defence. They contain theoretical and practical workings confirming the idea that contemporary bottom relief inherited deep tectonosphere. 

It was found that lifting of mantle substance in deep faults results in changes of mantle surface relief that, in turn, influences sedimentation cover surface relief through “basaltic” and “granitic” layers. 

Developed the concept that the majority of structures are derived and tectonically active at the mean time. The formation of oil-and-gas structures is tightly tied with the location of deep faults of both latitudinal and meridional directions, tectono-magmatic chambers, and volcanism. 

The cave of northwestern shelf of Black Sea in sublatitudinal direction was formed due to subsidence alongside to the faults and in meridional direction – as graben-synckline. 

The work under consideration is the first attempt in Ukraine to trace the link between deep tectono-magmatic structures and contemporary relief shapes. Developed the idea of links of the orohydrographic network of earth with underwater canyons and paleovalleys, dependence of them on neotectonic movements and deep tectonic activity. 

Key words: geological-geomorphological researches, tectono-magmatic structures, orohydrographic network, canyons, paleovalleys. 

 

Защищается 5 научных работ, содержащих теоретические и практические разработки, подтверждающие идею унаследования глубинной тектоносферы современным рельефом дна. 

Диссертация посвящена исследованию геоморфологии и глубинного строения северо-западного шельфа Черного моря. Предложенная работа является первой в Украине попыткой установить существование связи между глубинными тектоно-магматическими структурами и современными формами рельефа. Для северо-западного шельфа Черного моря в результате геолого-геофизических обобщений построена модель взаимосвязи поверхностных и глубинных структур разных иерархических уровней а) геосферы; б) типов земной коры; в) региональных та локальных структур. Получила дальнейшее развитие идея связи орогидрографической сети с подводными каньонами и палеодолинами, их зависимость от неотектонических движений и проявления глубинной тектонической активности. 

На структурных элементах северо-западного шельфа Черного моря как пример, выделены локальные поднятия тектонического и аккумулятивного типа, приведен механизм распознавания их в осадочной толще. 

Установлено, что подъем мантийного вещества по глубинным разломам приводит к изменению рельефа поверхности мантии, а она в свою очередь через “базальтовый” и “гранитный” слои влияет на рельеф поверхности осадочного чехла. 

Для шельфа Черного моря подтверждена обратная связь погружения фундамента и поднятия Мохо. Составлены схематические разрезы, подтверждающие связь между поверхностными и глубинными структурами. 

Углублены представления о том, что большинство складчатых структур являются унаследованными и тектонически активными в современное время. Образование нефтегазоносных структур тесно связано с размещением глубинных разломов как широтного, так и меридианального направлений, тектоно-магматическими очагами и вулканизмом. 

Впадина северо-западного шельфа Черного моря в субширотном направлении образовалась в результате погружения по сбросам, а в меридианальном – как грабен-синклиналь. 

Практическое значение работы состоит в том, что предложен новый подход при проектировании подводных нефте – и продуктопроводов, который заключается в обязательном учете не только поверхностного рельефа, но и связи его с глубинным строением, тектоникой и неотектоникой. 

Ключевые слова: геолого-геоморфологические исследования, тектоно-магматические структуры, орогидрографическая сеть, каньйоны, палеодолины.