Зв’язок сучасних морфоструктур (сучасного рельєфу) дна північно-західного шельфу Чорного моря з глибинними структурами тектоносфери

У третьому підрозділі дана характеристика гравітаційного поля Чорноморської западини, з її мінімумами і максимумами поля сили тяжіння. Представлена схема гравітаційних аномалій Чорного моря в редукції Буге, схема ізостатичних аномалій сили тяжіння Чорноморського регіону. 

Четвертий підрозділ присвячено вивченню теплового потоку північно-західного шельфу України і процесам, які впливають на розподіл температур. У цьому підрозділі наведена схема розподілу теплового потоку в Чорноморському регіоні.

 

 

Розділ включає два підрозділи, перший з яких присвячений аналізу геологічної будови Чорноморської западини в цілому. У цьому розділі наводяться структурні комплекси, які брали участь у геологічній будові западини. 

Враховуючи будову земної кори і потужність осадочного наповнення Чорноморської улоговини, її розділяють на західну і східну. Характеризується глибина занурення кристалічного фундаменту, швидкість розповсюдження сейсмічних хвиль, розподіл гравітаційних аномалій в редукції Буге. 

Однією з головних особливостей Чорноморської западини є невелика потужність земної кори і відсутність “гранітного” шару в найбільш занурених частинах, що дає підставу для порівняння її розрізу з субокеанічним типом земної кори. Наводиться структурна схема підошви чохла Чорноморської западини і її обрамлення, геолого-геофізичні профілі, схема тектонічних структур Чорноморської западини і її оконтурення, схема районування Чорноморської западини і її обрамлення за віком фундаменту. 

Другий підрозділ присвячено специфічній особливості геологічної будови північно-західної частини Чорного моря. Подається історія вивчення геологічної будови Чорноморської улоговини. Виділяється основний структурний елемент – Каркінітсько – Північно – Кримський прогин та дається його характеристика. Виділяються локальні підняття, розломи, склепіння, депресії тощо. Наведена карта головних структурних елементів північно-західного шельфу Чорного моря. 

 

 

Цей розділ присвячений аналізу тектоної будови Чорноморської западини. Наведена перша тектонічна схема Левицької і Муратова, 1959. 

В підрозділі більш детально розглянута тектонічна будова північно-західної частини Чорного моря. Описане структурно-тектонічне районування акваторії. Подана сучасна карта структурно-тектонічного районування, тектонічна карта північно-західної частини Чорного моря. 

 

 

Розділ включає два підрозділи. В першому підрозділі наведено аналіз геоморфології дна північно-західного шельфу Чорного моря, представлені рисунки оглядних профілів, батиметрична карта, геоморфологічна карта, схема розміщення промірних робіт Інституту океанології АН СРСР в Чорному морі. 

Перший підрозділ також містить характеристики підводних каньйонів і палеодолин Чорноморського регіону. Розглянуто історію відкриття цих від*ємних морфоструктур підводного рельєфу. Наведені приклади класифікації, типи та умови виникнення підводних палеодолин та каньйонів. Наведена карта ПДКС і ООД Чорного моря (за В. І. Мельником (ІГН)). Виділені основні ПДКС північно-західного шельфу України, підрозділ присвячений розповсюдженню, морфології й деяким морфометричним особливостям підводних палеодолин і каньйонів північно-західного материкового схилу Чорного моря. 

У другому підрозділі дається аналіз зв*язку підводних палеодолин і каньйонів з системою рік суходолу північно-західної частини Чорного моря. Наведені дані свідчать про те, що найбільш великі ПДКС (головні долини) безумовно пов*язані з великими річками суходолу. Викладений матеріал дає можливість зробити такі висновки: 

1. Ріки суходолу, підводні палеодолини та каньйони є єдиним “організмом” єдиної гідропалеосистеми. 

2. Ерозійна сітка підводних палеодолин та каньйонів тісно пов*язана з геологічною структурою, яка дуже чутлива до тектонічних рухів. Її аналіз дозволяє реконструювати напрямок процесів розвитку рельєфу в просторі та часі. 

3. Аналізуючи ширину та поперечний розріз палеодолин та каньйонів, можна отримати карти палеотектонічних рухів, що відбувалися впродовж “життя” каньйону. 

4. Ріки суходолу, підводні палеодолини та каньйони слугували транспортними артеріями для осадового матеріалу пасток, що екранують поклади нафти та газу. 

 

 

У розділі розглянута глибинна будова Чорноморської западини і прилягаючого суходолу. Представлені розрізи літосфери за геотраверсами: Керч – Тарханкутський півострів – Вранча; Чорне море – Скадовськ – Первомайськ. Показана схема розломів западини і прилягаючих регіонів, нові локальні пошукові об*єкти за матеріалами дистанційних досліджень. 

У першому підрозділі аналізується зв*язок рельєфу північно-західної частини шельфу Чорного моря з глибинною структурою дна прилягаючого суходолу. Показані графіки кореляційної залежності між потужністю земної кори і аномаліями сили тяжіння (в редукції Буге), графік кореляційної залежності між глибиною залягання фундаменту і потужністю земної кори півдня Європейської частини СРСР і Чорного моря висотою рельєфу поверхні Європейської частини СРСР і Чорного моря, схеми ізопотужностей “базальтового” та “гранітного” шарів, криві розподілу потужності окремих ярусів і горизонтів відносно спільної потужності середнього-верхнього міоцена і пліоцена для районів, які прилягають до північно-західної частини Чорного моря, графік середніх швидкостей прогину Причорноморської западини, графік виміру потужностей окремих шарів всієї земної кори в цілому. На підставі викладеного матеріалу та аналізу схем ізотовщин і швидкостей прогину на різних етапах розвитку, починаючи з мезозойських, можна зробити такі висновки: 

1. Характер зміни швидкостей прогину в західній і східній частинах Причорноморської западини був протилежним, якщо після юрського часу темп занурення Переддобруджинського (Молдавського) прогину різко уповільнювався, то Одесько-Сиваського – навпаки зростав до пізньокрейдової епохи, коли значення швидкостей тут були найбільшими. 

2. Тектонічна диференціація на ранніх мезозойських етапах розвитку була максимальною, що знаходить відображення в