Аналіз політичної лірики Генріха Гейне

В наступній строфі Гейне продовжує свою думку і просить барабанщика пробудити людей від сну побудкою і завжди йти вперед:

Trommle die Leute aus dem Schlaf, Trommle Reveille mit Jugendkraft, Marschiere trommelnd immer voran, Das ist die ganze Wissenschaft. [HHW, с. 393]

Як знавець філософії Гегеля і як розумна, освічена людина, поет стверджує, що боротьба за краще світле майбутнє, за власну свободу не є чимось складним. Він давно все це зрозумів, оскільки сам є хорошим барабанщиком, і хоче, щоб всі це усвідомили:

Das ist die Hegelsche Philosophie, Das ist der Bücher tiefster Sinn! Ich hab sie begriffen, weil ich gescheit, Und weil ich ein guter Tambour bin. [HHW, с. 393]

Провівши паралель з Просвітництвом, як літературним напрямком, можна встановити, що мотиви поезії тісно переплітаються з ідеями цієї літературної доби. Адже Гейне намагається пробудити людей від сну рабства, хоче зробити їх розумними. Для поета вінцем високої життєвої мудрості стали дві речі: Гегель і його філософія та барабанщик, що бʹє в барабан і цілує маркітантку і автор намагається донести «ці дві речі» до свідомості людей ключовими словами просвітницького мислення: „Das ist die Hegelsche Philosophie“ [HHW, с. 393], а також неодноразово повторюючи: „Das ist die ganze Wissenschaft“, „Das ist der Bücher tiefster Sinn“ [HHW, с. 393].

Гейне небайдужа доля свого народу. Він хоче волі і кращого майбутнього для своєї держави, волі, яку можна отримати лише шляхом революції.

 

 

Цей вірш займає особливе місце у політичній ліриці Генріха Гейне (вперше поезію опубліковано у липні 1844 року в газеті «Форвертс» під заголовком „Die armen Weber“) [5, с. 101]. „Weberlied“ є так званим відгуком і реакцією Гейне на повстання ткачів у Сілезії у червні 1844, яке не могло залишити німецького борця за свободу і справедливість байдужим. У даному вірші автор торкається теми робочого класу. Займаючись публіцистикою, Гейне часто замислювався над історичним значенням пролетаріату. Для нього він був не лише обʹєктом співчуття, але й активною силою, яка, поступово усвідомлючи своє значення, була покликана знищити старе суспільство.

Вірш написаний від імені самих ткачів – так званого колективного «ми»; це дуже рідкий випадок в поезії Гейне, коли не звучить голос самого поета, – його нема у вірші [5, с. 105].

В першій строфі поетично сформульована думка про майбутнє знищення старого суспільства, старої Німеччини. На початку строфи зображено почуття великої втомленості і знесиленості людей: „Im düstern Auge keine Tränе, sie sitzen am Webstuhl und fletschen die Zähne…[DG, c. 435]“. В наступних рядках ткачі погрожують безжалісним експлуататорам потрійним прокляттям: „Deutschland, wir weben Dein Leichentuch, wir weben hinein den dreifachen Fluch…[DG, c. 435]“. Рефрен після кожної строфи – «wir weben» – передає почуття неминучості помсти старому суспільству. Люди вже не зупиняться і не будуть відступати від задуманого.

Середні три строфи – прокляття богу, королю і несправжній батьківщині – революційна відповідь народу на прусський лозунг 1813 року – періоду визвольних війн проти Наполеона: « З богом за короля і вітчизну» [5, c. 105]. В цих строфах ткачі розповідають про своє тяжке життя і нарікають на бога, який не допомагав їм у години голоду і холоду:

Ein Fluch dem Gotte, zu dem wir gebeten In Winterskälte und Hungersnöthen;

Wir haben vergebens gehofft und geharrt,

Er hat uns geäfft und gefoppt und genarrt. [DG, c. 435]

Вони проклинають безсердечного короля, який готовий відібрати у бідних людей останню копійку задля свого збагачення:

Den unser Elend nicht konnte erweichen,

Der den letzten Groschen von uns erpreßt,

Und uns wie Hunde erschießen läßt…[DG, c. 435]

Вони ненавидять свою країну, в якій панує лише безчестя, ганьба і сором, яка є занедбана не лише економічно, але й духовно:

Wo nur gedeihen Schmach und Schande,

Wo jede Blume früh geknickt,

Wo Fäulniß und Moder den Wurm erquickt…[DG, c. 435]

Закінчується вірш схожими рядками до тих, з яких він починається. Ткачі ще раз наголошують на тому, що вони будуть ткати цей саван для старої Німеччини, що ще більше підсилює кульмінацію бунтарських почуттів, якими пронизана вся поезія.

Символічне значення у поезії має слово „Leichentuch“, яке перекладається як саван. Відомо, що саван – поховальне вбрання, а отже, стара Німеччина вже давно приречена на загибель.

Загалом в поезії домінує почуття боротьби і змін. Людям набридло таке життя, вони хочуть чогось нового і кращого.

Яким же чином ідея і настрій поезії перегукуються з рисами Просвітництва? Як вже було сказано, ідеологія Просвітництва передбачає озброїти людину знаннями, вивести її з ярма покірності, незнання та невігластва і зробити її людиною в повному значенні цього слова. Так само і Гейне у поезії показує, що німецький народ вже не є таким сліпим, розумово обмеженим і далеким, навпаки, люди