Аналіз виробничого потенціалу підприємства (на прикладі ВАТ "ПОЛІССЯХЛІБ")

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається наступними характеристиками:

­обсягами та якістю наявних ресурсів: кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами, матеріальними запасами, фінансовими ресурсами і нематеріальними ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією;

­можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції,  іншими словами їх освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним  та мотиваційним потенціалом;

­інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати  інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності

­можливостями менеджменту  оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати і оновлювати організаційні структури підприємства);

­інноваційними можливостями щодо оновлення  техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск  нової конкурентноспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами;

­фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю та внутрішньою і зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів).

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності. 

Для цілей аналізу потенціалу підприємства в цілому його варто розділити на чотири категорії базовий, що забезпечує підприємству можливість досягнення основних комерційних цілей, створення економічних цінностей і одержання при цьому прибутків, пов'язаний з конкурентними перевагами підприємства; прихований – активи, що не являють конкретної переваги на сьогоднішньому етапі, хоча в перспективі можуть трансформуватися в базові кошти: кадровий потенціал, накопичений досвід роботи в певній сфері бізнесу; збитковий потенціал харакреризується споживанням ресурсів без отримання прибутку; пересічний потенціал характеризується наявністю в підприємства активів, що забезпечують ефективне використання інших потенціалів (ефективна система управління збутом, фінансами). 

Зміни, що відбуваються в зв'язку з розвитком ринкових відносин в економіці країни, обумовлюють необхідність формування кожним підприємством стратегічних цілей, визначення ресурсів і розроблення плану дій з їх досягнення. Економічний потенціал є стратегічним ресурсом підприємства, який забезпечує його сталість у неадекватних умовах макросередовища, дозволяє нейтралізувати негативний вплив зовнішніх чинників. Тому одним із основних стратегічних завдань менеджменту є управління потенціалом підприємства. 

Під управлінням виробничим потенціалом підприємства розуміється процес прийняття і здійснення управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання, оптимізацію і нарощування економічного потенціалу підприємства з метою досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціонування і розвитку підприємства. Основними задачами управління економічним потенціалом підприємства є його формування, використання і відтворення. 

Управління потенціалом у сучасних умовах підпорядковане системі принципів: 

­достатність для забезпечення конкурентоспроможності й стратегічного розвитку; 

­адаптивність до змін зовнішнього й внутрішнього середовища; 

­стабільність, обумовлена життєвим циклом підприємства й заданим періодом часу; 

­саморегулювання й саморозвиток відповідно до динаміки внутрішнього середовища; 

­гнучкість для забезпечення конкурентоспроможності й розвитку підприємства.

Управління потенціалом підприємства включає етапи:

1) формування інформаційного забезпечення та виявлення структури потенціалу:

­виділення процесів і ресурсів, що входять до складу потенціалу: загальної системи управління, служби маркетингу, інноваційних змін та складових виробництва продукції;

­встановлення місії та цілей організації;

2) аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища з метою виявлення конкурентних переваг та слабких сторін підприємства;

3) формування методики діагностики потенціалу: кількісна оцінка складових потенціалу, аналіз помилок і похибок, аналіз життєвого циклу підприємства та його продукції;

4) виявлення синергетичного впливу елементів один на одного та проведення інтегральної оцінки конкурентоздатності підприємства (конкурентоспроможності продукції, конкурентних переваг та споживчої цінності);

5) формування загальної та локальних стратегій зміцнення й розвитку потенціалу підприємства (планування поточної діяльності, стратегічне планування виробничої програми);

6) використання механізму контролінгу з метою коригування поставлених цілей;

7) моніторинг використання потенціалу з метою забезпечення економічної стабільності.

Таким чином, управління процесом формування потенціалу підприємства в умовах нестабільності та непередбачуваності подій є надзвичайно важливим, адже дає змогу проаналізувати вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища та передбачити наявність потенційних загроз і можливостей їх усунення.

 

 

Формування потенціалу підприємства - це процес ідентифікації та створення спектру підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення. 

Процес формування потенціалу підприємства є одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності підприємства. 

При формуванні потенціалу підприємства слід враховувати  загальні постулати: 

потенціал підприємства - це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернативними;

потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупуванням;

під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів;

потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;

елементи потенціалу підприємства мають функціонувати oднoчaсно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;

усі елементи