Аналіз виробничого потенціалу підприємства (на прикладі ВАТ "ПОЛІССЯХЛІБ")

 

Характерними рисами розвитку потенціалу підприємства як економічної системи є:

•комплексність проблем і необхідність їхнього вивчення в єдності технічних, економічних, соціальних, психологічних, управлінських і інших аспектів;

•ускладнення розв'язуваних проблем і об'єктів;

•зростання кількості зв'язків між об'єктами;

•динамічність ситуацій, що змінюються;

•дефіцитність ресурсів;

•підвищення рівня стандартизації й автоматизації елементів виробничих і управлінських процесів; 

•глобалізація конкуренції, виробництва, кооперації і т. д.;

•посилення ролі управлінського фактора й ін.

При цьому використовуються такі основні наукові підходи:

1. Системний підхід передбачає на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри виходу - товару або послуги: що робити, з якими показниками якості, з якими витратами, для кого, у які терміни, за якою ціною? Параметри виходу повинні бути конкурентоспроможними. Потім визначаються параметри входу: які потрібні ресурси й інформація для реалізації внутрішніх бізнес-процесів? Потреба в ресурсах і інформації прогнозується після вивчення вимог до організаційно-технічного потенціалу підприємства (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці й управління) та параметрів зовнішнього середовища (політичного, економічного, технологічного, соціально-демографічного, культурного середовища країни й інфраструктури даного регіону). Зворотний комунікаційний зв'язок необхідний для адаптації потенціалу до зміни вимог клієнтів, параметрів ринку, появі новинок тощ.

Для забезпечення високої якості кінцевого результату реалізації потенціалу (виходу) необхідно забезпечити високу якість ресурсів і інформації на вході, високу якість реалізації процесу та взаємодії з зовнішнім середовищем: оцінка якості «виходу» дорівнює нижчій оцінці попередніх елементів. При цьому спочатку формулюються вимоги до «виходу» системи, потім - до «входу» і зовнішнього середовища і в кінці - до реалізації внутрішніх бізнес-процесів.

2. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію можливостей підприємства на споживача, формування елементів потенціалу повинне ґрунтуватися на аналізі та прогнозуванні ринкових потреб, аналізі та прогнозуванні конкурентоспроможності та конкурентних переваг і т. д. При застосуванні маркетингового підходу пріоритетами вибору критеріїв формування потенціалу підприємства є підвищення якості кінцевого результату реалізації потенціалу (виходу системи) відповідно до потреб споживачів та економія ресурсів у споживачів за рахунок підвищення якості всіх елементів потенціалу та, як наслідок, підвищення якості кінцевої продукції або послуги.

3. Функціональний підхід передбачає пошук зовсім нових, оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб, які розглядаються як сукупність функцій, які потрібно виконати для їх задоволення. Після визначення функцій (маркетингові, наукові дослідження, постачання, виробництво) визначається кілька альтернативних варіантів формування потенціалу для їхнього виконання та вибирається той, що забезпечує максимальну ефективність сукупних витрат. Застосування даного підходу дозволяє найбільш повно задовольняти нові потреби і забезпечувати стійку конкурентну перевагу.

4.Відтворювальний підхід орієнтований на постійне поновлення виробництва продукції з меншої ресурсоємністю та вищою якістю порівняно з аналогічною продукцією на даному ринку для задоволення потреб клієнтів. Основним елементом даного підходу є обов'язкове застосування бази порівняння (показників кращої аналогічної продукції, скоректованих до початку освоєння нової продукції) в процесі планування відтворювального процесу.

5.Інноваційний підхід орієнтований на активізацію інноваційної діяльності, засобами якої повинні бути фактори виробництва й інвестиції.

6.Нормативний підхід полягає у встановленні для найважливіших елементів потенціалу нормативів якості та ресурсоємності продукції, завантаженості технічних об'єктів, параметрів ринку і т. д.; ефективності використання ресурсного потенціалу; щодо розробки й ухвалення управлінських рішень. 

7.Комплексний підхід передбачає необхідність урахування технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних і інших аспектів діяльності підприємства. Якщо навіть один з аспектів залишити поза увагою, то проблема не буде цілком вирішена.

8.Інтеграційний підхід націлений на дослідження посилення взаємозв'язків, об'єднання та посилення взаємодії між окремими його елементами.

9.Динамічний підхід пов'язаний з необхідністю розгляду потенціалу в діалектичному розвитку, у встановленні причинно-наслідкових зв'язків і співпідпорядкованості на основі проведення ретроспективного аналізу поведінки аналогічних систем на деякому тимчасовому відрізку.

10.Оптимізаційний підхід реалізується через визначення кількісних оцінок і встановлення залежності між окремими елементами потенціалу за допомогою економіко-математичних і статистичних методів обробки інформації.

11.Адміністративний підхід передбачає регламентацію функцій, прав, обов'язків, нормативів якості, витрат, пов'язаних з реалізацією елементів потенціалу, у нормативних актах за допомогою методів примушування.

12.Поведінковий підхід грунтується на підвищенні ефективності сукупного потенціалу за рахунок підвищення ефективності його кадрової складової.

13.Ситуаційний підхід заснований на альтернативності досягнення цілей і забезпеченні максимальної адаптації до умов конкретної ситуації в процесі формування потенціалу.

14.Структурний підхід у процесі розвитку потенціалу заснований на його структуризації і визначенні значимості, пріоритетів серед елементів потенціалу з метою встановлення раціональності співвідношення і підвищення обґрунтованості розподілу ресурсів між ними.

 

 

 

Повна назва підприємства, що є об'єктом дослідження – Відкрите акціонерне товариство “Поліссяхліб”. Розташоване за адресою 33010, м. Рівне, вул. Макарова, 14; тел (0362) 63-24-33, факс (0362) 62-83-48.

Форма власності підприємства характеризується як колективна. Засновником Товариства є держава в особі регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області. Акціонерами Товариства є: територіальна громада міста Рівного; юридичні особи різних форм власності та фізичні особи України і інших країн, які набули право власності на акції Товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів. Таким